Законність поняття, принципи (вимоги), гарантії - Студопедія
Особливої актуальності та практичної значущості проблеми законності та правопорядку набуває у зв'язку з висунутою концепцією формування правової держави.
Поняття «законність» характеризує правову дійсність, взяту під кутом зору практичного здійснення права, ідейно-політичних засад правової системи, її зв'язку з найважливішими суспільно-політичними інститутами, з політичним режимом цього суспільства.
Законність - це засноване на законодавстві вимога суспільства і держави, що полягає в точній та неухильній реалізації правових норм усіма та повсюдно. Суть цієї вимоги полягає в сумлінному, відповідальному дотриманні, виконанні, використанні та застосуванні правових норм, воно передбачає, насамперед, активну участь в управлінні державними та громадськими справами на основі та в рамках закону.
Найсуттєвіші ознаки законності:
1. Загальність вимоги дотримуватись і виконувати закони держави;
2. Здійснення всіх державних владних функцій виключно на основі законів за суворого дотримання посадовими особами передбачених законодавством прав і свобод особи, гарантії від необґрунтованого притягнення громадян до відповідальності або незаконного позбавлення добробуту;
3. Рішучий припинення та попередження будь-яких правопорушень, від кого б вони не виходили, забезпечення невідворотності покарання за порушення законів.
Законність має забезпечувати однакові умови під час вирішення юридичних ситуацій. Йдеться не про фактичну рівноправність, а юридично рівне вирішення питання.
Нерівність полягає в тому, що:
а) окремі закониприймаються у протиріччі з Конституцією РФ, конституційними федеральними законами;
б) правоохоронні органи, які застосовують закон, порушують правозастосовні акти;
в) чиновницький апарат порушує законодавство, а реальної боротьби з цим у країні немає і не ведеться.
Історичний досвід показує, що суворо дотримуватись законів стає обов'язком усіх представників поневолених, експлуатуючих класів, причому така вимога неухильно підтримується примусовою силою панування. Таким чином, переважна більшість населення в умовах усіх суспільно-економічних формацій і всіх політичних режимів змушена діяти відповідно до чинного законодавства.
Під принципами (вимогами) законності слід розуміти основні, вихідні положення правового життя та діяльності суспільства та держави.
Тепер розглянемо основними принципами (вимогами) законності є:
. Забезпечити рівність у сфері виробництва матеріальних благ, поставити товаровиробників у однакові умови – головне завдання закону правової держави. Реалізація принципу загальності законності забезпечує розвиток демократії, права і свободи особистості, і навіть однакову відповідальність всіх суб'єктів суспільних відносин перед законом.
2.Верховенство закону проявляється в тому, що закони в державі мають вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативно-правових актів. Всі інші нормативно-правові акти є підзаконними, вони повинні відповідати конституції та приймаються на основі та на виконання законів. p align="justify"> Важливе значення має встановлення законом ієрархії правових актів.
Чіткий поділ влади представницької (законодавчої), виконавчої та судовоїзабезпечує розвиток та утвердження в країні демократії. Акти органів виконавчої теж мають бути підзаконними актами, тобто. відповідати вимогам закону та видаватися на підставі та на виконання актів відповідного законодавчого органу - федерального, суб'єкта федерації, або місцевого органу.
Разом про те законність вимагає від підлеглих галузевих і органів, щоб їх акти не розходилися з актами федеральних органів.
3.Єдність (одноманітність) законності полягає у встановленні одноманітного розуміння законів та підзаконних актів, їх тлумачення та застосування; у дотриманні єдиних, встановлених всім громадян, органів прокуратури та організацій держави нормативно-правових актів; єдність юридичної (нормативної) основи законності. Єдність треба розуміти так, що всі закони держави мають однакову силу на території всієї України.
Проте не враховувати місцевих умов не можна. Законність має гарантувати певну свободу дій суб'єктів федерації, місцевих органів, сприяти розгортанню творчої ініціативи. Єдине розуміння законності - свідчення високої правової культури. Зазначений принцип ні сковувати ініціативи суб'єктів Федерації, місцевих органів самоврядування, враховують свої специфічні особливості. Особливо важливо підтримувати правову культуру управлінців, від діяльності яких залежить стан правопорядку.
4.Гарантованість основних прав і свобод громадян передбачає, що держава забезпечує своїм громадянам такі права та свободи, які зафіксовані у міжнародних правових документах. У міжнародних актах закріплені загальновизнані стандарти права і свободи людини і громадянина і цим встановлено рівень, який може бутизанижений державою.
Загальна Декларація прав людини (1948 р.) та Міжнародні пакти про громадянські та політичні права (1966 р.) підсумовували універсальний характер прав і свобод, необхідних для цивілізованої життєдіяльності людини: вони не можуть бути об'єктом жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом, необхідні охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення чи права і свободи інших.
Гарантованість права і свободи людини і громадянина виявляється у конституційної обов'язки держави захистити правничий та свободи людини і громадянина.
6.Неприпустимість підміни законності доцільністю, їх протиставлення означає, що суб'єктам правових відносин надається можливість приймати найбільш ефективні, доцільні рішення у межах правового поля, визначеного нормою права. Суб'єктам права забороняється виходити правове полі, порушувати нормативно-правові акти, вони мають керуватися виключно вимогами законності. Будь-які спроби пояснити відступ від чинного законодавства є доцільними.
