Спосіб заміщення відсутніх зубів при кінцевому дефекті зубного ряду та консольний протез для
Власники патенту UA 2541837:
Винахід відноситься до медицини, а саме до ортопедичної стоматології, призначене для заміщення відсутніх зубів при кінцевому дефекті зубного ряду безпосередньо в порожнині рота пацієнта. Створюють ретенційні пази на оклюзійній поверхні опорних зубів. З обох боків від дна порожнини паза наносять внутрішні насічки, які заправляють неполімеризований кінець основи каркаса протеза, його полімеризують. Консольну частину, що залишилася - вільне плече - розміщують паралельно альвеолярному відростку щелепи. На консольну частину нанизують заготовлені моделі каркасів відсутніх зубів зі скловолокна, фіксуючи їх на композит. Моделюють каркас протеза, який облицьовують ортопедичним композитом з формуванням промивного простору. Коригують висоту та ширину протеза і покривають глазур'ю. Спосіб за рахунок створення легкого, зносостійкого, незнімного адгезивного мостоподібного консольного протеза з максимальним збереженням твердих тканин зубів, дозволяє відновити естетичну і функціональну повноцінність зубного ряду з кінцевим дефектом за одне відвідування. 4 іл., 4 фото, 1 ін.
Винахід відноситься до медицини, а саме до ортопедичної стоматології і може бути використане при протезуванні пацієнтів з кінцевими дефектами зубного ряду верхньої та нижньої щелепи, від 1 і більше зубів. Актуальність застосування волоконних адгезивних протезів обумовлена підвищенням естетичної самооцінки населення за бажання максимального збереження власних зубів, низькою естетикою знімних зубних протезів та незручністю їх експлуатації, а також частоюзустрічальністю захворювання парадонту, що призводить до ускладнень після традиційного протезування з обточуванням зубів та їх швидкої втрати. Ускладнення після імплантатів та протипоказання до їх встановлення тривалий реабілітаційний період загострюють актуальність застосування даного виду протезування.
Недоліки способу-аналогу: не дозволяє виготовляти постійні конструкції та закривати дефекти зубного ряду більш ніж на 2 зуби, тим більше виготовляти консольні конструкції протез не витримує тривале жувальне навантаження.
Недоліки способу-прототипу: не дозволяє виготовляти постійні конструкції та закривати дефекти зубного ряду більш ніж на 2 зуби, тим більше виготовляти консольні конструкції, протези не витримують тривалого жувального навантаження.
Завданням створення винаходу є розробка способу заміщення відсутніх зубів незнімним адгезивним протезом нової конструкції вільного від недоліків прототипу.
Поставлена задача вирішується за допомогою ознак, зазначених у формулі винаходу, таких як спосіб заміщення відсутніх зубів при кінцевому дефекті зубного ряду безпосередньо в ротовій порожнині пацієнта, що включає створення ретенційних пазів на оклюзійній поверхні опорних зубів, з обох сторін від дна порожнини паза наносять внутрішні насічки, в які заправляють неполімеризований кінець основи каркаса протеза, його полімеризують, при цьому консольну частину - вільне плече - розміщують паралельно над альвеолярним відростком щелепи, на яке нанизують заготовлені моделі каркасів відсутніх зубів зі скловолокна, фіксуючи їх на теку потім облицьовують ортопедичним композитом з формуванням промивного простору, коригують висоту таширину протеза, покривають глазур'ю.
Вищеперерахована сукупність істотних ознак способу дозволяє отримати наступний технічний результат - відновлення естетичної та функціональної повноцінності зубного ряду з відсутніми 1-3 зубами при кінцевому дефекті за рахунок створення легкого, зносостійкого, незнімного адгезивного мостоподібного консольного протеза з максимальним збереженням твердих протеза комфортною експлуатацією за одне відвідування стоматолога.
Винахід ілюструється прикладами та кресленнями.
На фіг. 1 показано формування пазів в області фісур: а) вид зверху; б) вид збоку. Фіг. 2 - фіксація основи каркаса протеза в опорних зубах; фіг. 3 – фіксація на вільному плечі каркасу моделі каркасів відсутніх зубів: а) вид зверху; б) вид збоку; фіг. 4 - моделювання коронок відсутніх зубів, остаточний вигляд. На фото 1-4 показано консольне адгезивне мостоподібне протезування.
