Стрипування державних облігацій міжнародний досвід

державних

Фінансові інновації економіки цікавлять як держави з погляду розвитку фінансового сектора, так дослідників. З одного боку, впровадження нових фінансових продуктів пов'язане із сильним спекулятивним тиском та розширенням арбітражних можливостей. З іншого боку, інновації вдосконалюють фінансові ринки, знижуючи спотворення (диспропорції) та транзакційні витрати.

Стабільно позитивний профіцит федерального бюджету знижує потреби Уряду України в емісії державних цінних паперів. Низька ліквідність українського вторинного ринку ДКО—ОФЗ впливає на всю фінансову систему країни у вигляді структури відсоткових ставок.

У міжнародній практиці є приклад вирішення аналогічної проблеми: з допомогою механізму арбітражних угод можна згладити структуру відсоткові ставки економіки. Так звана програма STRIPS (Separate Trading of Registered Interest and Principal of Securities), широко розповсюджена в розвинених країнах, дозволяє, не збільшуючи реального обсягу державного внутрішнього боргу та не вкорочуючи терміни його обслуговування, проводити довгострокові запозичення, водночас пропонуючи учасникам ринку державних цінних паперів, які користуються попитом короткострокові фінансові інструменти. В результаті стрипування купони можуть мати відмінні від ДКО характеристики, оскільки вони є синтетичним папером, що дозволяє широко варіювати її економічні параметри.

Основна перевага програми STRIPS полягає у підвищенні ліквідності ринку державних цінних паперів, що не потребує змінювати структуру державного боргу. Організація роздільного зверненняноміналів та купонів облігацій має ще низку переваг для інвесторів. Наприклад, STRIPS дає можливість формування інвестором бажаної схеми грошових потоків, здійснення запозичення над ринком під низький відсоток, у своїй елімінується ризик рефінансування. Крім того, фіксована схема емісії strips дозволяє оцінювати майбутні ставки відсотка (forward rates), що в цілому сприятливо відбивається на структурі відсоткових ставок в економіці, вони стають більш передбачуваними.

Основні характеристики STRIPS.

Упродовж останніх 25 років у світі спостерігався бум фінансових інновацій. Програма STRIPS, що з'явилася на початку 1980-х рр., є продуктом фінансового інжинірингу у сфері управління борговим капіталом. Як правило, фінансові інновації народжуються на ринку, де виникають різного роду обмеження, зумовлені зростанням транзакційних витрат, наявністю ризику рефінансування та необхідністю підтримувати певний рівень ліквідності.

Стрипування є процес поділу звичайної купонної облігації (coupon bearing bond) на складові: купони (С-strips) і номінал (P-strips), тобто. борговий цінний папір перетворюється на портфель безлічі короткострокових та однієї довгострокової облігації. Останні торгуються та зберігаються як окремі безкупонні боргові інструменти. Наприклад, з однієї купонної облігації з терміном обігу 10 років та купонними виплатами кожні півроку в результаті стрипування на ринку з'являються 20 короткострокових облігацій та один довгостроковий, що дорівнює номіналу цього цінного паперу. Їх також називають облігаціями з нульовим купоном (zero-coupon bonds чи просто zeros).

Кожен купон розглядається як безкупонна облігація з терміном обігу, що дорівнює періоду між купонними виплатами. Інодіза цими купонами під час продажу з дисконтом виплачуються невеликі відсотки. Таким чином, дохід інвестора від купівлі купона являє собою різницю між ціною купівлі та номіналом, що дорівнює сумі купонної виплати за основною облігацією. Через війну стрипування немає емісія нових цінних паперів, тобто. загальна сума виплат емітентом залишається незмінною.

Інвестор може придбати стриповані облігації у різних формах, які різняться залежно від прийнятих у країні стандартів. Так, на ринку США, ПАР та деяких інших країн звертаються розписки на купонні виплати на певну дату, а в Канаді передбачено 4 форми, серед яких простий запис у депозитарії або безпосередньо фізична доставка покупцю. Найчастіше в деяких країнах, які впровадили цю програму, реєстрації підлягають складові боргового інструменту, але не розписка чи сертифікат - похідний від облігації папір.

Існує також і можливість проведення зворотного стрипування процесу: реконституції стрипованих цінних паперів (reconstitution), що фактично означає «склеювання» окремих рівноцінних частин цінного паперу.

Наявність на ринку великого розмаїття C-strips дозволяє формувати так звані пакети стрипованих облігацій (strip bond packages), які розповсюджуються в Канаді. Процес побудови аналогічний реконституції з однією лише відмінністю: рівноцінність C-strips не є обов'язковою.

Розрізняють два види пакетів:

  • Облігаційний тип пакету передбачає регулярні виплати відсотків з певного моменту (з моменту формування пакета) і номіналу на момент погашення. Таким чином, побудова грошових потоків проводиться аналогічно до схеми виплат купонної облігації;
  • ануїтетний тип пакету включаєрегулярні виплати відсотків, але не передбачає погашення номіналу наприкінці періоду.

У деяких країнах, таких як США, Франція, ПАР, стрипування проводиться через єдиний центр (наприклад, Fedwire, Euroclear France і т.д.). Цю функцію може виконувати або державний банк, або центральний депозитарій.

Розміщенням розписок займаються брокерські чи дилерські компанії, різноманітні фінансові інститути. Практично вони формують ринок стрипованих облігацій і підтримують його, хоча формально зобов'язані здійснювати такі функції. Торгівля розписками не входить у функції відомства, відповідального за емісію державних цінних паперів, оскільки поділ купонів від номіналу проводиться не з кожною облігацією, а лише із закритим списком цінних паперів, з обмеженим обсягом випуску та за наявності попиту на такі послуги.

Слід звернути увагу, що національні законодавства не дають інвесторам переваг у оподаткуванні під час здійснення угод із окремими компонентами купонної облігації.

Доходи від операцій роздільного обігу купонів та номіналу оподатковуються так само, як і доходи від операцій з безкупонними нестрипованими облігаціями. Різниця між ціною купівлі (а продаються роздільні компоненти, як правило, з дисконтом) та номінальною вартістю при погашенні формує базу оподаткування з податку на доходи фізичних осіб або з податку на прибуток.