Висівкоподібний (різнобарвний) лишай причини та лікування кольорового лишаю у людини

Лікування висівкового лишаю має бути комплексним. Це поширене грибкове захворювання рогового шару шкірних покривів за раціональної та своєчасної допомоги не залишає після себе жодних ускладнень. Важливо відразу після появи перших симптомів звернутися до лікаря. Які фактори сприяють появі захворювання?

При появі такого захворювання, як висівковий лишай, лікування необхідно починати якомога раніше. За умови відсутності раціональної терапії, патологічний процес швидко захоплює нові ділянки шкірних покривів. При своєчасному лікуванні ніяких наслідків від цієї недуги не будет.

Грибок Malassezia furfur при розмноженні утворює колонії у вигляді грона винограду.

Причини розвитку

Це захворювання має грибкову природу.В даний час встановлено, що основною причиною появи лишаю є грибковий мікроорганізм під назвою Malassezia furfur. Активне його розмноження відбувається в роговому шарі епідермісу. Саме ця область і уражається при даній формі лишая.

Крім безпосередньої причини розвитку захворювання є ще й фактори, що сприяють формуванню патології. Основними є такі:

Зниження імунітету (особливо за ВІЛ-інфекції).
Спадкова схильність.
Підвищений рівень жирності шкіри.
Захворювання, що супроводжуються порушенням обміну речовин.
Серйозне психоемоційне перенапруження.
Підвищений рівень пітливості.

Підвищений рівень пітливості призводить до порушення захисних властивостей шкірних покривів.

Зниження імунного захисту організму дозволяє грибковим мікроорганізмам вільно розмножуватися. Лікування різнобарвного лишаю у разі буде тривалим і складним процесом. Зниження рівня імунітету може спостерігатися не тільки при ВІЛ, але й за багатьох інших інфекційних захворювань (пневмонія, тонзиліт, пієлонефрит та інші).

Спадкова схильність до розвитку дерматомікозів полягає в особливостях будови шкірних покривів та обміну речовин у них. Таким сприятливим фактором стане підвищений рівень пітливості (при цьому знижуються захисні властивості шкіри), а також надмірна жирність шкірних покривів (створюється сприятливе середовище для розмноження грибкових мікроорганізмів).

Є низка захворювань, які характеризуються порушенням обміну речовин. Найчастіше у цій ролі виступає цукровий діабет. Ефективне лікування отрубевидного лишаю у разі можливо лише після нормалізації рівня вмісту глюкози у крові.

Важливо! Психоемоційна перенапруга здатна серйозно знизити імунітет. У такому разі грибкове захворювання розвивається після серйозних стресів. Стандартні лікувальні заходи можуть доповнюватися седативними препаратами.

Висівкоподібний лишай проявляється утворенням поліморфного висипу

Клінічні форми

Існує відразу кілька варіацій течії висівкового лишаю. Основними серед них є:

Ерітематозно-сквамозна форма зустрічається в переважній більшості випадків. Вона характеризується формуванням папул, що трохи виступають над поверхнею шкірних покривів. Колір цих плям може бути світло-коричневим, рожевим, жовтуватим чи бурим. Поверхня папули трохи лущиться. Ця ознака стає більш вираженою, якщо почухати пляму.Печіння і сверблячка розвиваються тільки в тому випадку, якщо до грибкового приєдналося і бактеріальне ураження шкірних покривів.

Фолікулярна форма висівкового лишаю характеризується переважним ураженням шкірних покривів, розташованих на волосистій частині голови.

При інвертному перебігу захворювання у пацієнта уражається шкіра в області пахових складок, стегон, гомілок та лобка.

Фолікулярна форма висівкоподібного лишаю помітна оточуючим через велику кількість лупи на волоссі

Псевдопапулезна форма захворювання характеризується розвитком специфічних вузликів. Вони мають розміри сочевиці і дещо височіють над шкірними покривами.

Примітка. У деяких пацієнтів висівковий лишай може вражати відразу кілька ділянок шкірних покривів і на кожному з них виявлятися в різних формах.

Сверблячка при різнобарвному лишаї є небезпечним симптомом, оскільки свідчить про мікробне зараження шкіри.

Діагностика

Зазвичай лікар може встановити діагноз «Трубчастий (висівкоподібний, різнокольоровий) лишай» на підставі однієї тільки клінічної картини. При цьому діагностичні дослідження з метою виключення лікарської помилки все-таки проводяться. Основними методиками є такі:

Проба Бальзер.
Визначення наявності симптому "стружки".
Дослідження шкірних покривів за допомогою люмінесцентної лампи Вуда.
Мікроскопічне дослідження матеріалу, взятого за допомогою зіскрібка з уражених ділянок шкіри.

Мікроскопія зіскрібка ураженої шкіри - стандартна процедура при діагностиці лишая відрубу.

Проба Бальзера проводиться відразу після загального огляду. Вона має на увазі під собою змащення уражених ділянок шкіри.спиртовим розчином йоду чи аніліновими барвниками. При висівковому лишаї патологічно змінений епідерміс забарвлюється інтенсивніше, ніж здоровий.

Симптом «стружки» полягає у звичайному пошкрібанні уражених ділянок шкіри скальпелем. Для висівкового лишаю характерно збільшення лущення в області патологічних плям.

Мікроскопічне дослідження зіскрібка дозволяє виявити збудника захворювання, у тому числі і грибкові мікроорганізми, що є основною причиною формування лишаю.

