Стаття на тему Професійна рефлексія та її місце у формуванні професійної компетентності
МОАУ «ЗОШ № 71» м. Оренбурга
до засідання методичного об'єднання вчителів початкових класів на тему: «Професійна рефлексія та її місце у формуванні професійної компетентності педагогів».
На думку І.І. Семенова, рефлексія – це процес перетворення стереотипів досвіду, внутрішні умови виходу на інноваційну (породження нових ідей, побудова нового досвіду) практику.
Рефлексія - мисле-діяльнісний або чуттєво-переживається процес усвідомлення суб'єктом своєї діяльності.
Професійна рефлексія - це співвідношення себе, можливостей свого «Я» з тим, чого вимагає обрана професія; у тому числі - з існуючими про неї уявленнями. Ці уявлення рухливі – вони розвиваються. Вона допомагає людині сформулювати отримані результати, визначити цілі подальшої роботи, скоригувати свій професійний шлях.
Підготовка висококваліфікованих фахівців на сучасному рівні передбачає не лише організацію глибокого, системного та якісного освоєння ними фундаментальних знань, формування відповідних практичних умінь та навичок, а й розвиток у них мотиваційно-потребової сфери, здібностей до самореалізації та творчості.
На жаль, сучасні освітні стандарти більшою мірою націлюють на оснащення майбутнього фахівця знаннями, ніж формування його професійно-значущих особистісних характеристик. Тим часом у сучасних дослідженнях з психології праці, педагогіки та психології рекомендується перехід до нових освітніх та виховних технологій, зокрема, до особистісно-орієнтованого навчання тавихованню.
У світлі цього підходу важливе значення для підготовки фахівця будь-якого профілю має розвиток у нього професійної рефлексії як властивості особистості, мислення та умови, необхідного для його творчої самореалізації та досягнення високого рівня професійної майстерності.
У ході навчання та виховання майбутніх педагогів поряд з традиційними технологіями широко застосовувалися методи активного навчання (ділові ігри, тренінги, організаційно-діяльні ігри), методи психолого-педагогічної діагностики, впроваджували різні методи науково-дослідної діяльності учнів, студентів та викладачів.
Попередній аналіз якості професійної та особистісної підготовки майбутніх спеціалістів системи освіти дозволяє нам зробити такі загальні висновки та рекомендації.
1. Цілеспрямована та систематична робота з формування та розвитку професійної рефлексії на всіх рівнях системи безперервної освіти сприяє покращенню якості знань, умінь та навичок майбутніх фахівців, підвищенню їх потреби у самоосвіті, самовдосконаленні та розвиває творчу активність.
2. Вивчення та розвиток професійної рефлексії майбутніх фахівців необхідно проводити цілісно та системно, у всіх її аспектах та проявах, з урахуванням індивідуальних особистісних особливостей майбутнього професіонала та специфіки його професійної діяльності.
3. Починати роботу з формування та розвитку професійної рефлексії доцільно ще у системі довузівського навчання, а потім продовжити її на етапах вузівської та післявузівської освіти.
4. Найбільш цілеспрямовано та активно розвиток професійної рефлексії майбутнього фахівця слід здійснювати у процесі йогонавчально-професійної підготовки у ВНЗ. При цьому студенти повинні не тільки опановувати теоретичні знання та практичні навички за обраною спеціальністю, а й познайомитися з "азами" наукової творчості, освоювати прийоми самоосвіти та самовдосконалення.
Розвиток рефлексивного творчого мислення, усвідомлення його значення для творчого вирішення професійних завдань сприятимуть активізації пізнавальної діяльності студентів та систематичній роботі щодо підвищення ними своєї професійної компетентності. Важлива роль розвитку професійно-рефлексивних здібностей і умінь майбутніх фахівців відводиться вузівським викладачам, які мають мати високий рівень розвитку професійної рефлексії і володіти рефлексивними технологіями вирішення навчальних, виховних і професійних завдань, щоб навчати цьому студентів.
Рефлексія як формування професійної компетентності майбутніх педагогів.
На етапі розвитку педагогічних і психологічних наук багато уваги приділяється рефлексії. Розвиток рефлексії необхідно розпочинати з перших кроків формування професійних якостей, т.к. по відношенню до всіх інших якостей рефлексивність постає як координуючий, організуючий та інтегруючий початок. Ступінь її сформованості проявляється в тому, наскільки педагог виявляється в змозі скоординувати та інтегрувати всі інші свої якості для ефективної реалізації професійної діяльності.
Вирішення питання розвитку професійної рефлексії стає особливо актуальним у процесі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах.
Свідомо (рефлексивно) спиратися на свої «сильні сторони» та мінімізувати свої «слабкі сторони» у педагогічнійдіяльності дозволяє диференціююча функція рефлексії. Рефлексивність дозволяє психіці виділити і зафіксувати у собі ті чи інші боку своєї якісної визначеності; репрезентувати свої особливості. Завдяки диференціації стає можливим «доступ» до кожної окремо взятої його якості, психічної властивості. Така підвладність довільному контролю робить рефлексію необхідною якістю педагога.
