Шестигодинний робочий день - це вже реальність
Першим восьмигодинний робочий день увів на своїх заводах Генрі Форд. З того часу минуло чимало часу, проте тривалість робочого дня мало змінилася. Американці зараз працюють трохи довше – 8,7 годин. З іншого боку, більше часу зараз йде на зустрічі, листування електронною поштою та Facebook, ніж на роботу. Не дивно, що все більше людей замислюються над тим, скільки часу доцільніше проводити на робочому місці.
Filimundus перейшов на шестигодинний робочий день минулого року. Скорочення тривалого дня не дуже позначилося на процесі роботи.
Технічний стартап Brath перейшов на шестигодинний робочий день ще три роки тому і поки що задоволений. У компанії задоволені, що тепер стало легше наймати та утримувати на місці співробітників.
Подібні зміни у тривалості робочого дня відбуваються у приватному, а й у громадському секторі. Нещодавно був, наприклад, проведений експеримент – медсестер державного будинку для літніх людей перевели на шестигодинний робочий день за ту ж плату. Грошей це коштувало більше, але витрати окупилися підвищенням якості догляду за літніми клієнтами, тому що обслуговуючий персонал менш стомлювався.
У 90-ті роки минулого століття кілька шведських будинків для літніх людей вже переходили на шестигодинний робочий день, але через витрати були змушені повернутися до звичайного режиму роботи.
Що стосується Filimundus, то вцієї компанії жодних недоліків у новації не бачать, тому що продуктивність праці підвищилася і обсяг роботи, що проробляється за 6 годин, залишається таким же, як раніше, при восьмигодинному дні.
«Мені здається, що сьогодні ми цінуємо час більше грошей, - ділиться він своїми роздумами. Перехід із восьми- на шестигодинний робочий день показує, що ми інвестуємо в наших працівників. Ми віримо, що задоволені та щасливі співробітники – головне надбання будь-якої успішної компанії. Якщо ваш персонал щасливий, то щаслива та вся компанія».
Даєш шестигодинний робочий день!
У Москві всерйоз заговорили про необхідність скорочення робочого дня до шести годин. Психологи вважають, що в умовах мегаполісу це абсолютно необхідно. Просто тому, що люди тільки на дорогу до роботи та з роботи витрачають велику кількість часу та енергії. У багатьох європейських країнах робочий день вже пристойно скорочено. У Фінляндії, наприклад, працюють лише до 16 години. У Франції з 1998 року робочий тиждень складає 35 годин. Однак це теж вважається забагато. Профспілки вже порушують питання про 6-годинний робочий день. І/або чотириденний робочий тиждень. У Німеччині робочий день найкоротший. І він поділений на дві частини. Перша триває з 9 до 13 годин, після чого слідує 3-4-годинна перерва. А потім годині о 5 вечора люди знову повертаються на службу і ще ударно працюють години три. В Іспанії також передбачено дво-тригодиннийперерва на сієсту. А ще іспанські підприємства мають право скорочувати години перебування співробітників на роботі за рахунок інтенсифікації їхньої праці в ранковий час, заохочують роботу вдома. Звичайно, в найближчому майбутньому скорочення московського робочого дня не передбачається (не кажучи вже про провінцію), і тому медики пропонують запровадити у столичних офісах три перерви. Один - обідній, два - для фізкультхвилин. Щоб знизити кількість захворювань очей та хребта. І рекомендують заборонити позаурочний робочий годинник.
Тобі пощастило - ти працюєш в офісі.
У США офісні працівники не завжди акуратно вкладаються у встановлений законодавством восьмигодинний робочий день. Згідно зі статистикою, чоловіки працюють на день у середньому на годину більше за жінок. Робота забирає у сильної статі 8,01 години на день, тоді як слабка стать працює 7,06 години на день. Однак можливі варіанти, кожен випадок обумовлюється у договорі. Бувають 3-4-6-годинні робочі дні. Буває, що молоді та завзяті офісні працівники, менеджери середньої ланки, сильно переробляють. Добровільно. У середньому, за даними ООН, тривалість робочого дня в США щорічно знижується. Скорочується робочий день і в Норвегії, Швеції, Франції, Австралії, Канаді, Ірландії. І найбільше – у Німеччині. За останні сто років у більшості розвинених країн Заходу тривалість робочого дня скоротилася вдвічі! В Україні ж останніми роками, навпаки, помічено значне збільшення. У нас 8-годинний робочий день, два вихідні та гарантована відпустка давно залишилися в минулому. Середньомісячна тривалість робочого часу в Україні з 1992 року збільшилась із 153 до 171 години. Аробочий тиждень співробітників у більшості українських компаній приватного сектору триває понад 45 годин замість 40, як цього вимагають статті Трудового кодексу. Але найбільше працюють на Сході. У Японії, і - особливо - у Південній Кореї. Там 9-годинний робочий день.
