Тема Публікація презентації - Розвиток ігрової діяльності засобами макетування
Інший найвідоміший нашій країні педагог А.С. Макаренко так характеризував роль дитячих ігор:«Гра має велике значення у житті дитини, має те саме значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде в роботі. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі…»
Можна багато наводити висловлювання філософів, істориків культури, просвітителів, педагогів, психологів про розкриття поняття«гра» але зупинитися хочу на ряді положень, які розкривають сутність цього феномена.
Дитяча гра - явище універсальне і діти в іграх копіюють довкілля, тому її функції різноманітні. Одними з важливих функцій гри прийнято вважати:
навчальну функцію - дозволяє вирішити конкретні завдання виховання та навчання, спрямована на засвоєння певного програмного матеріалу та правил, яким повинні слідувати граючі.
виховну функцію дозволяє виявити індивідуальні особливості дітей, усунути небажані прояви в характері.
розвиваючу функцію - полягає в розвитку дитини, корекції того, що в ньому закладено і проявлено.
комунікативну функцію — полягає у розвитку потреби обмінюватися зі своїми однолітками знаннями, вміннями у процесі ігор, спілкуватися із нею, встановлювати дружні стосунки, виявляти мовну активність.
розважальну функцію - сприяє підвищенню емоційно-позитивного тонусу, розвитку рухової активності.
релаксаційну функцію - полягає у відновленні фізичних та духовних сил дитини.
психологічну функцію - полягає врозвитку творчих здібностей дітей
Існують різні варіанти класифікації видів дитячої ігрової діяльності, кожна зразкова освітня програма дошкільної освіти визначає найбільш суттєві для реалізації представленого у ній змісту види та форми дитячої діяльності. Представляю вам традиційну класифікацію ігор:
Сюжетно-рольові ігри:
побутові, виробничі, громадські.
Театралізовані ігри:
ігри-імітації (у тому числі ігри-етюди),
рольові діалоги на основі тексту,
Режисерські ігри:
з іграшками-персонажами, предметами-заступниками.
Ігри-фантазування (ТРВЗ,«Граматика фантазії»(3) Дж. Родарі та ін.)
Ігри із будівельним матеріалом: будівельними наборами, конструкторами, природним матеріалом: піском, снігом.
Ігри-експериментування з різними матеріалами: водою, льодом, снігом, світлом, звуками, магнітами, папером та ін.
Дидактичні ігри:
з предметами (у тому числі сюжетно-дидактичні та ігри-інсценування); настільно-друкарські; словесні (зокрема народні).
Інтелектуальні розвиваючі ігри: головоломки, лабіринти, кмітливість; ігри Нікітіна, Воскобовича та ін.
Рухливі (у тому числі народні) ігри: сюжетні, безсюжетні, ігри з елементами змагань, ігри-атракціони, ігри з використанням предметів (м'яч, кеглі, кільцеброс, серсо та ін.)
Ігри із елементами спорту: містечка, бадмінтон, настільний теніс, футбол, хокей, баскетбол, волейбол.
Дозвілові ігри: ігри-забави, ігри-розваги, інтелектуальні, святково-карнавальні, театрально-постановні.
Наразі з'явився новий пункт у класифікації – комп'ютерні ігри, який запровадив технічнийпроцес нашого сучасного життя.
Щоб гра стала справжнім засобом самореалізації дитини і повною мірою виконувала свої функції, вона повинна бути вільною від нав'язування дорослими«згори» тематики та регламентації дій. Дитина повинна мати можливість опанувати складнішу«мовою» гри – загальними способами її здійснення (умовною дією, рольовою взаємодією, творчою побудовою сюжету, що збільшує свободу творчої самореалізації його власних задумів).
Гра повинна організовуватися, по-перше, як спільна гра педагога з дітьми, де дорослий виступає як партнер, що грає, і одночасно як носій специфічного.«мови» Ігри (природно емоційна поведінка педагога, який приймає будь-які дитячі задуми). По-друге, на всіх вікових етапах гра повинна зберігатися як вільна самостійна діяльність дітей, де вони використовують усі доступні їм ігрові засоби, об'єднуються та взаємодіють один з одним, де забезпечується певною мірою незалежний від дорослих світ дитинства.
Для розвитку дитячих ігрових видів діяльності потрібна модернізація традиційних форм, а також використання нових форм активного навчання (моделювання, аналіз ситуації, рольові ігри та інше).
Велике значення у розвитку ігрової діяльності старших дошкільнят має привабливий ігровий простір. Таким простір може стати макет.
