Тут прийшов Ржевський і
Меню навігації
Посилання користувача
інформація про користувача
Ви тут » Братство Паломників у країну Сходу » Кумедне » Тут прийшов Ржевський та . ВСЕ опошлил!)))
Тут прийшов Ржевський та . ВСЕ опошлил!)))
Повідомлень 1 сторінка 1 з 1
Якось поручик Ржевський, мирно лежачи на верхній полиці загального вагона, що мчить по степу, підслухав розмову двох дам із сусіднього купе: — Милочка! Що ви робите! Ніколи не кладіть яйця на срібло, воно від цього тьмяніє! «Вік живи, повчися, повік», — подумав поручик, переклавши срібний портсигар з кишені штанів під подушку.
Якось слуга притяг п'яного в дим князя Голі-цина зі свята, що проходило в офіцерському клубі. Ут-ром, подаючи каву, слуга сказав: - І не соромно вам, ваше сіятельство! Навіть у штани наклали. - Це не я, це мені поручик Ржевський.
* * * Одного разу до поручика підійшов корнет зі своїм вічним питанням. - Поручик! У вас такий успіх у жінок, а от на мене вони ніякої уваги не звертають. Як це ви так? - Все дуже просто, корне. Підходиш до дами і кажеш: "Мадемуазель! (або там мадам) Чи не можна вам впереддолити?" - Але, поручик, так можна і ляпас отримати! - Гм. Можна, можливо! А можна й упередити!
* * * Одного разу в ресторані поручик Ржевський зустрівся з полковником. Полковник сказав: - Поручик, ви, я бачу, частенько в ресторан ходите - мало не щодня. А в мене ось на такі справи грошей не вистачає. - А ви що з платнею робите, як отримуєте? - запитав поручик. - Та все дружині віддаю, а там що вона мені видасть, то і моє. - М-м. Ви з жінками не вмієте поводитися. Дойдіть до неї, в шию поцілуйте, за плечеВізьміть, попросіть, вона вам і дасть зайвий червонець. Прийшовши додому, полковник підійшов ззаду до дружини, і поцілував її в шию. — Що, поручику, знову гроші скінчилися? - Запитала вона.
* * * Поручик і Наташа Ростова гуляють садом. Проходячи повз ставка, Наталка запитала: - Поручик! Ви хотіли б стати лебедем? - Голим задом та в мокру воду? Ні, звільніть!
* * * Поручик і Наташа пливуть у човні. Поручик, що сидить на веслах спитав: - Наташа! Вас ніколи не били веслом по яйцях? - Ні, а що? - Та ні, нічого, це я так, щоб розмову підтримувати.
*** Одного разу корнет повів поручика в гості до своїх знайомих. Поручник побачив там трохи дивну картину. Гості сиділи за столом. П'ятнадцятий! - Сказав хтось. Всі засміялися. — А сорок п'ятий, сорок п'ятий! - все ще сильніше зареготали. - Скажіть, корнет, чим це вони займаються? - шепнув поручник. - Вони розповідають анекдоти. Але оскільки давно вже всі один одному розповіли, то вирішили пронумерувати їх для економії часу. - Цікаво. - Сказав здивований поручик. - Сімдесят четвертий! Всі раптом замовкли, і одна дама підійшла до поручика і дала йому ляпас. - Поручик! При дамах такі анекдоти не розповідають! - пояснив корнет. * * * Поручику Ржевському принесли записку від Наташі Ростової. "Поручик! Приходьте до мене в гості сьогодні о десятій вечора. Тільки зніміть чоботи, а то розбудіть татко. Наташа." Поручик жваво зібрався. в коридорі якісь звуки: шкряб, шкряб-шкряб. Нарешті в спальню ввійшов Ржевський. - Поручик! я ж просила вас зняти чоботи! - А я зняв. - Що ж тоді так шкрябало? - Певно, пазурі.
