СТРУКТУРА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ СУСПІЛЬСТВОМ
Згідно з українським законодавством, в акціонерному товаристві до органів управління належать:
• загальні збори акціонерів;
• рада директорів (наглядова рада);
• одноосібний виконавчий орган (генеральний директор);
• колегіальний виконавчий орган (правління, дирекція);
Залежно від специфіки діяльності акціонерного товариства, його розмірів та розв'язуваних завдань може існувати різна структура органів управління.
Найбільш поширеною є трирівнева система керування (рис. 3.1).
Мал. 3.1. Трирівнева структура управління акціонерним товариством
У більшості середніх акціонерних товариств за трирівневої структури управління виконавчим органом є одноосібний виконавчий орган (директор, генеральний директор). Для великих акціонерних товариств, з великою кількістю акціонерів доцільно мати два виконавчі органи - одноособовий та колегіальний. За такої структури акціонери отримують більше можливостей контролю за діями менеджменту. Для кредитних організацій у формі акціонерного товариства наявність двох виконавчих органів взагалі є обов'язковою.
У невеликих акціонерних товариствах (з кількістю акціонерів менше 50) функції ради директорів (наглядової ради) можуть виконувати загальні збори акціонерів. І тут має місце дворівнева структура органів управління (рис. 3.2).
Мал. 3.2. Дворівнева структура управління акціонерним товариством
У дворівневій структурі органів управління також може бути або один (одноосібний) виконавчий орган управління, або два (одноосібний і колегіальний).
Кожен із органів управлінняакціонерне товариство приймає рішення з питань діяльності товариства відповідно до своєї компетенції.
Компетенція органу управління акціонерним товариством — це допустимий перелік питань, які орган управління відповідно до закону має право розглядати та приймати щодо них рішення.
Компетенція ділиться на виняткову та альтернативну. Виняткова компетенція - це частина питань компетенції, яка може бути передана іншим органам суспільства. Альтернативна компетенція - це частина питань компетенції органу управління, що може передаватися рішення іншим органам управління.