Що таке остеопороз Причини виникнення

За міцністю кістки людини цілком можуть змагатися із залізобетоном та іншими будівельними матеріалами. Наприклад, стегнова здатна витримувати навантаження вагою 2–3 тонни.

Проте, порівняно із залізобетоном кістки – живі. Їхня міцність — результат безперервного процесу самооновлення. Кісткова тканина постійно руйнується і синтезується знову - це нормальний процес.

У молодості, доки людина росте, переважають процеси синтезу. Приблизно до 20 років кісткова маса досягає необхідного максимуму. З віком починає переважати руйнування та втрата кісткової тканини. Якщо синтез сильно відстає, кістки стають слабкими, ламкими. Розвивається остеопороз.

Наберіть номер +7 (495) 230-00-01 або заповніть форму зворотнього зв'язку:

Лікарі – терапевти

У кого підвищений ризик остеопорозу?

Захворюванням частіше страждають жінки, особливо після менопаузи, ризики підвищуються з віком, деякі люди мають генетичну схильність. Факторів, що підвищують ймовірність розвитку остеопорозу, досить багато:

Зниження рівня статевих гормонів. Однією з найпоширеніших причин остеопорозу є зниження рівня естрогенів у жінок після менопаузи. У чоловіків у процесі старіння знижується рівень тестостерону. Також зменшення вмісту статевих гормонів в організмі відбувається під час лікування раку простати та молочних залоз.
Підвищення рівня гормонів щитовидної залози. Відбувається внаслідок надмірної активності самої залози або прийому гормональних препаратів.
Недостатнє харчування. Особливо негативно на стані кісток позначається нестача кальцію.
Тривалий прийом деяких ліків. Наприклад, глюкокортикостероїдів (преднізолон, кортизон) – препаратів гормонів коринадниркових залоз.
Малорухливий спосіб життя. Найвищий ризик остеопорозу у людей, які працюють, сидячи в офісі, а вечори та вихідні проводять на дивані.
Шкідливі звички: зловживання алкоголем, куріння.
Деякі захворювання: запалення в кишечнику, патології нирок та печінки, целіакія, рак, вовчак, ревматоїдний артрит.

Симптоми захворювання

Остеопороз може довго протікати безсимптомно. Найчастіше хвороба вперше дається взнаки проблемами з хребтом. Турбують болі в спині, спричинені переломами та деформацією хребців. Зменшується зростання (на 5 см і більше протягом кількох років). Людина сутулиться, у грудному відділі хребта виникає кіфоз (дуга, вершина якої спрямована назад), сколіоз.

У хворих на остеопороз часто відбуваються патологічні переломи — такі, для виникнення яких не потрібні великі навантаження. Їхньою причиною може стати незручний рух, навіть кашель.

Особливо небезпечне ускладнення остеопорозу – перелом шийки стегна. Через особливості кровопостачання кістки в цьому місці, уламки зростаються дуже погано. Нерідко пацієнт залишається інвалідом, який може померти протягом року після травми. Як правило, перелом шийки стегна відбувається при падінні.

Діагностика остеопорозу

Рання діагностика захворювання допомагає вчасно розпочати правильне лікування та уникнути серйозних ускладнень. Не варто чекати, коли станеться патологічний перелом. Потрібно звернутися до лікаря, якщо у вас є фактори ризику: нещодавно була менопауза, курс лікування глюкокортикоїдами, якщо остеопороз діагностували у ваших батьків або інших близьких родичів.

Рентгенографія не може виявити остеопороз на ранній стадії. Для того щоб руйнація кістки стала помітною на знімках, вона має бутидуже сильний. Інформативні методи: комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, денситометрія.

Лікар може призначити вам спеціальні біохімічні аналізи, дослідження рівня гормонів у крові. Якщо потрібно відрізнити остеопороз від пухлини кістки, проводять біопсію.

Сучасні методи лікування

При остеопорозі важливо правильно харчуватися. Раціон повинен містити достатню кількість кальцію, вітаміну D, фосфору, магнію, калію, інших мінералів та вітамінів, необхідних для кісток. За потреби приймають біологічно активні добавки, вітамінно-мінеральні комплекси.

Лікування проводять біфосфонатами (особливо якщо підвищений ризик патологічних переломів), естрогенами (препаратами жіночих статевих гормонів), деносумабом (моноклональне антитіло, яке блокує руйнування кісткової тканини), терипаратидом (препарат гормону паращитовидних залоз, що стимулює ріст кісткової тканини).

Призначаючи лікування, лікар насамперед орієнтується на щільність кісткової тканини пацієнта, оцінює ризик перелому протягом найближчих 10 років.