Походження імені Жануля
Ім'я Жанна – чудова пам'ятка французької та давньоєврейської культури. Воно може багато розповісти про історію французького народу, про його менталітет, про витоки світових релігій, світогляд євреїв, а також про становлення християнства.
Ім'я – невід'ємна частина кожної людини. Це перше слово, яке він чує у своєму житті. Тому так важливо знати, що означає те чи інше ім'я, якою є його історія, які люди його носили.
Існує дві версії походження імені Жанна. Згідно з першою, ім'я Жанна етимологічно є жіночою розмовною формою західнослов'янського та прибалтійського імені Іоанн, інакше Іван. Іоанн – це споконвічно біблійне (єврейське ім'я), у перекладі українською мовою воно означає «милість божа, богом дана». Нині це ім'я є дуже поширеним серед слов'янських народів. В інших народів імені Іван відповідають імена Вано (вантаж.), Джон (англ.), Яні (болг.), Хуан (ісп.) і, нарешті, Жан, Жанна (фр.).
Свята Жанна Дарк і до цього дня вважається національною героїнею Франції. Отримавши виховання селянської сім'ї, під час Столітньої війни 1337-1453гг. вона очолила боротьбу французького народу проти англійських загарбників, 1429 р. звільнила Орлеан від облоги. Потрапивши в полон до англійців, була спалена на багатті, як єретичка. Згодом реабілітована та зарахована католицькою церквою до лику святих.
Згідно з іншою гіпотезою, ім'я Жанна утворене безпосередньо з давньоєврейської мови від традиційного у багатьох богослужіннях виразу «божою милістю». Ця урочиста фраза особливо часто вживалася у титулу государів. Традиційно воно служило для позначення того, що влада глави держави походить від Бога, що вона існує лише Божою милістю.
Цей вираз зустрічається в актах майже всіхмонархічних держав Європи, в Україні вперше стало використовуватися в договірних грамотах великого князя Юрія Дмитровича Галицького. Спочатку в дипломатичній листуванні з іноземними державами те поняття, що влада глави держави походить від Бога, виражалося в так званому «богослов'ї», яке полягало в тому, що у верхньому із трьох гуртків, укладених у трикутник, прописувалися слова «Бог наш Трійця», а у нижніх - титули государя, від імені якого писалася грамота, і того, кому вона призначалася. Починаючи з Петра Великого, старовинна форма богослов'я була замінена одним виразом «Божою милістю». Таким чином, ім'я Жанна в минулому могло вказувати на шляхетне походження своєї власниці.
Психологічна характеристика: Жанна – незалежна та вперта. Вона нікому не дозволить будь-що вирішувати за себе. Не боїться труднощів, не любить просити допомоги. Жанна природжений лідер готова брати на себе відповідальність, проте у разі невдачі сильно переживає. Успіх сприймає як належне. Не переносить марнослів'я.
Список літератури: Мирославська О.М. Особливості словотвірної структури українських календарних імен//Ономастика Поволжя (Матеріали ІІ поволзької конференції з ономастики); Горький, 1971. Селіщев А.М. Походження українських прізвищ, особистих імен та прізвиськ: Вибрані праці. - М.: Просвітництво, 1977.
Аналіз походження імені Жануля підготовлений спеціалістами Центру досліджень «Аналіз Прізвища»