Старовинний єврейський цвинтар у Бешенковичах може стати меморіалом
У 15 хвилинах ходьби від центру міського селища серед сосен видніються безладні ряди надмогильного каміння — мацев з написами на івриті. Видовище чарівне! Однак цвинтар не має огорожі, а його символічними воротами є інформаційні щити, де білоукраїнською, українською, англійською та ідиш коротко викладено історію бешенківської єврейської громади. Кажуть, найстаріше поховання там належить до 1789 року. За словами місцевого краєзнавця Станіслава Леоненка, після Великої Вітчизняної цвинтар закрили, але поодинокі дозволи на поховання видавалися:
Років 6 тому у парку по сусідству перестали проводити розважальні заходи. Тоді ж лісники та комунальники почали обкошувати територію, прибирати сміття. А влітку 2015-го доктор із Санкт-Петербурга Ганна Климович, чиї предки спочивають на старовинному цвинтарі, привезла до Бешенковичів першу експедицію волонтерів:
— У мене тут поховано шестеро родичів, які загинули під час великої пожежі у містечку 1922 року. Я знайшла їхні могили і поставила за мету — упорядкувати весь цвинтар.
У Бешенковичах уже побували волонтери з України, Білорусі, України, Німеччини, Ізраїлю. Нинішня команда – білоукраїнсько-українська. У її складі 15 осіб. Два тижні вони, як і попередники, мають викорчовувати дрібний чагарник, висмикувати коріння, піднімати надгробні камені. Пан Алон Шогам, який уже вдруге побував на старовинному цвинтарі, з великою повагою відгукнувся про ініціативу волонтерів.
— Я захоплений енергією та цілеспрямованістю цих людей. Дуже добре, що вони є! Щоб робота, розпочата ними, не зупинилася та була доведена до кінця, їм обов'язково треба допомогти.
Допомога Держави Ізраїль пан посол пообіцяв іпояснив, що хотів би бачити на місці старовинного цвинтаря у Бешенковичах:
— До Білорусі мені доводилося працювати у Празі. Там теж є старовинний єврейський цвинтар. Це не лише пам'ятка архітектури, а й місце паломництва євреїв з усього світу. Щороку туди приїжджають до 400 тисяч людей. Але бешенківський цвинтар у 10 разів більший. І виглядає більш вражаюче! Його, на мій погляд, треба перетворити на меморіал єврейської культурної спадщини та показувати туристам. Ми могли б привозити сюди людей з усього світу, щоб показати, звідки їхнє коріння. Але, погодьтеся, не зовсім логічно та красиво везти людину на меморіал, де треба шукати могильні камені у лісі, піднімати їх із землі, очищати написи. Тим більше, що цвинтар для будь-якої цивілізованої людини — святе місце. Коли я говорю про вклад Білорусі в цей проект, я в жодному разі не припускаю, що місцева влада має вкласти сюди якісь гроші. Але надати цій території офіційного статусу, щоб законним чином можна було проводити благоустрій, просто необхідно. Таким чином, наші брати-білоруси продемонстрували б, що вони дбають про єврейську культурну спадщину і що вони мають бажання з відкритим серцем приймати наших туристів.
Про пропозицію пана Шогама вже знають у нашому МЗС та в Бешенковичах. Більше того, заступник голови Бешенковичського райвиконкому Микола Заблоцький запевнив, що робота у цьому напрямі вже ведеться.
— Оскільки поховання тут давно не провадиться, ми пропонуємо надати цвинтарю статусу меморіального місця поховання. Для цього фахівці (зараз вирішується питання — білоукраїнські чи українські) мають дати висновок, що воно є унікальним і має велике історико-культурне значення. Після відповідне рішення маєухвалити Вітебський облвиконком.
Ще одне принципове питання – власності. Наразі, за словами головного лісничого Бешенковичського лісгоспу Миколи Срібло, територія цвинтаря є захисним лісом, що росте навколо населеного пункту, де будь-які вирубки дерев заборонені:
— Якщо для наведення порядку на цвинтар потрібно видаляти дерева та чагарники, його територію необхідно виводити з лісового фонду. Згоду на це лісгосп дасть. А далі вже райвиконкому потрібно буде пройти всю передбачену законодавством процедуру.
Фахівці вважають, що цвинтар, мабуть, варто закріпити за районними комунальниками, для яких огородження місць поховання та їх благоустрій – профільна робота. Так покійним забезпечать заслужений спокій, а їхні родичі чи туристи зможуть безперешкодно та культурно відвідувати унікальний меморіал.
Нещодавно міське селище Бешенковичі відзначило своє 570–річчя.