* * * Одного разу офіцери ставили самодіяльнийспектакль. Поручика Ржевського попросили зіграти Отелло. Він вся відмовлявся, і тоді йому дали в руки шпаргалку. Тоді він погодився. Він прикріпив її на внутрішній бік підлоги сюртука і пішов на сцену. - Дездемона! Зараза, сволота, падла! - Тут поручик подивився на шпаргалку і продовжив - Мовчи, пауза. Три ха-ха.
*** Одного разу корнет підійшов до поручика Ржевського з воп- росом: - Скажіть, поручик, навіщо на дамській рукавичці іног- так буває виріз? - Для того, корнет, щоб можна було поцілувати їй руку, не знімаючи рукавички. - А-а-а, тепер зрозуміло, навіщо у полковника на шині шлица!
* * * Поручик Ржевський танцює з Наталкою Ростовою на ба- лу. Наталка запитує його: - Поручник, про що це ви так задумалися? - Про те ж, про що і ви. - Фу, який ви пошляк, Ржевський!
* * * Ранок. Яскраво сяє сонце. Зеленіє трава на галявині, чути шелест вітерця, плескіт води в струмку, шепотіння птахів. З білого намету, встановленого на галявині, вилазить поручик Ржевський. На ньому біла сорочка і начищені як дзеркало чоботи. Поручик озирається, і розкинувши руки в сторони, голосно кричить: - Господи, як же я не помічав раніше цієї краси. - Мати.. мати.. мати. - за звичкою озвалася луна.
* * * Одного разу поручик Ржевський вирішив привести своїх друзів по казармі в гості до Ростових. Перед цим він дві години пояснював гусарам, як треба висловлюватися в гостях, як вести себе за столом, які слова можна вимовляти можна, які не можна. Нарешті, почистивши чоботи, костюми, а дехто і зуби, друзі прийшли до будинку Ростових. Наталка, посадивши всіх за стіл, раптом схаменулась: - Господа, а де ж ще одна свічка? Свічник є, а вставити нічого! — Мовчки-а-ть. - закричав догадливий поручик.
* *Якось, будучи в занепадному стані духу, по-ручик Ржевський підійшов до свого друга корнета, який вважався в казармі еталоном культури. - Скажіть, корнет, за що всі вважають мене пошля-ком? Невже це правда? - Зізнатися, поручик, ви іноді берете через край. - Як шкода, адже я заради жарту, а виходить так погано. Корнет, а чи не могли б ви придумати для мене якийсь жарт пристойніше? — М-м-м. Ну от скажемо. - промовив корнет, покрутивши рідкий вус - Як-небудь на балу погасіть світло, і голосно запитайте: "Тут темно, як у негра де?" і засміються. Ввечері натхненний Ржевський побіг на бал. Впустивши люстру зі свічками, він на всю залу прогорлав басом : "Тут темно як у ж. у кого?" і розреготався своєму дотепності.
* * * Поручик Ржевський з корнетом прийшли до Наташі в гості. Наташа запропонувала їм зіграти у гвинт. Хлібнувши каву, Наташа раптом мрійливо сказала: - Ах, поручик, всі кажуть мені що я маленька. Як би я хотіла вирости такий великий, щоб однією ногою стояти в Москві, а інший в Петербурзі. - М-так. А я тоді оселився б у Бологому. Це якраз посередині. - сказав завжди тактовний корнет. Ржевський шльопнув картою по столу і сказав, зморщивши-ся: - Даремно, корнет. Я там бував. Діра, доповім я вам.
* * * Якось раз у казино розповідали анекдоти. Поручик, що вважався першим майстром по цій частині, розповів один каламбур: - Пливе по морю кліпер, на кліпері шкіпер, у шкі-пера трипер. Офіцерам дуже сподобалася ця дотепна вигадка . Корнет, який теж там був, повернувшись до казарми, теж вирішив блиснути гумором. - Господа! Тут мені поручик Ржевський такий каламбур розповів! Пресмішний, доповім я вам. ОсьПослухайте: пливе по річці баржа, народу на ній сила-силенна, і у всіх сі-філіс!
