Солома як утеплювач – сучасне рішенняабо авантюра
Солому важко назвати традиційним будівельним матеріалом. Тим не менш, ентузіасти еко-будинків вважають її гідною заміною цегли. Як правило, із застосуванням соломи будинку зводять за каркасною технологією, таким чином, солома виступає скоріше у ролі утеплювача.
Основною перевагою соломи вважається її низька теплопровідність. Про конкретні цифри в наших реаліях говорити важко, дуже різняться щільність пресування пакунка та його вологість. Але в середньому коефіцієнт теплопровідності солом'яної стіни – 0,12 W/m2K, а коефіцієнт опору теплопередачі – не менше 8. Але це – при використанні якісного матеріалу, дістати який буває непросто. Особливо важко дістати добротну солому "не в сезон", це пов'язано з особливостями зберігання в господарствах. Але навіть купуючи «свіжий» матеріал з поля можна зіткнутися з проблемами.
Основна проблема соломи – вологість. При вологості більше 20% солома починає гнити, причому зовні підмоклий і просохлий тюк може виглядати досить пристойно, але всередині бути ураженим грибком. Друга проблема – недостатня якість пресування тюків. Вага пакунка при однаковому обсязі може відрізнятися вдвічі. Відповідно, чим пухкіший тюк, тим охочіше він вбирає воду і горить, і тим гірше зберігає форму під навантаженням. Вирішити проблеми якості тюкування можна купівлею соломи розсипом або в рулонах і виготовленням тюків на місці будівництва, але це вимагає споруди або оренди преса, а у випадку з рулонною соломою - знижує теплоізоляційні якості стіни через зминання стебел.
Частково, саме через проблеми з якістю тюкування солом'яні будинки зазвичай зводять на дерев'яному або металевому каркасі, використовуючи солому як наповнювач. Хоча стіна зякісних солом'яних блоків може витримати цілком пристойне навантаження. Так, за даними канадських досліджень для оштукатуреної стіни висотою 2,5 метра і довжиною 3,5 корисне навантаження складе 220 кг/м2, снігові навантаження - 293 кг/м2, вітрові - 78 кг/м2, постійні - 234 кг/м2.
Вода залишається головним ворогом солом'яної стіни та у готовому вигляді. Тому солом'яному будинку потрібна якісна паро-і гідроізоляція. Крім того, блоки зазвичай штукатурять - це рятує їх не тільки від води, а й від мишей. Ворог номер два - вогонь, він страшний не так готовому будинку (пресована солома горить повільно і важко), скільки, що будується. Розсипана по будмайданчику солома спалахує практично від будь-якої іскри, оскільки солом'яні блоки на цьому етапі не захищені штукатуркою, то вогонь може перекинутися і на них. Якщо швидко розібрати стіну, що тліє, шкода може бути мінімальною. Але якщо вогонь дійде до каркасу та зашкодить його – з будинком можна попрощатися. Для готового солом'яного будинку достатньо звичайних заходів пожежної безпеки.
До речі, якщо вже мова зайшла про можливі пошкодження блоків, варто згадати про ремонтопридатність солом'яних будинків. Як правило, пошкоджену водою, вогнем або просто зруйновану ділянку стіни вдається вирізати та замінити на нову. Ріжуться солом'яні блоки звичайною бензопилою. Головне правило - замінювати пошкоджені блоки повністю, тому що блок тримає форму не стільки через міцність пресування, скільки через обв'язування пакунка.
Все це дозволяє розглядати солому як гідну альтернативу традиційним матеріалам. Основні проблеми її використання належать не до властивостей соломи як такої, а до труднощів закупівлі якісних блоків.
Голосів : 13Переглядів : 8924