Тактичні дії нарядів поліції під час пограбування та розбою

Грабіж (ст.161 КК) - розкрадання чужого майна, скоєне відкрито, тобто у присутності власника речі чи іншої особи, яка розуміє, що відбувається злочин. Виражається у викраденні майна, вчиненому без насильства над особистістю або з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я. Грабіж вважається закінченим, якщо майно вилучено і винний має реальну можливість ним користуватися чи розпоряджатися на свій розсуд (наприклад, звернути викрадене майно на свою користь або на користь інших осіб, розпорядитися ним з корисливою метою іншим чином).

Розбій (ст. 162 КК) -розкрадання - це напад з метою розкрадання чужого майна, скоєний із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров'я, або з загрозою застосування такого насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу з метою розкрадання чужого майна, вчиненого із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або із загрозою застосування такого насильства.

Відповідно до пункту 242 Статуту ППСП при отриманні повідомлення про скоєний злочин наряд поліції з'ясовує у заявника:

1.Місце, час, спосіб та інші обставини його вчинення.

2.Дані (прикмети) про підозрюваного у скоєнні злочину, чи були очевидці злочину і що відомо про них.

3.У якому стані знаходиться потерпілий і чи надано йому допомогу.

У випадках, які не терплять зволікання, вбрання негайно прибуває на місце події, про що повідомляє оперативному черговому.

На підставі пункту 244 Статуту ППСП на місці скоєння злочину наряди зобов'язані:

1.Прийнятирішучі заходи щодо припинення злочину.

2. Організувати переслідування та затримання злочинців.

3. Надати допомогу потерпілим, за необхідності викликати швидку допомогу.

4.По можливості встановити свідків (очевидців).

5. Забезпечити охорону місця події.

6. Доповісти про те, що сталося, оперативному черговому та діяти відповідно до його вказівок.

Послідовність дій залежить від характеру вчиненого злочину, складу наряду та інших обставин.

Головні завдання нарядів – позбавлення підозрюваного (підозрюваних) у скоєнні злочину можливості продовжити протиправні дії та його (їх) затримання, надання допомоги потерпілим.

Переслідування підозрюваних у скоєнні злочину гарячими слідами ведеться доти, доки вони не будуть затримані та знешкоджені. Наряди під час переслідування повинні діяти самовіддано та ініціативно, дотримуючись при цьому запобіжних заходів, при необхідності звертатися за допомогою до посадових осіб та громадян, інших нарядів поліції.

Охорона місця події на період переслідування осіб підозрюваних у скоєнні злочину забезпечується сусіднім нарядом ППСП або із залученням громадян.

При неможливості організувати переслідування підозрюваних у скоєнні злочину та їх розшук патрульний (постовий) зобов'язаний невідлучно перебувати на місці скоєння злочину до прибуття слідчо-оперативної групи або до розпорядження оперативного чергового.

З місця події негайно віддаляються всі громадяни, при необхідності потерпілі, на таку відстань, щоб вони не могли знищити або пошкодити сліди та речові докази. Нікому, зокрема поряд, до прибуття слідчої групи недозволяється до чогось торкатися, переставляти речі та предмети або змінювати їхнє положення.

Переміщення речових доказів, з попередньою фіксацією їхнього первісного становища, допускається лише у разі виникнення загрози їх псування чи знищення за погодними та іншими обставинами.

У необхідних випадках наряди роблять оточення місця події, для чого можуть залучатися представники громадськості, позаштатні співробітники поліції, а також застосовувати різні види огорожі: мотузки, дошки, дріт та інші підручні засоби.

Сліди, залишені особовим складом нарядів, відзначаються ясно видимими покажчиками та знаками.

Нарядам на місці події не дозволяється курити, кидати будь-які предмети, вести розмови, що не належать до справи, і відповідати на питання сторонніх осіб.

Патрульний (постовий) на місці скоєння злочину повинен насамперед запам'ятати та зробити по можливості необхідні записи щодо фіксації обставин, які можуть з часом зникнути або змінитись: запахи, стан погоди, температура, напрям вітру, характер освітлення. Особлива увага має бути звернена на забезпечення безпеки обстановки та незмінного положення знарядь злочину, слідів пальців рук, взуття, транспортних засобів, плям крові, волосся, предметів одягу, частинок тканин, осколків скла, шматочків дерева, частинок землі, недопалків, сірників та інших предметів , що стосуються скоєння злочину.

Співробітники поліції на місці події зобов'язані діяти рішуче, спокійно та впевнено, не допускати метушливості, окриків та інших дій, які можуть спричинити загострення взаємин із громадянами.

Патрульний (постовий), надаючи першу долікарську допомогу або направляючипотерпілого до медичного закладу, оглядає його одяг та відкриті ділянки тіла з метою виявлення предметів, слідів та ознак, що належать до злочину, по можливості встановлює його особу.

Місце та поза, у якій виявлено поранений, положення рук, ніг, голови відзначаються за допомогою крейди, вугілля та інших засобів.

У разі загрози знищення слідів та речових доказів під впливом дощу, вітру, снігу та інших факторів вбрання вживають заходів для їх збереження, закриваючи фанерою, ящиками, брезентом, картоном, шифером та іншими підручними засобами. Для запобігання слідам на вертикальній поверхні влаштовуються козирки із заліза, руберойду або інших непромокальних матеріалів.

Зазначені предмети та матеріали не повинні мати різкого запаху, щоб не ускладнити застосування службового собаки.

При скоєнні злочину в приміщенні наряди можуть входити туди тільки для його запобіжного заходу, затримання підозрюваних у скоєнні злочину, надання допомоги потерпілим.

При прибутті слідчо-оперативної групи або співробітника, якому доручено розслідування злочину, патрульний (постовий) повідомляє про всі отримані відомості, що належать до злочину, та вжиті заходи, після чого діє за їх вказівкою чи розпорядженням чергового.

Організація розшуку підозрюваних та викраденого майна здійснює більшість служб та підрозділів ОВС та передбачає:

– орієнтування постів та нарядів, а також чергової частини ОВС, сусіднього органу внутрішніх справ про час, місце, спосіб проникнення, викрадене майно, прикмети злочинців та інші обставини скоєння злочину;

- Організацію спостереження за можливими місцями збуту краденого майна (ринки, павільйони, ломбарди та ін);

- Проведення опитування (поквартирного, подвірного), мешканців району, де скоєно розкрадання;

– пошук злочинців шляхом особистого розшуку;

– огляд розташованих на маршрутах (постах) місць можливого укриття злочинців – підвалів, горищ, нежитлових будівель, парків, скверів, будівель, відстійників на вокзалах і станціях тощо;

- вибірку за прикметами з числа громадян, які перебувають на оперативних обліках в органі внутрішніх справ, осіб, які схожі з злочинцями, що розшукуються;

– постановку викрадених речей та предметів на централізований облік;

- орієнтування негласних співробітників та встановлення довірчих відносин з особами, які можуть мати у своєму розпорядженні відомості, що мають значення для розшуку злочинців або викраденого майна;

– направлення до ІЦ запитів про наявність відомостей про розкрадання, скоєні аналогічним способом;

- Вивчення орієнтувань та іншої інформації, що надходить з інших органів внутрішніх справ, яка може сприяти розкриттю злочину;

- Виконання інших заходів.