Безумовно, з усіх важливих принципів права як у сфері правотворчості, так і при реалізації норм права основним є його доцільність. Але доцільність права неспроможна і має бути відчужена чи протиставлена іншим принципам правничий та насамперед - законності.
Якщо насправді відбулися зміни, які викликають необхідність встановлення нової норми чи зміну чи скасування чинної правової норми, це- концепція законодавця, а чи не органу, застосовуючого норми права. Поки закон не скасовано або не змінено в установленому порядку, він має суворо та неухильнодотримуватись і виконуватись усіма.
7. Зв'язок законності та культури полягає в тому, що рівень законності безпосередньо залежить від рівня загальної та правової культури громадян та посадових осіб. Зв'язок законності та культури набуває особливої актуальності в період будівництва демократичної, правової держави. Зв'язок законності з культурним будівництвом проявляється у різних формах і напрямах, починаючи з підготовки законопроектів, застосування практично прийнятих норм правничий та закінчуючи правовим вихованням і підвищенням правосвідомості населення.
Законність є важливим засобом розвитку, зміцнення та охорони завоювань культури. У міру підвищення культурного рівня населення законність стає дедалі важливішим чинником культурного будівництва. Висока культура, освіченість і організованість людей утворюють своєю чергою передумову суворого проведення вимог законів. Висока правова культура означає як формально хороше знання законів (норм права), а й глибока повага законів, вміння застосовувати їх.
Слід зазначити, що, попри свою значущість, вимоги законності не втілюються у життя автоматично, стихійно. Щоб правові розпорядження не залишилися на папері (і тим більше не порушувалися), необхідні відповідні умови та певний комплекс організаційних, ідеологічних, політичних, юридичних заходів, що забезпечують реалізацію, тобто гарантії законності.
Гарантії законності - це об'єктивні умови та суб'єктивні фактори, а також спеціальні засоби, що забезпечують режим законності. Серед даних гарантій потрібно чітко розрізнятизагальні умови (об'єктивні (економічні, політичні тощо) умови суспільного життя, в яких здійснюється правовеРегулювання. Ці умови створюють макросередовище реалізації права, його функціонування, зумовлюючи до певної міри і спеціальні засоби щодо зміцнення законності) та спеціальні засоби.
Розглянемо ці загальні умови, які є гарантіями законності .
1. Економічні умови. Це стан економічного розвитку суспільства, організація системи господарювання тощо. Умовами, які забезпечують законність, тут виступають такі чинники, як ступінь організованості у сфері, ритмічна робота всього господарського організму, постійне зростання продуктивність праці та обсягу виробництва, стійка грошова система тощо. Подібні чинники безпосередньо впливають на стан законності.
2. Політичні умови. Основною політичною умовою стабільної законності є сильна державна влада.
3. Ідеологічні умови. Стан законності багато в чому визначається рівнем політичної, правової та загальної культури населення. Законність передбачає такий рівень правової культури, коли повага до права, закону є особистим переконанням людини, причому не тільки пересічного громадянина, а насамперед державного службовця, законодавця.
5. Правові умови. Стан законності як політико-правового явища обумовлено станом права, системи законодавства. Чинне законодавство має бути досить повним, стабільним, забезпечуватись високим рівнем юридичної техніки, необхідними механізмами реалізації та охорони. Важливе значення для реалізації правничий та рівня законності мають використовувані законодавцем правові засоби, методи, методи і типи правового регулювання, принципи, у яких будується законодавство.
Гарантіями законності є відповідні суб'єктивні чинники. Серед них можна відзначити стан правової науки, повноту та розвиток у ній прогресивних гуманістичних ідей, положень, науково-теоретичних конструкцій. Безпосереднє впливом геть рівень законності надають панівні у науці науково-теоретичні концепції.
А) Спеціальні засоби законності - це юридичні та організаційні засоби, призначені виключно для забезпечення законності. Серед них можна виділити юридичні та організаційні гарантії (кошти).
Серед юридичних гарантій розрізняють такі:
1) Засоби виявлення (виявлення) правопорушень. До них належать діяльність прокуратури, органів попереднього розслідування, Конституційного Суду тощо. Ці гарантії пов'язані з роботою компетентних державних органів, спрямованої на виявлення правопорушень з метою припинення та усунення їх наслідків. Деякі гарантії пов'язані з діяльністю громадян. Таке, наприклад, конституційне право на оскарження незаконних дій посадових осіб до суду.
2) Засоби запобігання правопорушенням. Це закріплені у праві кошти, що дозволяють запобігти можливим правопорушенням. Попереджувальну роль грають, наприклад, такі засоби, як огляд багажу в аеропорту, митний огляд тощо.
5) Юридична відповідальність. Під нею розуміється покарання особи, винної у скоєнні правопорушення. Цей засіб є найважливішим і необхідним зміцнення законності, причому його ефективність визначається не жорстокістю, а невідворотністю.
7) Правосуддя - діяльність судів, що здійснюється шляхом розгляду та вирішення цивільних та кримінальних справ з метою всемірного зміцненнязаконності.
В) Підорганізаційними гарантіями розуміються різні заходи організаційного характеру, що забезпечують зміцнення законності, боротьбу з правопорушеннями, захист прав громадян. Сюди відносяться кадрові, організаційні заходи щодо створення умов для нормальної роботи юрисдикційних та правоохоронних органів, освіта у структурі останніх спеціальних підрозділів (для боротьби з організованою злочинністю, з корупцією тощо).
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком:
Вимкніть adBlock! і оновіть сторінку (F5)дуже потрібно