український ярмарок – показник економічного розвитку Московської Русі кінця XV

– показати взаємозв'язок навчальних предметів історії та економіки під час вивчення питань господарського розвитку держави для повнішого сприйняття матеріалу;

– розширити інтелектуальний та творчий потенціал учнів, занурюючи їх у певну епоху через рольову гру та впроваджуючи економічний компонент у цю історичну тему.

– узагальнити та закріпити знання учнів на тему “Господарство та суспільство Московської Русі XVI століття”;

- Простежити розвиток товарно-грошових відносин у цей період на прикладі ярмарку, як показника економічного розвитку суспільства;

– уявити побут та звичаї українського суспільства Московської Русі, розширення торговельних зв'язків нашої держави з іншими країнами;

- Розвинути комунікативні навички мовної взаємодії учнів в аудиторії класу, їх акторську майстерність та уяву;

– відпрацювати елементи порівняльного аналізу, узагальнення історичних фактів та економічних понять, уміння давати оцінку подіям через емоційне подання навчального матеріалу;

Тип уроку: узагальнення вивченого історичного матеріалу із елементами економіки.

Форма уроку: рольова гра.

- Додаткова інформація по темі (див.Додатки до уроку № 1-4);

– ігрові елементи до ілюстрації українського ярмарку, костюми історичних персонажів;

– добірка української народної музики (фольклор);

- Виставка українських старовинних монет (експонати зі шкільного музею).

Основні поняття теми: торг, ринок, ярмарок, ціна, товар, гроші.

Підготовчий етап

1. Розподіл рольових сюжетів та відповідальних за виконаннятворчих завдань:

Скоморохи – зазивали, балаганні блазні

Купці

Міняли

Заморські гості

Толмачі

Коробейники

Музиканти

Живописці(оформляють клас в українському балаганному стилі, малюють картину ярмаркових торгових рядів)

2. Проведення консультації при підготовці ролей, костюмів та послідовності виступів.

3. Проведення консультації щодо підбору музичного матеріалу та художнього оформлення кабінету історії до уроку.

Етапи уроку:

1. Вступне слово вчителя історії:

– У нове століття Русь вступила звільненою від монголо-татарського ярма, без князівських усобиць і процесом створення єдиної української держави, що благотворно впливало на господарський розвиток країни.

Істотні зміни відбуваються у сільському господарстві та торгівлі, йде інтенсивний розвиток промислів та ремесла, складання ринкових товарно-грошових відносин,пожвавлення зовнішніх торгових зв'язків. Відділення ремесла від торгівлі призводить до появи торгових рядів, торжків, ринків і ярмарків у містах: Москві, Новгороді, Пскові, Рязані. Іноземці уражалися розмірами московських торгів (зачитується уривок із спогадів венеціанського посла Контаріні, який побував у Москві в 70-х роках XV століття і купця Йосафато Барбаро,Додаток № 1 ). Сьогодні на уроці за допомогою хлопців ми побуємо на українському ярмарку. А щоб ви представили атмосферу того часу, наші головні герої: скоморохи, коробейники, міняли, товмачі та купці, яскраво та образно покажуть нам “події давно минулих років”.

(Звучить українська народна музика, вибігають скоморохи, закликають народ, розхвалюючи при цьому товари на ярмарку)

1С: Підходьте! Підходьте! І очі свої протріть! А ось і ми, скоморохи - потішники, Відомі ярмаркові насмішники.

2С: Ах, ярмарок, навколо - веселощі, сміх, А ми повеселимося краще за всіх. Мистецтво там і тут, Розкупляться товари в п'ять хвилин.

(Починають по черзі зазивати народ)

- глиняні кішки, - розписні матрьошки, - солодкі льодяники, - золоті бубонці - хохломські ложки - губні гармошки, - медові пряники - українські валянки

3С: На ярмарку купці солідні з товаром, Віддають все майже задарма. Справи тут свої провертають, Публіку затьмарюють, Себе п'ятачки забивають! За мідний п'ятак, Покажуть товар, і так і так!

1С: Гості дорогі! Для ваших гаманців Побудовано безліч торгових лотків, А для ярмаркових веселощів, Є гойдалка та каруселі. А ну, веселись, ворушись, У кого гроші завелися!

2С: Гей, відвідувачі ярмарку, не штовхайтеся, До ненажерливих рядів пробирайтеся. Готовівас купці пригощати, Аж за вухами тріщатиме! Гей, народ, налітай, Пироги та бублики хапай!

3С: Ну, просто розбігаються очі, піти без товару звідси не можна. Ремісники, диво-майстри, Працюють над ним з ночі до ранку.

1С: Тут мед і хутро, Риба, м'ясо, деревина, Сувеніри з кістки. Приїжджайте до нас ярмарок, гості!

2С: Ми, український народ, Не сидимо без діла біля воріт. Трудимося від зорі до зорі, На багатства наші дивися!

