Закрита форма туберкульозу – симптоми, лікування, чи можна заразитися
Закрита форма туберкульозу – це найнебезпечніший і найпоширеніший тип цього інфекційно-запального захворювання. Бактерії, залишаючись пасивними, можуть жити у легенях людини протягом 10–20 років, при цьому негативні симптоми практично не виявляються. Майже 80% випадків початкова стадія туберкульозу протікає у закритій формі.
Групи ризику
В однієї третини населення планети визначається присутність туберкульозних бактерій M. tuberculosis, але тільки в 5–10% з цього числа прогресує активний тип хвороби.
Не завжди безпосередній контакт із хворим може призвести до виникнення недуги у здорової людини. Найчастіше ураження виникає у людей зі зниженими захисними функціями організму, наприклад, при імунодефіциті. Ризик зараження туберкульозом підвищений у дітей 10–12 років, оскільки їхня легенева та ендокринна системи ще не до кінця сформовані, тому й легко піддаються вірусним атакам.
Часто закриту форму туберкульозу діагностують у ВІЛ-інфікованих людей, хворих на цукровий діабет 1 типу, силікоз, ниркову недостатність або рак. Сприяти прогресу патології може недоїдання, тривалий прийом кортикостероїдів, зловживання алкоголем та тютюном.
Шляхи зараження
Як можна заразитись хворобою? Туберкульоз передається переважно повітряно-краплинним шляхом. Збудник хвороби (туберкульозна паличка) міститься у слинній рідині хворого. При чханні або кашлі він поширюється і може проникати у верхні дихальні шляхи людей, що знаходяться поблизу. Аліментарний спосіб зараження спостерігається при ковтанні та всмоктуванні туберкульозних мікробів стінками шлунка.
Виділяють також контактну передачу інфекції через шкіру абослизові. Часто відбувається проникнення бактерії до організму плоду від матері через плаценту – внутрішньоутробне зараження.
У здорової людини з добрим імунітетом ризик інфікування туберкульозом мінімальний. Але навіть при проникненні бактерії у 80% випадків патологічний процес не перетікає в активну форму.
Розвиток туберкульозу відбувається у певній послідовності. Перша стадія – інфікування – починається з попадання палички Коха в організм. Її тривалість залежить від ступеня захисних функцій зараженого організму. Коли сформується імунна реакція, туберкульоз переходить до наступного етапу розвитку.
На другій стадії захворювання туберкульозна паличка розноситься лімфою і потрапляє всередину легенів та інших органів. Потім навколо палички Коха створюється специфічне запалення і вона покривається фіброзною тканиною. Новоутворення можуть поширюватися по всьому організму, що викликає виражену симптоматику та численні ускладнення. Друга стадія хвороби протікає на кшталт відкритої форми.
При закритій формі хвороби, потрапляючи в легені чи інші органи людини, туберкульозні бактерії можуть роками або десятиліттями існувати, нічим себе не проявляючи. Виражених специфічних симптомів закритої форми немає. Єдиний спосіб дізнатись про наявність в організмі патогенних бактерій – позитивний результат проби Манту.
Іноді спостерігаються помірна скрута дихальних функцій, короткочасні напади сухого кашлю і біль невисокої інтенсивності в області грудної клітки.
На другій стадії розвитку закритої форми туберкульозу до симптомів можуть приєднуватись загальна слабкість, нездужання та нетривале підвищення температури. Якщо є фактори, які провокують розвиток хвороби, вона переходитьу відкриту форму.
Діагностика
За наявності підозри на туберкульоз потрібно ретельне обстеження у пульмонолога. Фахівець збирає особистий та сімейний анамнез, проводить фізикальний огляд.
Хворому призначають лабораторне та інструментальне обстеження. Найпоширеніший спосіб діагностики – туберкульозна проба Манту. Також проводяться аналіз на мокротиння, рентгенографія легень. Результати діаскинтесту та квантиферонового тесту при туберкульозі позитивні. Ефективними методами дослідження є УЗД та флюорографія. Якщо виникають сумніви щодо встановлення діагнозу, можуть рекомендувати проведення комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії.
При виявленні туберкульозної палички потрібно обстежитись у фахівця 1 раз на півроку. Такий контроль дозволить спостерігати за розвитком патологічного процесу та ступенем поширення зараження.
Основне завдання пульмонолога полягає в тому, щоб своєчасно ліквідувати інфекцію та не дати хвороби набути відкритої форми. Зазвичай терапія призначається людям, які належать до груп підвищеного ризику розвитку відкритої форми захворювання.
Залежно стану хворого консервативний курс лікування закритої форми туберкульозу може тривати від 3 до 9 місяців. Найбільш ефективні препарати – Ізоніазид або ріфампіцин. У деяких випадках засоби застосовують у комплексі. Дозування ліків визначається залежно від тривалості курсу терапії. При дев'ятимісячному лікуванні мінімальна кількість доз становить 270 протягом 1 дня. Піврічна терапія проводиться при вживанні 180 доз на добу. Тактику лікування може обирати лише фахівець. Найчастіше хворий проходить лікування у диспансері.
Застосування даних лікарських засобів може спричинити деякі побічніявища, наприклад, нудоту, пронос, блювання, мігрень та зниження апетиту, які найчастіше мають короткочасний характер. Іноді наслідки від прийому Ізоніазиду та Рифампіцину бувають більш вираженими. Якщо виявляються висипи на шкірі, жовтяниця, оніміння кінчиків рук і ніг і запаморочення, зверніться до фахівця. У деяких випадках потрібно переглянути дозування або активну речовину ліки.