Протез для усунення кінцевого дефекту зубного ряду містить цільний каркас зі скловолокна, що складається з основи каркаса 1 (фіг. 2), яке одним кінцем 2 фіксується у зрізаних пазах 3 з насічками 4 на дні порожнини паза (фіг. 2, 3) на опорних зубах 5 і вільного плеча 6, на яке нанизані моделі 7 каркасів відсутніх зубів (фіг. 3) і облицьовані світлозатверджуваним ортопедичним композитом 8 (фіг. 4).
Основа каркасу та моделі каркасів відсутніх зубів виконані безпосередньо в порожнині рота пацієнта з односпрямованих скловолоконних ниток, силанізованих смолою в заводських умовах.
Пази 3 мають форму зворотноусіченої порожнини з насічками в області дна з обох сторін (фіг. 1б).
Автор пропонує спосіб заміщення відсутніх зубів при кінцевомудефект зубного ряду: односторонній або двосторонній; для верхньої та нижньої щелепи, з односторонньою опорою. Для запобігання перекиданню протеза на медіальних опорних зубах на оклюзійній поверхні створюються пази, які закладають неполімеризований скловолоконний каркас протеза, а його консольна частина вільно розташовується над альвеолярним відростком щелепи. Запропонована конструкція складається з каркаса протеза - у вигляді адгезивної накладки, яка фіксується в пазах на опорних зубах з одного боку і вільного плеча, яке є консольною частиною каркасу зі змодельованими коронками відсутніх зубів, з іншого боку - умовою використання даного протеза є обов'язкова наявність мінімум 4 зубів у передньому відділі щелеп.
Спосіб здійснюється наступним чином: 1) зворотноконусним бором формують пази на оклюзійних поверхнях в межах 2 мм (пази мають форму зворотноусіченої порожнини); 2) голкоподібним алмазним бором роблять внутрішні насічки (з обох боків від дна порожнини паза); 3) відміряють та виготовляють каркас протеза з відсутніми коронками зубів; 4) фіксують його в підготовлені пази та полімеризують; 5) безпосередньо в ротовій порожнині моделюють коронки зубів з ортопедичного композиту, з обов'язковим формуванням промивного простору протеза; 6) корекція оклюзійної висоти та покриття глазур'ю.
Пацієнтка Н., 46 років, звернулася до клініки з метою протезування зубного ряду нижньої щелепи, відсутні 36 та 37 зуби. Не може носити частковий знімний протез, рекомендований раніше в іншій клініці, за станом здоров'я протипоказані імплантати. Заплановано пряме протезування. Формула: 35 – пломба; 34 - пломба; 33 теж раніше було проліковано з приводу карієсу. 35, 34 і 33 зуби служатьопорою для каркасу протеза. У підготовлені пази, що мають форму зворотноусіченої порожнини з насічками, в ділянці дна з обох боків фіксують каркас, а на вільному плечі моделюють коронки відсутніх 36 і 37 зубів, далі корекція висоти і покриття глазур'ю. Через 2 роки вид протеза не змінений, слизова оболонка альвеолярного відростка блідо-рожева без особливостей, опорні зуби стабільні та нерухомі.
Перевагою цього рішення є:
1) отримання постійного протезу протягом кількох годин – швидкий видимий результат;
2) зручність звикання та носіння в порівнянні зі знімними протезами;
4) відсутність вільного мономеру;
5) міцність, легкість, комфорт;
6) висока зносостійкість;
7) відсутність корозії та гальванізації.
З опису та практичного застосування цього винаходу фахівцям будуть очевидні та інші приватні форми його виконання. Даний опис та приклади, креслення розглядаються як матеріал, що ілюструє винахід, сутність якого та обсяг патентних домагань визначені в нижченаведеній формулі винаходу, сукупністю суттєвих ознак та їх еквівалентами.
Спосіб заміщення відсутніх зубів при кінцевому дефекті зубного ряду безпосередньо в порожнині рота пацієнта, що включає створення ретенційних пазів на оклюзійній поверхні опорних зубів, з обох сторін від дна порожнини паза наносять внутрішні насічки, в які заправляють неполімеризований кінець основи каркаса протеза, його консольну частину, що залишилася - вільне плече - розміщують паралельно над альвеолярним відростком щелепи, на яке нанизують заготовлені моделі каркасів відсутніх зубів зі скловолокна, фіксуючи їх на текучий композит, моделюють каркас протеза,який потім облицьовують ортопедичним композитом з формуванням промивного простору, коригують висоту та ширину протеза, покривають глазур'ю.