Вчення Платона про ідеї одкровення істинного існування
Платон по праву вважається одним із найвидатніших філософів в історії людства. Будучи сином аристократа та учнем Сократа, він, за словами свого побратима Діогена Лаерція, зміг створити синтез теорій Геракліта, Піфагора та Сократа – тобто всіх тих мудреців, якими пишалася давня Еллада. Оригінальне вчення Платона про ідеї - це вихідний і центральний пункт усієї творчості філософа. За своє життя він написав 34 діалоги, і у всіх тим чи іншим чином описано або згадано цю теорію. Нею пронизана вся філософія Платона. Вчення про ідеї можна поділити на три етапи формування.
Перший – це час після смерті Сократа. Тоді філософ намагався пояснити теорії свого вчителя, і в таких діалогах, як «Симпозіон» та «Критон», уперше з'являється поняття ідеї абсолютного Блага та Краси. Другий етап – життя Платона на Сицилії. Там він зазнав впливу піфагорійської школи і чітко сформулював свій «об'єктивний ідеалізм». І, нарешті, третій етап – завершальний. Тоді вчення Платона про ідеї набуло завершеного характеру і чіткої структури, стало таким, яким ми зараз його знаємо.
Вони ніколи не змінюються, не вмирають та не народжуються. Вони вічні, і тому їхнє існування є істинним. Вони ні від чого не залежать, ні від простору, ні від часу і нічому не підкоряються. Ці прообрази одночасно є причиною, сутністю та метою речей, що знаходяться у нашому світі. Крім того, вони є деякими зразками, за якими створювалися видимі нам предмети і явища. А всі істоти, які мають душу, прагнуть цього світу справжнього існування, де немає ні зла, ні смерті.
Цей справжній світ протистоїть нашому, «нижньому» не лише як копіяоригіналу чи сутність явищу. У ньому також є і моральний поділ – на добро та зло. Адже всі ейдоси також мають одне джерело, як і наші речі беруть свій початок в ідеях. Таким пріобразом, що породив інші причини і цілі, є Абсолют. Це ідея Блага. Лише вона є першопричиною не тільки добра, а й краси та гармонії. Вона безлика і стоїть найвище, у тому числі й Бога. Вона увінчує всю піраміду ідей. Бог-творець є платонівською системою особистісний, нижчий початок, хоча він дуже близький до головного ейдосу Блага.
Сама ця ідея є вічною і трансцедентною по відношенню до нашого світу єдністю. Вона породжує (через Бога-творця) царство ейдосів, справжнє буття. Ідеї ж творять світ душ. Він все ще включений в систему справжнього буття, хоч і займає його нижній щабель. Ще нижче - уявне існування, світ речей. І останній ступінь займає матерія, яка по суті своїй є небуттям. Вся в цілісності ця система є пірамідою існування. Таке вчення про ідеї Платона, коротко викладене у цій статті.