Ампіцилін при грудному вигодовуванні

Вагітність та пологи – це важке випробування для жінки. Організм новоспеченої матері виснажується, вона стає вразливою до інфекцій. Це пояснюється ослабленням імунітету та неодноразовими гормональними перебудовами. Боліснотворні мікроорганізми проникають в організм матері-годувальниці і провокують різноманітні захворювання. Запальні хвороби ЛОР-органів, сечостатевої, травної системи – це далеко не всі загрози, які чатують на лактуючу жінку.

Ампіцилін - це антибактеріальний засіб з широким спектром активності. Медикамент є представником групи пеніцилінів. Активний компонент знищує грамнегативні та грампозитивні бактерії. Чи можна використовувати Ампіцилін для лікування мам, що годують? Про це й йтиметься далі.

Ампіцилін: основні відомості

Антибіотик випускають у формі таблеток, капсул, порошку для уколів та гранул для створення суспензії. Активний компонент усіх фармацевтичних форм – це ампіцилін (у формі тригідрату або натрієвої солі), вони відрізняються лише допоміжними компонентами:

крохмаль;
магній стеариновокислий;
тальк;
загусник Е1201;
полісорбат 80.

магній стеариновокислий;
лаурилсульфат натрію;
тальк;
дистильована вода;
повідон;
крохмаль;
цукор;
желатин і т.д.

загусник Е1201;
натрієва сіль глутамінової кислоти;
динатрій фосфат;
трилон Б;
ароматизатор "Малина";
цукор;
ванілін;
декстроза.

Порошок для уколів складається з ампіциліну у формі солі натрію.

Напівсинтетичнеантибактеріальний засіб пригнічує синтез клітинної мембрани мікроорганізмів та знищує їх. Ампіцилін ефективний по відношенню до стафілококів, стрептококів, ентерококів, сальмонел, шигел і т. д.

Застосування та дозування

Ампіцилін призначають для лікування наступних хвороб:

Захворювання дихальних органів (запалення бронхів, легень).
Хвороби ЛОР-органів (нежить, запалення глотки, піднебінних мигдаликів).
Інфікування жовчовивідних шляхів (запалення жовчного міхура або жовчних проток).
Гінекологічні захворювання (гонорея, хламідійна інфекція).
Інфекції шкіри, запалення м'яких тканин (бешиха, імпетиго).
Запалення ендокарда.
Гнійні інфекції.
Запалення сполучної тканини.
Кишкові інфекції (запалення черевної стінки, шигельоз, сальмонельоз).

Метод застосування таблеток та капсул пероральний. Добова доза для дорослих – від 0,25 до 0,5 г за 60 хвилин до прийому їжі чотириразово.

Денна порція ліків при сечостатевих інфекціях – 0,5 г. Рекомендована доза при гонорейному уретриті 3,5 г одноразово. Максимальне добове дозування для дорослих – 4 роки.

Розчин для уколів вводиться всередину вени чи м'язи. При внутрішньом'язовому введенні до порошку в ампулу додають 2 мл розчинника (Новокаїн, Лідокаїн або вода для уколів).

При внутрішньовенному введенні розводять порошок 10 мл розчинника (ізотонічний розчин або глюкоза).

Для лікування інфекції середнього ступеня тяжкості пацієнтам, вага яких вище 20 кг, всередину м'язи вводять від 0.25 до 0.5 г ліки, при тяжкому перебігу – від 1 до 2 г чотириразово. Добова доза при менінгіті – 14 г за 24 години на 6–8 прийомів.

Денна порція ліки длядитини до 20 кг – від 12.5 до 25 мг/кг, від 20 кг і від – від 50 до 100 мг/кг. При менінгіті немовлятам до 2 кг призначають внутрішньовенно 25 мг/кг дворазово протягом 7 днів, потім – 50 мг/кг триразово.

Запобіжні заходи

Злоякісне ураження лімфатичної тканини;
Хвороба Філатова;
Запалення товстої кишки внаслідок прийому антибактеріальних препаратів;
Функціональна недостатність печінки;
Діти віком до 1 місяця;
Гіперчутливість до основних чи допоміжних компонентів.

З обережністю препарат приймають при лактації та вагітності.

пересихання, запалення, почервоніння шкірних покривів, свербіж;
нежить, кропив'яна лихоманка, ангіоневротичний набряк;
кореподібний висип, підвищення температури, анафілаксія;
порушення природної бактеріальної флори, розлади смаку, ксеростомія (пересихання слизової оболонки рота);
біль у животі, діарея, нудота, блювання;
запалення слизової рота, язика;
псевдомембранозний коліт;
занепокоєння, дратівливість, стрес, мимовільні м'язові спазми;
порушення функціональності нирок;
молочниця піхви.

Передозування проявляється нудотою, нападами блювоти, нервовим збудженням, судомами. У такому разі необхідно промити шлунок та провести симптоматичне лікування.

Ампіцилін при лактації

Як свідчить інструкція, Ампіцилін при грудному вигодовуванні можна приймати лише за медичними показаннями. Це тим, що ампіцилін проникає в кровотік і виділяється з грудним молоком. Незважаючи на те, що концентрація активного компонента в організмі немовля низька, це може бути небезпечно для нього. А тому лікар повиненконтролювати стан жінки та новонародженого.

Якщо пацієнт, з якихось причин не може приймати Ампіцилін, його можна замінити препаратами зі схожим механізмом дії:

Оспамокс – це антибіотик із пеніцилінової групи на основі амоксициліну, який застосовують для лікування інфекційних хвороб.
Хіконцил – це антибактеріальний засіб із широким спектром активності для лікування інфекцій.
Ампіокс – це комбінований антибактеріальний препарат на основі ампіциліну та оксициліну, який застосовують для лікування інфекційних захворювань бактеріального походження.
Екобол – це протимікробний препарат із бактерицидною дією для лікування бактеріальних хвороб, викликаних чутливою мікрофлорою.

Крім того, існують аналоги Ампіциліну по діючій речовині: Пеноділ, Зетсил, Стандицилін.

Таким чином, Ампіцилін – це ефективний антибактеріальний засіб, який дозволено приймати мамі, що годує, тільки після призначення лікаря. Щоб уникнути негативних реакцій, на момент лікування дитину переводять на штучне харчування.