Моделі-макети мають велике значення для інтелектуального розвитку дітей. Діти пізнають навколишній світ, дізнаються про природу рідного краю, знайомляться з різними природними зонами, спільнотами людей, тварин, рослин. Вирішиться багато завдань мовного напрями: закріплення та узагальнення знань дітей з тієї чи іншої теми; активізаціялексичного словника; розвиток монологічного та зв'язного мовлення; розвиток логічного мислення, пам'яті, уваги, уяви, фантазії; формування навичок творення.
Макети можуть мати різну тематику, але у процесі реалізації вирішиться цілий комплекс взаємозалежних завдань:
- виховання у дітей емоційно-позитивного ставлення та інтересу до самого процесу макетування;
- ініціювання самостійного вибору матеріалів, інструментів, способів та прийомів реалізації задуму;
- формування навичок спільної гри, співробітництва та співтворчості;
- створення умов для самостійної ігрової діяльності;
- забезпечення творчого підходу до організації та проведення інтегрованої освітньої діяльності.
У процесі макетування розвиваються інтегративні якості особистості: емоційна чуйність, допитливість, активність, вміння взаємодіяти з дорослими та однолітками.
Об'єднавши процеси створення макета та режисерської гри, педагоги зможуть домогтися того, що гра дітей з макетом триватиме протягом тривалого часу. Вигадуючи єдиний ігровий простір, доповнюючи його новими предметами та елементами, дошкільнята зможуть втілювати широкий спектр ігрових задумів, що у свою чергу сприятиме розвитку умінь комбінувати відомі події, створювати нові поєднання.
Макети умовно поділяються на два типи:
- Макети-моделі, є зменшеними цілісними об'єктами.
- Макети-карти, що відображають певну територію та направляють дитину на розгортання сюжетних подій, що відбуваються на цій території і навколо об'єктів, що її оформлюють.
Вимоги до макету:
Макет –фіксована конструкція. Він повинен бути стійкий, легко переміщатися з місця на місце, не боятися випадкових струсів (в умовах великої групи дітей особливо важливо), служити тривалий час і в будь-який момент бути доступним дошкільнятам для гри. При цьому важливо не забувати про естетичний аспект оформлення.
Незалежно від виду макета – підлоговий, настільний, подіумний (на спеціальних підставках), настінний (об'єкти на передньому плані, а зображення на задньому) – він має бути зручним у користуванні. Особливий інтерес для дітей представляють макети у спеціальних шафах.
Набори персонажів, аксесуарів до них та самі макети мають бути доступні дошкільникам для вільного вибору та гри. Зберігати предметний матеріал найкраще в пластмасових лотках (кошках), тоді діти самі зможуть вибирати потрібні елементи відповідно до задуму гри.
Етапи роботи зі створення макету.
Будь-який вид безпосередньо освітньої діяльності з дітьми всіх її етапах вимагає від педагога грамотної організації та керівництва. Макетування не є винятком.
Виділимо основні етапи роботи зі створення та застосування макета.
1 етап - попередня робота - включає в себе:
- збагачення особистого досвіду дітей (проведення бесід, розгляд картин, та ілюстрацій, прогулянки та екскурсії, читання художньої літератури тощо);
- підготовка та збір матеріалу для створення макета.
2 етап – виготовлення основи макета та наповнення його предметним матеріалом.
Робота педагогів з вихованцями на даному етапі включає елементи конструювання та художньо-образотворчої творчості у вигляді скульптурного моделювання з пластичних матеріалів, формування уявлень про природні та культурніландшафти, мистецтво архітектури. Персонажі, додаткові елементи, які є невід'ємною частиною макета та дозволяють перетворити його на ігровий простір, виготовляються в процесі спільної продуктивної діяльності дітей та вихователів з паперу, картону, дроту, пластиліну, солоного тіста, природного та непридатного матеріалів. У процесі створення макета кожна дитина може вибирати найбільш привабливий для нього вид діяльності (конструювання, моделювання, ліплення, аплікація тощо). Важливо відзначити, що на цьому етапі вже починається процес гри з макетом.
Робота зі створення макетів також передбачає взаємодію Космосу з батьками вихованців, ефективність освітнього процесу залежить від їхньої безпосередньої участі. Педагогам слід активно підключати батьків до підбору матеріалів та виготовлення макетів у домашніх умовах, участі у конкурсах на найкращий сімейний макет.
Важливо, щоб результати спільної творчості не припадали пилом на полицях, а використовувалися як у самостійній дитячій грі, так і в процесі безпосередньо освітньої діяльності.
На 3 етапі – у процесі розвитку та активізації гри з макетом, створений ігровий простір доповнюється новим предметним матеріалом, використовуються предмети-заступники, педагоги спільно з дітьми вигадують розповіді чи казки, які надалі служать ігровими сюжетами.