Останки королів Людовіка XVI та Генріха IV визнані фальшивими

королів

Такого висновку дійшли французькі вчені після проведення тестів ДНК

Упродовж багатьох років голова французького короля Генріха IV переходила з однієї приватної колекції до іншої. 2010 року черговий власник, якому дісталася реліквія, вирішив перевірити справжність куплених мощів. За допомогою він звернувся до одного з головних фахівців з життя Генріха IV, колишнього наглядача Версальського палацу Жан-П'єра Бабелона, який допоміг організувати наукову експертизу. Тоді 19 незалежних експертів визнали голову справжньою, а згодом навіть надали комп'ютерну реконструкцію особи короля. Однак повторна експертиза, проведена недавно французькими вченими, показала, що голова не може належати королю. З високою ймовірністю про це говорить аналіз проб ДНК, взятих з голови, повідомляє AFP.

Така ж доля спіткала і кров, тканину з якої було знайдено на дні старого висохлого гарбуза, інкрустованого під флягу для пороху.

За первинним припущенням учених кров належала Людовіку XVI, який був нащадком Генріха IV. Стаття з аргументами на користь цієї теорії вийшла у виданні Forensic Science International Journal. У ній було зазначено, що фляга з гарбуза відноситься до епохи Великої французької революції і знаходилася у приватній колекції протягом останнього століття. Також видання вказувало, що ДНК крові майже повністю збігається із пробами ДНК із голови Генріха IV.

Ранні дослідження передбачуваної голови Генріха IV були утруднені тим, що не було повної впевненості у чистоті взятих зразків. У зв'язку з переходом реліквії від колекціонера до колекціонера голову чіпали так часто, що отримати чисту пробу практично неможливо. Однак радіовуглецевий аналіз показав, що череп належить людині, якажив у період 1450-1650 років. Також вчених ввела в оману ще одна обставина: з лівого боку верхньої щелепи було виявлено пошкодження розміром близько 5 мм. Достеменно відомо, що Генріх IV отримав травму обличчя у 1594 році, коли став жертвою замаху на вбивство. Також на черепі збереглися частина рудого з сивиною волосся, вуса та борода. За описом зовнішності Генріха на останні роки життя ці риси також мали місце. Відсутність декількох зубів у черепі теж внесла свій внесок в ідентифікацію, оскільки багато сучасних фахівців стверджують, що у короля за життя було вибито кілька зубів.

Генріха IV було вбито 14 травня 1610 року. Вбивцею короля став католицький фанатик на ім'я Франсуа Равальяка. За бажанням королеви тіло Генріха було забальзамовано і поміщене до усипальниці Сен-Дені, яка знаходиться в одному з передмість Парижа. Однак у 1793 році в каплицю прорвалися революціонери, які пограбували усипальницю, а також понівечили останки всіх покійних, після чого склали їх в одну купу. Надалі одна з голів, що знаходилася в каплиці, яка вважалася належала Генріху IV, перейшла в руки колекціонерів.

До останніх досліджень вчені підійшли ретельніше, тому для встановлення справжності реліквій було взято аналізи ДНК у Бурбон-Пармського принца Акселя, Сікста-Генрі Бурбон-Пармського, а також Орлеан-Брагамського принца Жоао Енріке. Усі вони є нащадками Генріха IV, і попередній аналіз показав, що кров усіх трьох містить унікальну гаплогрупу, яка притаманна всіх родичів. Це дозволяло провести ретельніше порівняння з пробами, взятими з муміфікованої голови, а також з ганчірки з кров'ю. Попередній аналіз показав, що голова має зовсім іншу гаплогрупу, тому звисокою ймовірністю можна стверджувати, що голова не належала Генріху IV.

Аналіз крові на тканині також показав, що вона не містить необхідної гаплогрупи, властивої представникам будинку Бурбонів, тому кров не може належати Людовику XVI. Вчені припускають, що частковий збіг у ДНК, який було встановлено раніше, може говорити лише про можливість дальньої спорідненості, а також просто міг стати помилкою зі збігу обставин та людського фактора. З більш детальними результатами проведеного аналізу ви можете ознайомитись у виданні The European Journal of Human Genetics.