Швидкість, дальність, висота польоту птахів

Щодо швидкості польоту птахів дослідники дотримуються різних думок. На неї дуже сильно впливають атмосферні явища, тому при далеких переміщеннях птахи то летять швидше, то повільніше роблять тривалі перерви для відпочинку.

Випустивши птицю в якомусь місці, дуже важко сказати, коли вона прилетить до "пункту призначення", адже вона може летіти далеко не весь час своєї відсутності. Швидкість, обчислена шляхом простого поділу відстані на час перельоту птаха, часто буває заниженою. В особливо "відповідальні" моменти - переслідуючи видобуток або рятуючись від небезпеки - птахи можуть розвивати і дуже великі швидкості, але, звісно, їх довго не витримують. Великі соколи під час ставки - переслідування птаха у повітрі - досягають швидкостей 280-360 км/год. Звичайні, "повсякденні" швидкості птахів середньої величини набагато менші - 50-90 км/год.

Все сказане вище стосувалося махаючого польоту. Швидкість ковзного польоту також важко піддається виміру. Вважають, що чеглок планує зі швидкістю 150 км/год, бородач-ягнятник – 140, а гриф – навіть 250 км/год.

Дальність безпосадкових перельотів птахів обговорюється вже давно. Як і швидкість, її дуже важко виміряти. Сокіл, випущений під Парижем, через день було виявлено на острові Мальта за 1400 км. Затримувався він у дорозі чи летів увесь час, невідомо. Взагалі птахи зупиняються в дорозі досить часто, і відрізки безпосадкових перельотів у них невеликі. Цього не можна сказати про перельоти через водні перепони, де птахам нема де сісти. Рекорд на дальність безпосадкового перельоту належить кулям - бурокрилим іржанкам, які щорічно пролітають над океаном з Аляски на Гаваї і назад 3000 км. Птахи перелітають без посадки через Мексиканську затоку (1300 км),Середземне море (600-750 км), Північне море (600 км), Чорне море (300 км). Отже, середня дальність безпосадкового перельоту птахів становить близько 1000 км.