Примітка. Зазвичай відразу ці дослідження не проводяться. Найчастіше лікарі використовують мікроскопічне дослідження зіскрібка, після чого і призначають необхідні препарати для лікування лишаю.

Лікувальні заходи

Дане захворювання важливо вчасно розпізнати та розпочати терапевтичну дію на збудника. В цьому випадку жодних ускладнень не буде.Лікування висівкового лишаю має бути комплексним. Для цього використовують такі засоби та методики:

Антимікотики у лікарських формах для місцевого лікування.
Протигрибкові препарати системної дії.
седативні препарати.
Дотримання суворого гігієнічного режиму.

Кожен із цих пунктів є дуже важливим, без їх виконання не вдасться вилікувати лишай висівковий.Різнобарвний лишай в обов'язковому порядку потрібно лікувати відповідно до рекомендацій дерматологів, інакше можуть не тільки залишитися зміни на шкірі, а й виникнути інші ускладнення.

При легких ураженнях шкіри при лишаї основою лікування є протигрибкові креми.

Антимікотики місцевого застосування

Найчастіше призначаються саме ці препарати. Їх рекомендують практично за будь-яких формпозбавляючи в людини. Висівкоподібний лишай, що прогресує менше 2 років і вражає не більше 18% шкірних покривів, і зовсім можна лікувати без препаратів системної дії. Найбільш поширеними лікарськими формами, у яких випускаються антимікотики місцевої дії, є:

Креми з антимікотичні складами необхідно наносити на уражені ділянки шкірних покривів, не забуваючи при цьому і про здоровий епідерміс. Це дозволить досягти швидше ефекту, оскільки на здоровій шкірі, прилеглій до вогнищ ураження, також можуть виявитися грибкові мікроорганізми. Наносять такі креми не рідше 2 разів на день протягом 2 тижнів. Якщо після такого курсу лікування не вдасться досягти позитивної динаміки, дерматолог призначає інший препарат, і терапія триває.

Спреї є сучаснішими препаратами на лікування отрубевидного лишаю. Їх використання дозволяє забезпечувати місцеву специфічну терапію, у своїй уникати дотиків до ураженим ділянкам шкірних покривів. Найбільш ефективними антимікотичними спреями вважаються такі:

засіб "Термікон";
спрей "Фунготербін";
засіб "Ламікон";
засіб «Ламизіл».

Всі ці спреї активно використовуються та допомагають досягти гарного результату.

Навіть якісні шампуні без лікувальних речовин у складі не допоможуть при фолікулярному лишаї.

Найбільшою проблемою для багатьох пацієнтів є питання, чим лікувати лишай. Часто застосовують спеціальні лікувальні шампуні. Найбільш якісними та ефективними є засоби «Нізорал» та «Сульсена». Обидва ці кошти необхідно використовувати згідно з рекомендаціями фахівців. Неправильне їх застосування здатне не тільки не вилікувати пацієнта, а йнашкодити йому.

Важливо. Якщо на фоні використання місцевих засобів виразність симптомів збільшується, з'являються свербіж і печіння, слід негайно відмінити препарат і проконсультуватися з фахівцем.

Антимікотики системної дії

Такі лікарські засоби зазвичай призначають при фолікулярній та псевдопапулезній формах захворювання. Також вони є єдиними засобами, за допомогою яких лікувати різнобарвний лишай на тілі можна з достатнім шансом на успіх, якщо поразка охопила понад 18% загальної площі шкірних покривів або спостерігається у пацієнта понад 2 роки. Основними засобами тут є такі:

препарат "Флуконазол";
препарат "Флукостат";
препарат "Клотримазол";
препарат "Інтраконазол";
препарат "Ламізіл".

Вибір конкретного препарату та дозування здійснює лікар-фахівець.Краще інших про те, ніж лікувати висівковий лишай у людини, знає дерматолог. Саме цей лікар є фахівцем у терапії шкірних захворювань.

Таблетовані антимікотики є основою лікування важких форм лишаю

Примітка. При використанні таких препаратів дуже важливо дотримуватися періодичності прийому та дозування лікарських засобів, інакше позбутися хвороби не вдасться.

Седативні засоби

Такі препарати мають заспокійливу дію. Вони є відмінним вирішенням проблеми, ніж лікувати кольоровий лишай, який розвинувся на тлі серйозних психоемоційних перевантажень. Терапія одними тільки цими препаратами не допоможе позбутися захворювання. В обов'язковому порядку їх застосування поєднується з використанням антимікотиків.

Про гігієнічний режим

Отрубоподібнийлишай у людини вимагає не тільки використання лікарських препаратів, але також і дотримання певних гігієнічних правил. Пацієнту необхідно щодня прати свій одяг, а також постільну білизну. Тільки так він зможе позбутися захворювання. В іншому випадку грибкові мікроорганізми потраплятимуть на його шкіру постійно, а застосування лікарських засобів виявиться малоефективним заходом.

Суворий гігієнічний режим у боротьбі з лишаєм має не менше значення, ніж антимікотики

Важливо! При недотриманні гігієнічного режиму заразитися лишаєм можуть і всі люди, що проживають з пацієнтом.

Висівкоподібний лишай є досить серйозним і складним у лікуванні захворюванням, проте за належного підходу і в умовах постійного спостереження фахівцями пацієнту вдасться позбутися його раз і назавжди.