Не так
Казка в обробці Маршака
Що не робить дурень, все він робить не так.
Починає не спочатку, А закінчує абияк.
Сонце в полі ловить шапкою, Тінь зі стін стирає ганчіркою,
Двері бере з собою в ліс, Щоб злодій до нього не вліз,
І на дах за мотузку Тягне буру корівку,
Щоб трошки потрапила там, де трава розрослася.
Що не робить дурень, все він робить не так.
І не вчасно він радий, і сумний невпопад.
На шляху зустрічає весілля - Тут би заспівати і потанцювати,
Він же сльози ллє рікою і співає заупокій.
Били, били, билися, Тільки живого відпустили.
«Бач ти, — думає дурень, — Мабуть, я потрапив у халепу.
Зі співчуття до нареченої Я поплакав з нею разом.
Гаразд, наступного разу Я виходжу на весіллі в танець!»
Ось марить він дорогою, А назустріч їдуть дроги.
Слідом рухається народ, Наче черга йде.
Щоб крокували веселіше За возом своїм!»
Чобітком дурень притопнув, О долоню долонею ляснув
Та як пуститься танцювати, Ногу об ногу чухати!
Взяли люди дурня, Стали м'яти йому боки,
Били, били, билися, Напівмертвим відпустили.
«Бач ти, — думає дурень, — Я знову потрапив у халепу.
Більше я танцювати не стану та й плакати перестану.
Гаразд, із завтрашнього дня Не впізнаєте мене!»
І мабуть, з тієї хвилини Став ходити дурень надутий.
Раз у раз він, дурень, каже іншим: — Не так!
Він не плаче і не танцює, А на все рукою махає.
Сторонньому ніяк не дізнатися, що він дурень.
Діти літери пишуть у школі, та й запитають: — Чи добре?
Подивиться в зошит дурень, та й промовить: — Не так.
Шиють кравчинки на машинці, Шиють шевці черевики.
Дивиться здалеку дурень і бурмоче: — Все не так!
І не так оселедець ловлять, І не так борщі готують,
І не так мости мостять, І не так дітей вирощують!
Бачать люди, чують люди, Як дурень справи їх судить,
І подумують так: «Що за розумниця дурень!»