Кератит ока лікування, симптоми герпетичного, акантамебного, грибкового, паренхіматозного,

Зовнішня частина людського ока найбільше схильна до несприятливого впливу зовнішнього середовища. Тому немає нічого дивного в тому, що і патологічні стани найчастіше виникають саме тут: у кон'юнктиві, повіках та рогівці. Однак найбільшу небезпеку становлять саме кератити – запальні процеси в рогівковій оболонці, оскільки вони безпосередньо пов'язані зі зниженням гостроти зору або навіть повною його втратою.

Визначення захворювання

Роговиця - прозора частина зовнішньої оболонки ока, що покриває зіницю і райдужку і має форму опуклої лінзи. Значення рогівки переоцінити не можна - вона захищає найважливіший елемент зовнішньої частини очного яблука (зіниця) і є основним середовищем в оптичній системі ока.

Роговиця складається з 5 шарів, кожен має свої властивості та призначення, проте вони тісно взаємопов'язані. Тому пошкодження навіть в одному з них відкладає відбиток на функціональність всього рогівкового шару.

Кератит - це ціла група захворювань, при яких в силу причин різного характеру можуть пошкоджуватися різні шари рогівки: від верхнього епітелію до глибинних стром і десцеметової оболонки. Тяжкість перебігу хвороби знаходиться в прямій залежності від факторів, що її спровокували.

Причини виникнення

За ступенем ураження захворювання може бути:

Поверхневим - коли запалення зачіпає епітелій. Такий вид захворювання, як правило, виникає після інфікування кон'юнктиви або повік. Поверхневий кератит найчастіше швидко лікується та протікає без ускладнень;
Глибоким – коли запалення торкається нижніх шарів рогівки, тому лікування є більш складним процесом.

Інфекційні кератити в залежності від виду збудника можуть бути:

Бактеріальними - як джерело інфекції виступають стафілококи або синьогнійна паличка. Розвиваються вони найчастіше при травматичних ушкодженнях чи тривалому носінні контактних лінз;
Вірусними - у 70% випадків збудником виступає вірус простого герпесу. Така поразка – одна з найважчих, оскільки проникає у найглибші верстви рогівки, стаючи причиною розвитку ускладнень;
Грибковими – розвиток інфекції також протікає досить важко і нерідко з ускладненнями, оскільки хвороба важко піддається діагностуванню.

Онхоцеркозні кератити мають у своїй основі некеровані алергічні реакції, при розвитку яких наслідки для пацієнта можуть бути найважчими і навіть призвести до повної сліпоти.

До інших неінфекційних причин можна віднести травми різного роду (опіки, проникнення стороннього предмета), вплив ультрафіолету, зниження імунітету внаслідок важких системних захворювань (цукрового діабету, ревматоїдного артриту, подагри та ін.).

До числа найперших ознак будь-якої поразки очей входять відчуття дискомфорту : різь, печіння, почервоніння, сльозотеча. Пізніше можуть виникнути важчі симптоми:

Рефлекторний блефароспазм (мимовільне змикання повік);
Світлобоязнь;
Різкі болі в оці;
Відчуття «пісок у власних очах»;
Погіршення зору : затуманювання, розпливчастість;
На рогівці видно помутніння, а кон'юнктива та повіки можуть бути запалені та гіперемовані.

Колір інфільтрату може бути прозорим, а може каламутніти і навіть набувати гнійного.відтінок – залежно від виду збудника. Характерна ознака саме кератиту – порушення зорового сприйняття, оскільки запалення порушує прозорість рогівки.

Запальний процес може протікати майже безсимптомно і проявитися у всій вроді вже на пізніх стадіях захворювання. Ознакою уповільненого запалення є поява в рогівці кровоносних судин. Тому для виключення розвитку ускладнень рекомендується за будь-яких дискомфортних відчуттів пройти профілактичний огляд.

Можливі ускладнення

Роговиця – одна з найважливіших очних структур, і її пошкодження при несвоєчасному чи некоректному лікуванні може стати причиною виникнення найнеприємніших наслідків:

Проведення рогівки - найбільш важке ускладнення, що розвивається при прогресуванні виразки рогівки і що піддається лікуванню тільки хірургічно;
Ендофтальміт – гнійне запалення внутрішніх оболонок очного яблука;
Склерит - важке деструктивне запалення, що загрожує зору, що зачіпає склеру і глибинні шари епісклери;
Вторинна глаукома - порушення відтоку внутрішньоочної рідини, що призводить до підвищення ВГД та атрофії очного нерва;
Помутніння рогівки - зниження прозорості рогівкового шару в результаті утворення рубців та шрамів, а також розвитку більма.

Крім цього, прогресуючий запальний процес може торкнутися судинних оболонок та інших очних структур, що незмінно призводить до зниження функціональності очей. Найбільш важким наслідком запалення рогівки може бути повна втрата зору, і навіть втрата ока.

