Углов Федір Григорович біографія, фото

Серед довгожителів України Углов Федір Григорович займає особливе місце. Ця людина не тільки зуміла досягти 103-річного віку, а й залишила величезний слід у розвитку вітчизняної медицини. Хірург від Бога, талановитий публіцист, невтомний борець за здоровий спосіб життя… Він рятував людей не лише скальпелем, а й цілющим гострим словом у різних життєвих ситуаціях.

Про досягнення академіка Углова

Перш ніж розпочати розповідь про життя Федора Григоровича, слід перерахувати основні його досягнення, щоб читач розумів, про особистість якого масштабу йдеться.

Академік Федір Углов, який пішов на сто четвертому році життя, окрім членства в українській академії наук був також членом Спілки письменників та багатьох наукових товариств, як радянських (а потім українських), так і міжнародних. У Державному православному фонді він обіймав посаду президента, а колектив Міжнародної Слов'янської академії довірив йому посаду віце-президента. Крім того, Углов випускав журнал "Вісник хірургії".

Але найяскравіше він, звичайно ж, виявив себе у ролі практикуючого лікаря. Його цінували на батьківщині та за кордоном, називаючи двигуном української хірургії та порівнюючи з першопрохідниками у сфері підкорення космосу.

Хірург Федір Углов був піонером у проведенні найскладніших операцій на серці, стравоході, легенях та інших органах. Саме йому належить винахід штучного серцевого клапана. Він власноручно випробував та зробив надбанням медицини безліч ефективних хірургічних методик.

Про цю людину говорили, що вона народилася зі скальпелем у руках. Углов мав унікальну хірургічну техніку, і багато світил світової медицини після проведених Українанином операцій аплодували йомустоячи.

Углов Федір Григорович: біографія

Проте батьки примудрилися дати освіту п'ятьом із шести своїх нащадків. Після закінчення Кіренської десятирічки Углов Федір вирішує вчитися далі. Дізнавшись про таке рішення сина, батько дає йому грошей на дорогу до Іркутська та заявляє, що більше нічим допомогти не зможе. Ні зараз, ні потім. Талановитому і впертому хлопцю довелося найбільше добиватися самому. Починав він буквально з нуля.

Вища освіта

В Іркутську Углов без особливих проблем вступає до Східно-Сибірського університету на факультет медицини. Вчиться із захопленням та великим старанням, мабуть, уже відчуваючи у вибраній сфері своє призначення.

Під час студентства з хлопцем сталася історія, на прикладі якої він переконався, що немає лиха без добра. У 1924 році, будучи на другому курсі, Углов Федір відвідав Ленінград і після поїздки дуже серйозно захворів. Його організм бився відразу з двома різновидами тифу – висипним та черевним. Хвороба дала ускладнення, розпочався сепсис. Довгий час двадцятирічний хлопець висів над прірвою. Якби не допомога однокурсниці, яка взялася виходжувати його, незважаючи на маленьку дитину, Углову навряд чи пощастило б вижити.

Згодом ця добра дівчина стала дружиною Федора, а він сам успішно закінчив університет – правда, вже не в Іркутську, а в Саратові, куди перевівся після хвороби. Змінити місце проживання йому порадили лікарі, оскільки здоров'ю Углова шкодив холодний сибірський клімат.

Перші кроки у медицині

Майбутнє світило української медицини Федір Углов, біографія якого почалася в глухому селі, зірок з неба не вистачав і до своїх вершин йшов повільно, домагаючись успіху наполегливою працею.

Отримавши диплом у двадцять дев'ятомуроці, він працював простим дільничним лікарем у сільській місцевості. Спочатку в Нижньоволзькому краї, потім перебрався в Абхазію.

Через два роки Углову вдалося отримати місце у Ленінградській лікарні ім. Мечникова, а після закінчення інтернатури він потрапив до міжрайонної лікарні водників міста Кіренська, де був головним лікарем, а згодом і завідувачем хірургічного відділення.

