Розрахунок основного розведення за методом – Контент-платформа

розведення

Розрахунок основного розведення за методом -

Метод Фролова-Родзиллера є одні з найбільш поширених при розрахунку основного розведення стічних вод у водотоках (за умови 0,0025qст/Q≤ 0,1).

Кратність основного розведення розраховується за формулою

(1)

Коефіцієнт змішування знаходять за формулою

(2)

деQ– середньомісячна витрата води водотоку 95% забезпеченості, м3/с;qст- максимальна витрата стічних вод, що підлягають скидання у водотік, м3/с;L- відстань по фарватеру водотоку (фарватер - найбільш глибока смуга даного водного простору) від місця випуску до контрольного створу, м;α- коефіцієнт, що залежить від гідравлічних умов потоку:

(3)

деξ- коефіцієнт, що залежить від розташування випуску стічних вод у водотік:ξ= 1 при випуску біля берега,ξ= 1,5 при випуску фарватер;φ– коефіцієнт звивистості водотоку, тобто відношення відстані між розглянутими створами водотоку фарватером до відстані по прямій;Dс– коефіцієнт турбулентної дифузії.

Для рівнинних річок та спрощених розрахунків коефіцієнт турбулентної дифузії знаходять за формулою:

(4)

деvср – середня швидкість течії водотоку на ділянці, що цікавить нас, між нульовим і розрахунковим створами, м/с;Нср - середня глибина на цій ділянці, м.

Коефіцієнт турбулентної дифузії для детальних розрахунків визначається за такою формулою:

(5)

деНср - середня глибина на ділянці, що розглядається, м;vср – середня швидкість течії водотоку на ділянці, м/с;g- прискорення вільного падіння,g= 9,81 м/с2;Сш-коефіцієнт Шезі, м/с.

РозмірМшвизначається за такою формулою:

(6)

ТвірМш·Cшмає розмірність м/с2.

Стосовно аналізованого методу коефіцієнт турбулентної дифузії розраховують за формулою (для літнього періоду часу)

(7)

деnш- коефіцієнт шорсткості ложа річки, що визначається за табл. 1.

Коефіцієнт Шезі визначається за формулою (при допущенні рівності значень гідравлічного радіусу та середньої глибини (R=Нср)):

, (8)

деR- гідравлічний радіус потоку, м (R=Нср);уП- показник ступеня.

Показник ступеня визначаємо за формулою

. (9)

Коефіцієнти шорсткості ложа річки

Природні русла у вельми сприятливих умовах (чисте, пряме, не засмічене, земляне зі зведеною течією)

Русла постійних водотоків рівнинного типу, переважно великих та середніх річок, у сприятливих умовах ложа та течії річки, періодичні водотоки (великі та малі) при дуже хорошому стані поверхні та форми ложа

Порівняно чисті русла постійних рівнинних водотоків у звичайних умовах, звивисті, з деякими неправильностями в напрямку струменя або прямі, але з неправильностями в рельєфі дна (мілини, промоїни, місцями каміння). Земляні русла періодичних водотоків щодо сприятливих умов

Русла великих та середніх річок, значно засмічені, звивисті та частково засмічені, кам'янисті, з неспокійною течією. Періодичні (зливові та весняні) водотоки з великогальковим або покритим рослинністю ложем. Заплави великих і середніх річок, порівняно розроблені, покриті рослинністю (трави, чагарники)

Русла періодичних водотоків,сильно засмічені та звивисті. Порівняно зарослі, нерівні, погано розроблені заплави річок (промоїни, чагарники, дерева з наявністю заплав). Галечно-валунні русла гірського типу з неправильною поверхнею водяного дзеркала. Порожисті ділянки рівнинних річок

Русла зі слабкою течією і заплави, що значно заросли, з великими глибокими промоїнами. Валунні, гірського типу русла з неправильною поверхнею водного дзеркала (з бризками води, що летять вгору)

Русла гірничо-водопадного типу з великою місячною і звивистою будовою ложа, перепади яскраво виражені, звивистість дуже сильна. Заплави значно зарослі, але з різко вираженою косоструйною течією, заводами та ін.

Русла болотного типу (зарості, купини, у багатьох місцях майже стояча вода та ін.). Заплави з дуже великими мертвими просторами, з місцевими заглибленнями

У разі проведення розрахунків у зимовий період (період льодоставу) у формули (7–9) замість глибини потокуНсрвводиться значення 0,5Нср, а замість коефіцієнта шорсткості ложаnш– його наведене значенняnпр:

, (10)

деnл- коефіцієнт шорсткості нижньої поверхні льоду по (табл. 2).

Значення коефіцієнта шорсткості нижньої поверхні льоду для періоду льодоставу

Період льодостава, добу

Коефіцієнт шорсткості нижньої поверхні льодуnл