У рік працювати витрачається в.
. Німеччини - 1444 годин . Франції - 1700 . США - 1815 . Укаїни - 2000 . Японії - 2150 . Південної Кореї - 2447.
Дуже тисне довгий день.
Медики попереджають, що існує пряма залежність між тривалістю робочого тижня та ризиком гіпертонії. У тих, хто працює на роботі 40 годин на тиждень, ризик підвищеного артеріального тиску зростає на 14% порівняно з тими, чий робочий тиждень не перевищує 35 годин. Для тих, хто працює від 41 до 50 годин на тиждень, цей показник уже на 17% вищий. А ті, хто за тиждень набирає понад 51 робочу годину, ризикують уже на 29% вище за "стандартний".
Здрімнути сам Бог велів.
Німецький вчений Юрген Цулляй довів: люди, яким серед робочого дня вдається підкорити хвилин на 20-30, справляються зі своїми обов'язками набагато краще за тих, хто такої можливості не має. І, навпаки, основу " людського чинника " як причини багатьох катастроф лежить перевтома працівників. Через неможливість трохи подрімати, стверджує вчений, люди швидко втомлюються, стають розсіяними. "Хочете підвищити продуктивність праці своїх працівників - поставте їм хоча б за розкладачем", - рекомендує він роботодавцям. З висновками Цулляя вже погодилися деякі фірми США, які влаштували для своїх співробітників приміщення, де можна ненадовго подрімати. У Німеччині воліють відправити співробітників додому - на три години. Хай там сплять.
Американські дослідники опитали клерків, де їм краще працюється - в офісі чи вдома. Виявляється, продуктивність праці різко зростає у домашній обстановці. По-перше, людина не витрачає час і гроші на транспорт - достатньо спустити ноги з ліжка, і можна приступати до роботи. По-друге, продуктивність праці підвищує той факт, що не потрібно особливо дбати про зовнішній вигляд. Більше того, 12 відсотків чоловіків та 78 відсотків жінок взагалі нічого не надягають перед тим, як сісти за комп'ютер чи зробити діловий дзвінок. Хоча, звичайно, вдома більше спокус відволіктися від роботи. 45% опитаних слухають улюблену музику, 28% встигають подивитись телевізор, а 21% навіть поспати. Але можливість практично миттєво повернутися до роботи все одно компенсує час, який витрачається на дорогу та обід в офісі.
Чим спекотніший день, тим він коротший.
Хто з нас, кабінетних трудяг, підозрює, що за законом кожний градус тепла понад встановлену норму скорочує робочий день на годину? ", затверджених у рамках закону "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення", прийнятого Держдумою ще 1999 року. Офісний працю пов'язані з концентрацією уваги, переробкою інформації, прийняттям рішень. Щоб ефективно працювати в такому режимі, організм не повинен відчувати стресів. Спека – це грандіозний стрес. Виникає теплова перенапруга, навантаження на серце та судини збільшується, з'являється відчуття загальної слабкості. Вчені-гігієністи розробили поняття "зона комфорту". Тільки, перебуваючи в цій зоні, можна видати креативні ідеї, показати високу працездатність. Говорячи про"Зони комфорту", мають на увазі, перш за все, температуру та вологість повітря. Вони не повинні перевищувати 18-22 градуси та 50-70% відповідно. Якщо в приміщенні немає кондиціонера і температура повітря дорівнює, а то й перевищує число градусів за вікном, робочий день для офісних співробітників залишається звичайним, восьмигодинним, тільки до 28 С. Далі з кожним градусом час роботи має скорочуватися приблизно на годину: при 29 З робочого дня за законом складає 6 годин, при 30 С - 5 годин, а при 31 градусі спеки - всього 3 години. щоб хтось пішов з роботи хоч на годину раніше.
У нашій країні, що живе в основному на дивіденди від природних ресурсів, на ресурси перетворюється все - територія, корисні копалини, флора та фауна. І люди теж трудові ресурси. У ринковому суспільстві люди – людський капітал. Капітал потрібно збирати і примножувати. А ресурси – витрачати. Тому ніхто не буде особливо берегти вас на роботі. Побережіть себе самі.