Якось поручик Ржевський вирішив висушити свої шкарпетки. Він повісив їх на ніч на спинку ліжка в казармі, і ліг спати. Посеред ночі він прокинувся через те, що корнет завзято трусив його за плече. — Поручик! Ви носки міняєте? - Звичайно! На горілку!
* * * Якось раз поручик Ржевський, всупереч своєму звичайним, ночував у борделі. Вранці, зав'язавши краватку і на дівочі черевики, він раптом почув жіночий голос: — Стривайте, поручику! А гроші? - Вибачте, з дам грошей не беремо!
* * * Одного разу тато і мама Ростові поїхали в заміський будинок. Увечері Наталя відправила слугу із запискою до Ржевського. "Ржевський, мої тато і мама поїхали. Наталя." Через 10 хвилин слуга приніс відповідь: "Ну і що?". Наташа здивувалася і написала ще одну записку: "Ржевський, невже ви не зрозуміли, що я буду вдома одна?". Ржевський відповів: "Ну і що з цього?". Вже майже скривджена Ната пише: "Ржевський! Приходьте зараз же! Я вас чекаю." "Намек зрозумів. Після вечері буду. Ржевський."
* * * Якось до поручика підійшов корнет. - Поручик, мені треба з вами порадитися. Як це ви так легко поводитеся з жінками, а мене вони і ві-діти не хочуть? Порадьте мені щось. - Спробуйте так, корнет: спочатку поговоріть про рік, потім про музику, ну а потім справа сама піде. Корнет тут же побіг у місто і пристав до першої. 8>що попалася дівчині: - Послухайте, мадмуазель! Яке сонце сьогодні! А я на барабані вмію! Поїдемо до номерів!
* * * Одного разу поручик Ржевкий танцював з Наталкою на балу. Раптом Наташа сказала: - Поручик! Що це так пахне? - Ймовірно, це мої онучі. - Так зніміть їх зараз же!залу і повернувся хвилин через п'ять. - Поручик! Звідки цей сморід? Ви зняли ваші онучі? - Так, от вони, я їх у кишеню поклав!
* * * Якось до поручика підійшов корнет і запитав: - Поручик! Полковник сказав мені, що ви в юності хотіли бути чи то членом державної думи, чи то членом суду присяжних. Це правда? - Так. Молодість, молодість. Членом суду, членом туди.
* * * Одного разу, після невдалого жарту на балу, поручик Ржевський підійшов до всезнаючого корнета. - Корнет! Розкажіть мені якусь історію поінтересніше, щоб я потім міг її розповідати дамам. Ви знаєте, як в Африці ловлять страусів? - Ні. - Тубільці голять голуби голову, і зариваються в пісок по вуха. Страус думає, що голова це яйце, і сідає на неї. Тут-то вони його і хапають. Поручник подякував корнету, і тут же вирішив розповісти цю історію офіцерам, які були в казармі. Господа! Ви знаєте, як в Африці ловлять страусів? 8. Голять голову, зариваються в пісок по вуха, і коли страус проходить повз, хапають його за яйця! - Стривайте, поручик! А навіщо голити голову. - Ну.. Тут уже нічого не поробиш, Африка, панове, - Африка.
* * * Якось, на одному зі світських прийомів, поручик, що розмовляв з Наталкою Ростовою, раптом вибачився і вийшов у двір. Коли він повернувся, Наташа помітила, що його мундир весь мокрий. - Поручик! Там дощ? - Ні. Вітер-с.
* * * Одного разу поручик Ржевський дізнався, що для знайомства з дівчиною треба підійти, невимушено поговорити про погоду і після цього представитися. На одній з прогу він зустрів дівчину, що гуляла з болонкою. Поручик підійшов до неї, штовхнув її болонку так, що та далеко улетіла і сказала: - Низьколетить. Мабуть, до дощу. До речі, дозвольте представитися, поручик Ржевський.