3С: Ярмарок український, Весела і спритна. Шумна і бешкетна, Дуже яскрава така. Поспішай на ярмарок, народ Спокус багато тебе чекає!

(Сідають на місця, виходять міняли та розповідають (ілюструючи малюнками) про товари – посередники, перші українські гроші і які форми грошей існували в інших країнах).

1 міняла: Наші далекі предки використовували як гроші найнесподіваніші речі: камінці, черепашки, шкірки хутрового звіра. У древніх слов'ян роль грошей грав льон і з нього полотно (звідси й “платити”). У нашій країні формування найдавнішої фінансової системи відбувається у ІХ столітті, коли переважно використовували іноземну срібну монету. У 80-ті роки XX століття на Київській Русі карбування златників, срібняків. Перші українські монети сповістили світ про появу сильної та багатої християнської держави з великим князем Київським на чолі.

2 міняла: Своєрідним етапом українського грошового обігу, що не має аналогів європейської історії, є так званий “безмонетний період”, що охоплює майже 2 століття із XII-XIV століття. У період феодальної роздробленості Русь хіба що відмовилася від монет. Для внутрішньоміської торгівлі почали використовувати здавалося б давно забуті форми примітивних грошей – морські мушлі каурі, шкіркизвірів, запечатаних спеціальною свинцевою пломбою.

3 міняла: Перші українські монети з'явилися наприкінці X ст. Їх виготовляли на гуртках, вирубаних із металевих листів. За часів монголо-татарського ярмо роль грошей виконували срібні зливки – гривні (звідси назва дрібнішої грошової одиниці – гривеньник). Щоб сплатити частину гривні, її треба було розрубати. Так виникло слово “рубль”.

1 міняла: За Івана Грозного (XVI століття) на українських монетах зображували вершника з списом. Їх швидко в народі прозвали копійними грошима, або копійками. Пізніше монети стали карбувати у спеціальних місцях – монетних дворах. А ось назву копійка пов'язують із зображенням на срібній монеті Московського князівства. Святого Георгія на коні і з списом у руці. Святий вважався покровителем у їхній військовій справі. Копійка стала основною розмінною монетою на Русі. Сама назва "гроші" походить з тюркської мови від слова "денга". Так називалася срібна монета, яку карбували – у роки правління Дмитра Донського. Пізніше замість денги в обігу з'явилася копійка, але назва залишилася до наших днів.

2 міняла: За Петра I у ході були копійки, п'ятаки, гривеньники (10 копійок), півтинники (50 копійок), рублі. Паперові гроші з'явилися в Україні в XVIII столітті. Вивченням монет займається нумізматика, а паперові гроші вивчає боністика. Монети та паперові гроші можуть багато розповісти про історію країни, де їх випускали.(Учень звертає увагу учнів на виставку зі шкільного музею та демонструє різні види грошей монети та паперові різних історичних періодів).

3 міняла: А я знаю, які форми грошей існували в інших країнах:

Португалія – тютюн, Греція – корови,
Русь – хутро, Норвегія – сушена риба,
Китай – залізнімонетки на шиї, як намисто,

Групам пропонується з урахуванням інформації змінював виконати завдання економічного характеру “Оцінюємо гроші” (робота з таблицею,Додаток № 2);

Знову звучить музика та з'являються купці. Вони розхвалюють свій товар у торгових лавках, спілкуючись із покупцями:

1 купець (крамниця "Овочі - фрукти")

Як у нас тари - бари, Усякі різні товари! Купальники, йдіть Так товар у нас беріть!

2 купець (крамниця “Одяг – тканини”)

Тільки щоб наш товар взяти Треба ціну розгадати! Треба ціну розгадати! Без неї товар не взяти.

3 купець (лавка "Риба - м'ясо")

При товарі є завдання, Коли вирішиш - твій успіх! Ціну ти дізнаєшся тут І товар тобі дадуть.

4 купець (крамниця "Живність")

Облюбуєш як річ І завдання до неї вирішиш, Напиши на папірець, Скільки платиш - грош, аль шиш.

У відповідь на прохання покупців пропонують в обмін на товар перевести давньоукраїнські грошові величини у сучасні гроші.

Групи переводять, кажуть відповіді купцям, одержують в обмін товар.

Вчитель історії акцентує увагу учнів на словнику економічних термінів до уроку (Додаток № 3), і на схему, що показує вивезення (експорт) товарів з України та ввезення (імпорт) товарів до країни (Додаток № 4 (5)).

Звучить старовинна музика англійською та німецькою мовою, входять заморські гості та з ними тлумачі – перекладачі, вони підходять до купців, вітають їх і просять своєю мовою продати товар, але платять за нього своїми грошовими величинами (попередньо дізнавшись курс у міняли).

1. А.А. Преображенський, Б.А. Рибалок. Історія України. 6/7 клас.

2. І.А. Агапова, М.А. Давидова. Тематичні свята з історіїУкаїни. М. - 2004.

3. І.Я. Лернер. Задачник з історії Батьківщини. М. - 1998.