Рефлексія відіграє детермінуючу роль щодо інших професійних якостей, тому навчальний процес у ВНЗ має бути організований так, щоб уже з першого курсу у студентів рефлексія формувалася не стихійно, а цілеспрямовано. Важливо поділити два рівні рефлексії: рефлексія з приводу власного вчення (у позиції «студент») та рефлексія з приводу організації навчання (у позиції «педагог»).
Практикуються спеціальні курси, де розповідається про важливість та необхідність рефлексії для кожного педагога, через сюжетно-рольові ігри піддається аналізу діяльність «вчителя» та «учня». Як правило, можливість виступати в ролі навчального з'являється у студента лише до четвертого-п'ятого курсів під час педагогічної практики в школі.
На підставі теоретичних постулатів було створено модель навчання, що розвиває рефлексію студента вишу. У моделі ми виділяємо три площини:
- перша площина, де студент взаємодіє з іншими у позиції «учня» (площина вчення),
- друга – у якій студент перебуває у позиції «вчителя» (площина навчання),
- третя площина – «метапозиції» студента (рефлексивна площина), де студент піддає самоаналізу себе як учня як і учня.
За рахунок утримання позиції учня та вчителя стає можливим вихід у метапозицію. У рефлексивнійплощині конструюється навчальна ситуація, що розглядається через навчальну та професійну діяльність. Розвиток рефлексивних здібностей у умовах відбувається не стихійно, а усвідомлено.
У процесі рефлексії, тобто. аналізу та розуміння себе як «учня» та «педагога», студент усвідомлює, що відбувалося на занятті, пізнає саму ситуацію та себе. Рефлексія проходить у груповій та індивідуальній формах, і в тому та іншому випадку вона може здійснюватися усно чи письмово. Під час рефлексії студентам допомагають питання: «Що ви хотіли отримати у процесі діяльності?», «Що отримали насправді?», «У чому збіги та розбіжності планів, очікувань та реальних результатів?», «У чому причини невідповідностей?». Важливо, щоб результати рефлексії стали основою планування студентами наступної діяльності.
Рефлексивна діяльність професіонала розвиває його здатність бачити проблеми власної професійної діяльності, модифікувати її за рахунок своїх внутрішніх ресурсів, самостійно здійснювати свій вибір, приймати відповідальність за свої рішення. Розвиток рефлексії у діяльності професіонала стає його першочерговим завданням.
Основна стратегія повинна полягати у створенні умов, які забезпечують придбання професійних рефлексивних знань, зацікавлене ставлення до рефлексивної діяльності, що стимулює рефлексивну поведінку професіонала в цілому.
Вона допомагає людині сформулювати отримані результати, визначити цілі подальшої роботи, скоригувати свій професійний шлях.
Рефлексія – не так констатація наявності чи відсутності професійних якостей, скільки стимулювання їх розвитку, збагачення, посилення.
1. Абульханова - Славська К.А.Стратегія життя. - М.: Думка, 2001.
2. Акмеологія: Методологія, методи та технологія. - М.: РАГС, 2008.
3. Бодальов А.А. Психологія спілкування. - М.: Вид-во «ІПП»; Воронеж: НВО «МОДЕК», 1996.
4. Давидов В.В., Зак А.З. Проблеми рефлексії Сучасні комплексні дослідження. - Новосибірськ, 2007.
5. Деркач А.А. Акмеологія: особистісний та професійний розвиток людини. - М.: РАГС, 2000.
6. Коджасперова Г.М. Культура професійної самоосвіти педагога. - М., 2004.
7. Маркова А.К. Психологія праці вчителя. - М.: Просвітництво, 2003.
8. Семенов І.М., Степанов С.Ю. Типи взаємодії наук та методологічні орієнтації у психології творчості рефлексії // У кн.: Наука про людину. - М., 2009.
9. Соціально-перцептивна компетентність у професійному спілкуванні. - М.: МДУ ПП, 2009.
10.Степанов С.Ю. Психологія творчої унікальності людини. - М.: ІП РАН, 2008.
За темою: методичні розробки, презентації та конспекти
1. Постановка проблеми, вивчення теорії 2. Аналіз та узагальнення зібраного матеріалу 3. Вироблення концепції 4. Реалізація самого проекту 5. Рефлексія результатів.
Явище вигоряння проявляється як цілого ряду симптомів, які утворюють так званий синдром професійного вигоряння. Що це за синдром, і чому він виникає? .
Аналіз проектної діяльності під час уроків у початковій школі.
У цій презентації розглядаються такі питання: види УУД, їх функції, групи запланованих результатів, умови, що забезпечують розвиток УУД в освітньому процесі; критерії сформованості.
Участь у дослідженнях допомагає творчому зростанню вчителя та підвищує його кваліфікацію. Педагоги з великим досвідом практичної роботи систематизують таузагальнюють його, грамотно організують апробацію.
Матеріали виступу можуть молодому керівнику МО організувати методичну роботу в школі.
Нині у шкільництві накопичено досить великий досвід застосування різних форм і методів профорієнтаційної роботи у старшому ланці.