При діагностуванні захворювання особливе значення, крім звичайних досліджень (візометрія, біомікроскопія,офтальмоскопія), мають спеціальні тести:

Флюоресциновий тест - використання спеціального барвника для визначення локалізації ушкоджень;
Біопсія та зіскрібок з рогівки – для визначення природи збудника та тяжкості запального процесу;
Метод ЦПР (полімеразна ланцюгова реакція) – використовується у разі труднощів із класифікацією інфекційного агента.

При кератитах обов'язковою є диференціальна діагностика з метою виключення таких захворювань, як кон'юнктивіт, іридоцикліт, гострий напад глаукоми. Крім цього, при необхідності призначаються консультації у ЛОРа, стоматолога, ревматолога, алерголога, фтизіатра та ін.

Медикаментозна терапія

Консервативне лікування кератитів завжди проводиться в стаціонарі і триває від 2 до 4 тижнів, залежно від тяжкості захворювання. При цьому можуть використовуватись медикаменти з наступних груп:

Антибіотики: краплі Флоксал, парабульбарні та субкон'юнктивальні ін'єкції. При тяжкому перебігу можливе парентеральне введення цефалоспоринів, пеніцилінів, аміноглікозидів;
Противірусні: мазі Теброфенова, Флореналева, Бонафтонова, місцеві інстиляції Інтерферону, Ацикловіру. Обов'язкове використання імуномодуляторів внутрішньо і парентерально (препарати тимусу, левамізол);
Антигістамінні: Опатанол, Аллергоділ. Використовуються для виявлення алергічної природи захворювання. Однак найбільш важливим моментом є усунення контакту з алергеном;
Кортикостероїди: Дексаметазон, Гідрокортизонова мазь. Використовуються для поліпшення розсмоктування помутніння на етапі відновлення. У гострій фазі застосування протипоказане, особливо у вірусних інфекціях;
Зволожуючі краплі: Візін, Офтагель, Сльоза натуральна. Використовуються при порушеннях продукування внутрішньоочної вологи чи її хімічного складу.

Хірургічно

При деяких формах кератиту консервативні методи виявляються безсилими. Якщо медикаментозна терапія протягом місяця не призводить до видимого поліпшення, лікар рекомендує хірургічне втручання. Операція може проводитись у двох варіаціях:

Ексимерлазерна епітеліектомія;
Поверхнева кератоектомія.

Призначення оперативного лікування може бути обґрунтовано у разі таких показань: загроза перфорації, значне зниження гостроти зору, косметичний дефект та ін.

Народні засоби

Звичайно, вилікувати кератит за допомогою народних засобів неможливо, однак у деяких випадках вони надають неоціненну допомогу на додаток до консервативних методів:

Масло обліпихи закопують по 1-2 краплі спочатку кожну годину, а в наступні дні через 3 години. Олія має знеболювальні та регенеруючі властивості і застосовується при опікових формах пошкоджень;
Два великі листи алое (від 3-річної рослини) зривають і кладуть у холодильник як мінімум на тиждень. Після цього подрібнюють, віджимають сік і додають шматочок мумійо розміром з пшеничне зерно. Закопують по 1 краплі в обидва ока раз на добу протягом місяця, після чого готують препарат без муміє;
Для компресів використовують аптечну глину : формують невеликі коржики товщиною 1,5-2 см і накладають на очі, потилицю та лоб. Коржики повинні бути вологими, але не розтікатися. Тримають компреси до підсихання (1,5-2 год.), після чого знімають та видаляють залишки глини;
Лікувальною дією має хлібнийпар. Для його отримання у свіжоспеченому хлібі роблять отвір, по діаметру однаковий зі склянкою. Після цього ставлять туди склянку вгору дном, а зібрану вологу (випіт) закопують по 1 краплі у вічі.

Кератит - небезпечне захворювання, воно має тенденцію поширюватися на навколишні тканини і при неправильному лікуванні може призвести до втрати зору. Тому будь-який народний засіб має бути використаний лише після консультації офтальмолога.

Профілактика

Для попередження розвитку запалень рогівки необхідно дотримуватися кількох нескладних правил:

Своєчасно лікувати запальні очні захворювання будь-якої етіології;
Уникати травмування очей;
Підтримувати імунітет у робочому стані, а всі інфекційні та запальні системні захворювання лікувати вчасно;
Проходити регулярні профілактичні огляди у офтальмолога.

Посмикування верхньої повіки або блефароспазм: причини виникнення

Причини косоокості у дітей, а також його лікування представлені у цій статті.

Кератити можуть виникати в силу різних причин інфекційного, травматичного або просто запального характеру. Тому одним із важливих пунктів профілактики є підтримка на належному рівні здоров'я всього організму в цілому.

Запалення рогівки можуть завдати чимало неприємностей найсерйознішого характеру, тому самолікування не допускається. А ось своєчасні діагностика та лікування, як правило, завжди супроводжуються сприятливим результатом.