Скільки всього було Римських імераторів
Якщо мені пам'ять не зраджує, то римських імператорів було лише 40!
Найперший це, природно, Юлій Цезар; останній Авреол. Всіх за іменами не пам'ятаю, але римськими імператорами, що найбільш запам'ятовуються, були наступні: Тиберій, Траян, Марк Аврелій, Пертінакс, Дідій Юліан, Олександр Север, Требоніан Гал, Галлілен, Балліста, Гай Калігула, Октавіан Август. Знаю їх не лише з історії, а й із літератури.
Із цим питанням є деякі складнощі. По-перше, спочатку в Стародавньому Римі імператорами були полководці, які отримували цей почесний військовий титул за військові успіхи. Так, у I столітті до нашої ери титулу імператора удостоївалися Луцій Юлій Цезар (90 року до н.е., дядько Гая Юлія Цезаря), Гней Помпей Магна (84 року до н.е.), Гай Юлій Цезар (60 та 45 роках до н.е.), Марк Юній Брут (у 44 році до н.е.), Люцій Антоній (у 41 році до нашої ери, молодший брат Марка Антонія). Звичайно, вони не були правителями, тому навряд чи варто їх враховувати. Своє сучасне значення, тобто. глава імперії, слово імператор набуло лише останньої чверті I століття до нашої ери.
Ситуація ускладнюється тим, що і в нашу еру порахувати імператорів не так вже й легко. Римська імперія кілька разів поділялася на дві і навіть чотири частини, кожну з яких очолював імператор. Були в історії Стародавнього Риму і узурпатори, що захоплювали владу, декого з них історики визнають імператорами, декого немає. Були й полководці, які мають підтримку своїх солдатів, намагалися збройним шляхом захопити владу, деяких із них, наприклад, Макріана Старшого, пізніше також включили до списку імператорів. До речі, той же вищеназваний Макріан проголосив своїх синів сини співправителями, тим самим збільшивши число імператорів.
Першим римським імператором вважається Октавіан Август, прийомний син легендарного Цезаря, який хоч і покінчив з Римською республікою, але сам імператором не був. Він започаткував першу династію імператорів Стародавнього Риму, відому як Юлію-Клавдію і що об'єднувала відразу кілька пологів римських патрицій. Ця династія дала Стародавньому Риму8 імператорів. Кінець цього роду було покладено у 68 році, коли спочатку скинули, а потім убили останнього його представника, Луція Клодія Макра.
Після скиданням Юлієв-Клавдієв настало т.зв.1 міжцарство, коли всього за рік, з літа 68 по літо 69, змінилося відразутри імператора.
Восени 96 Флавієв відтіснили від трона Антоніни. Ця династія налічує8 імператорів.
Навесні 193 року до влади приходить Септимій Північ, який започаткував династіїПівнічів, що дала Риму за 42 роки10 імператорів.
Весною 235 року настає т.зв.3-е міжцарство, що тривало 33 роки. За цей час імператорами встигли побути 29 людей. В основному це були солдатські імператори, полководці, яких на трон майже буквально заносили або принаймні намагалися занести солдати очолюваних ними легіонів. Правління їх було в основному недовгим і закінчувалося сумно, з29 імператорів, а також всіх узурпаторів цього періоду, тільки один, Гостиліан, помер своєю смертю, всі інші або загинули в бою або вбиті змовниками або страчені після чергового перевороту ще один вважав за краще не чекати ворогів, а вчинити самогубство.
Боротьба між солдатськими імператорами призвела до зростання сепаратизму. Так, були утворені Галльська імперія на заході, що включила римські провінції Галлія, Іберія, Британія і Німеччина, і Пальмирськецарство Сході, що об'єднала Сирію, Палестину, Єгипет і більшість Малої Азії. На чолі Гальської імперії за 14 років змінилося 7 імператорів, а Пальмірі за 13 років було 4 правителя.
Восени 268 року закінчується час солдатських імператорів і починається час імператорів Іллірійських. Так їх прозвали за те, що більшість із них походили з Іллірії. Всього було 13 іллірійських імператорів.
Тетрархію остаточно ліквідував у 324 році імператорКостянтин I Великий, той самий за якого християнство стало набувати статусу державної релігії. Він став першим представникомдругої династії Флавієв, що дала Риму за 58 років15 імператорів.
Розподіл Римської імперії на Західну та Східну відбувся ще за волею Костянтина I, який розділив імперію між своїми синами. Пізніше імперія кілька разів об'єднувалася і знову розділялася, поки в 395 році не помер Феодосій I Великий, останній правитель об'єднаної імперії. Починаючи з 395 року, Західна і Східна Римська імперії більше не мали спільних правителів.
Східна Римська імперія, або Візантія, проіснувала набагато довше, зумівши дотягнутися до 1453 року. Але то вже інша історія.
Отже, починаючи з 27 року по зв. е. і до 476 року н.е., тобто. за 503 роки, на чолі Римської імперії було, нехай іноді формально або всього кілька місяців,127 імператорів, вважаючи правителів Західної імперії і не враховуючи правителів Візантії, Галлії та Пальміри.