До загального визнання лікареві було ще далеко, хоча його особистість вже тоді привертала увагу колег. Які, втім, найчастіше ставилися до роботи молодого хірурга скептично і особливо довіряли його талантам.

Розвиток кар'єри

В інституті Федір Григорович працював спочатку помічником, а потім доцентом кафедри хірургії. І все це – на тлі воєнних подій.

Робота під час війни

Слід зазначити, що Федір Углов встиг побувати на фронті під час радянсько-фінської кампанії, служачи старшим хірургом медсанбату з 39 по 40 рік. А коли гримнула Велика Вітчизняна, талановитого лікаря в армію не призвали, мабуть вважаючи його роль у тилу важливішою. Углов оперував в одному з ленінградських шпиталів і стійко пережив фашистську блокаду.

За його власними словами, не загинув від голоду лише завдяки щастю. Протягом якогось часу заміщав начальника шпиталю і був зобов'язаний куштувати їжу, якою годували хворих – так і вижив.

900 блокадних днів залишили незабутній слід у пам'яті Углова. Він часто згадував, як оперували під бомбардуванням, без опалення та практично у повній темряві. Але попри все, вдавалося рятувати людей.

1-й Ленінградський медичний університет

Більшість трудового життя Федора Григоровича пройшла у стінах Першого Ленінградського медичного інституту, де він пропрацював з 1950-го по1990 рік, очолюючи кафедру госпітальної хірургії.

За цей період Углов Федір Григорович створив свою хірургічну школу, виховавши цілу плеяду першокласних спеціалістів. Паралельно із заняттями зі студентами він продовжує активно практикувати, виконуючи унікальні операції.

Довгожитель

Углов Федір Григорович, біографія якого почалася на зорі двадцятого століття, встиг захопити ще й століття 21-е, проживши цілих 103 роки і кілька місяців. При цьому він до останніх днів зберігав світлий розум, бадьорість і був фізично активним. Вийшовши на пенсію, багато читав (особливо історичну літературу), працював на ділянці саду, любив влаштовувати пікніки на природі і кататися на лижах. Постійно загартував тіло, а душу тримала в тонусі щира віра в Бога.

Молодша дитина в академіка народилася, коли йому було вже шістдесят шість років. А сторічним старим, Углов стверджував, що досі зберігає сексуальну активність і живе регулярним статевим життям. І все завдяки тому, що ще замолоду обмежив кількість статевих актів одним-двома разами на тиждень.

Його навіть занесли до Книги Рекордів Гіннеса як найстаршого практикуючого хірурга. У присутності свідків Углов провів операцію у столітньому віці.

Боротьба за здоровий спосіб життя

Хірург Углов Федір Григорович займався як лікуванням плоті. Як талановитий письменник-публіцист, він написав сотні статей, в яких намагався лікувати людей за допомогою доброго втішного слова.

Боротьба проти тотального пияцтва торкнулася дітей. Углов закликав припинити напувати немовлят кефіром, що містить певний відсоток спирту і з ранніх років залучає малюків до алкогольної залежності. Кампанію у ЗМІ з цього приводу розгорнув масштабну.

З-під його пера вийшло дуже багато публіцистичних праць, присвячених здоровому способу життя. Найвідоміші з них: «Самовбивці», «Правда і брехня про дозволені наркотики», «У полоні ілюзій», «Капкан для України» тощо.

До речі, Федір Григорович був переконаний, що українці до революції не були схильні до пияцтва. Нібито їх споїли євреї з метою знищення української нації. При цьому антисемітом себе лікар не рахував.

Трохи про сім'ю

Як уже зазначалося вище, Углов Федір вперше одружився в ранній молодості зі своєю однокурсницею, яка виходила його після тифу. Але цей шлюб не став єдиним.

Друга дружина Углова – Стрєльцова Емілія Вікторівна була молодша за нього на тридцять два роки. Від двох шлюбів у Федора Григоровича є дочки Тетяна та Олена та син Григорій.