Вчений Писати треба не марій та марієць, а Марі, MariUver
Використання терміну Марі у марійській мові
Дане слово є самоназвою народу МАРІ, і кожному представнику цього народу має бути небайдуже його написання і тим більше його вживання в мові. Як ми знаємо, будь-який звук, літера (знак-символ), слово, словосполучення, пропозиція має своє значення, несе в собі певну функцію, природно і генетичний код, а оскільки має генетичний код – гармонійно вписується (принаймні повинен вписатися в картину світу цієї мови – у вузькому розумінні, більш широкому – мовознавства всього людства, світобудови). Цей звук, буква -Й- (знак-символ) є закінченням прикметника, що визначає форму чоловічого роду в українській мові, запозичений або насильно нав'язаний українською мовою (але не обов'язково українською).
Настав час жорсткою вольовою дією вилучити цейзвук(літеру) з офіційного мовного вживання як марійської так української мови (тобто державних мов Республіки Марі Ел), з усієї сфери її використання. Настав час змінити старий одяг, виданий нам майже сто років тому. Якщо хочемо зберегти свою мову, ментальність, зберегти себе як унікальний народ, що гармонійно вписується в канву світобудови. Наша мова повинна зберігати зв'язок з нашим корінням, ми зобов'язані відновити первісну форму вживання слова МАРІ у всіх його значеннях, у всіх сферах вживання, виконуючи ті функції та завдання, які були вкладені в це ємне слово МАРІ.
Мова наша не повинна відмовлятися від динамічної конкуренції з іншими мовами, але якщо порушено зв'язок з початковою історією мови, руйнується вже майже сто років її початкова структура, програма, стирається вкладений у нього певний смисловий і генетичний код, до того ж усвідомлено, підривається основа мови. Розривається зв'язок сучасності з нашим корінням. Мова в ідеалі повинна брати енергію у своїх витоків, набиратися сил і зростати, розвиватися, вписуватися в сучасні реалії, за допомогою своєї сили, могутності та можливостей бути формотворчою для мислення та культури, формувати ментальність, зміцнювати та згуртовувати народ, систему. Піднесення мови – піднесення народу, приниження мови – видворення носіїв мови на задвірки соціуму, системи, цивілізації.
Зараз створено всі умови для того, щоб мова народу марі не змогла впоратися з освоєнням нових реальностей, створюються всі умови для консервування, потім маргіналізації та розпаду.
Слово МАРІ не є звичайним словом у лексичному складі мови. Воно багатофункціональне, багатоаспектне: Марій Ел, Марій Мланде, Марій Кундем; Марій – чоловік, чоловік, Марій – людина/сутність,марій пӧр'єҤ – чоловік марі, марій Ӱдирамаш – жінка марі, марій йилме – марійська мова, Марі та ін. Розглянемо деякі з них.
Якщо земля, на якій живемо, має спотворену форму назви Марій Мланде, Марій Ел і несе в собі зіпсовану інформацію, вона накладає певну дисгармонію на місцевість та людей, які проживають на ній.
Якщо чоловік, який вважає і називає себе маріЙ, а не МАРІ, що використовує сам і його оточення форму прикметника, а ще прописується і записується, узаконене і вимовлене скрізь і всюди, рано чи пізно стає прикметником, прикметником у своїй родині, в соціумі. Посилає себе спотворену інформацію у Космос, і природно, спотворено відбиту інформацію отримує назад.
В Україні на даний момент у формі прикметника оформлено самоназви лише двох народностей: української та нашої – лугових марі. У деяких джерелах зустрічається думка, що український народ не може гармонійно розвиватися, бути самодостатнім, успішним, оскільки самоназва народу не є іменником, а лише прикметником рус(с)+ск+ий, також і у марі. Цікавим є той факт, що ми марі називаємо українцями — РУШ/С. В даному випадку процес чергування с/ш, що має місце бути в марійській мові в багатьох давніх словах, що прийшли в нашу мову. І природним чином напрошується висновок: ми марі знали українців набагато раніше, ніж з періоду насильницької християнізації корінних народностей Поволжя, називали їх РУС(Ш)ами, знали з давніх часів, спілкувалися, підтримували зв'язок коли вони були Великими РУСАМИ / Ш).
Словосполучення марій Йилме також є потворною конструктивною формою. Так як прикметник (пале мут) у марійській мові в контексті прикметник+іменниквживається в усіченій формі (приклад: ошо /білий, світлий/, але ош айдеме /білий/світла людина/), і в даному випадку за законом економії мови в словосполученні марій Йилме на стику двох слів один з однакових приголосних повинен випасти, якщо ж це природна форма слова марій і закріпитися у формі Марі йилме, але в літературній мові ми маємо форму марій Йилме, у всіх письмових джерелах і в тому числі в останньому Сучасному орфографічному словнику (Й-Ола, МарНДІЯЛІ, 2011, с.184-185) узаконено близько 20 слів та словосполучень із написанням марій.
Вилучення цього звуку і букви -Й- (знака-символу) з вживання в усній мові та узаконеному написанні не є самоціллю, не є це хвилинною забаганку для народу МАРІ. З відновленням початкової форми слова МАРІ повернеться первісний зміст його, відновиться гармонія та синхронізація ладу мови, посилиться наповнюваність та ємність слова та багато іншого, що в недалекому майбутньому зможе відчути кожен носій мови народу МАРІ.
Спільно з вирішенням цієї проблеми також необхідно вирішити питання про припинення використання в мовленні та письмовому вживанні варіанта назви представників народу МАРІ – маріЄЦ, гірничомаріЄЦ. Це можливо в українській мові при називанні інших народностей (приклад: німець, українець тощо), але НЕ ДОПУСТИМО при написанні, або в усному зверненні до фінно-угорських народностей (приклад: ми не говоримо комієць, мокшаєць, ерзяєц, але допускаємо маріЄЦ – але це тема вже іншої статті).
Мова має жорсткі закони цілісного розгортання. Так само як свавілля в техніці спричиняє катастрофи, в суспільстві – розвал держави, так і свавілля по відношенню до Мова тягне за собою його розпад.
Воронцова Ольга Петрівна, кандидат філологічних наук, Йошкар-Ола