Розмова з книгопродавцем
Про причини та стан незалежної книготоргівлі ми розпитали Артема ФАУСТОВА, співвласника магазинів «Ми» та «Всі вільні».
– Чому ви закриваєте магазин «Ми»?
- Почуваємося там незатишно. Поруч проходять корпоративи з рясними виливами. Шум, гучна музика не сприяють спілкуванню із книгою. Є й економічні причини, хоч магазин не працює в мінус. Може, відкриємо інший магазин у іншому місці.
- Але коли ви в'їжджали на третій поверх будівлі на Невському три роки тому, ви знали, що будете частиною громадського харчування?
Також ми розраховували, що культурна складова, спочатку заявлена в комерційному проекті Biblioteka, буде більшою і соліднішою. Але йшов час, і культури ставало дедалі менше.
– Та й третій поверх, напевно, не найкраще місце для книгарні?
– Але в центрі міста оренда на першому поверсі «з вітриною» абсолютно непідйомна для незалежної книгарні.
"Всі вільні", наприклад, знаходиться у другому дворі. Хоча тут нам добре та зручно.
– Непідйомна оренда – це скільки?
– Кілька тисяч карбованців за 1 кв. метр на місяць. Мінімальна площа магазину – 50 кв. метрів, от і рахуйте. Незалежна книгарня – це не бізнес-проект. Це маленька сімейна справа, скромний кусок хліба для ентузіастів.
– Що таке незалежний книгарня?
– Продає немасові видання. Орієнтований на книголюбів, не афілійований з великими видавництвами і торговими мережами, ретельно відбирає літературу, має персонал, що добре знає асортимент.
– Ви отримуєте книги від видавців?
– І від дистриб'юторів також не всі видавництва мають свою логістику.
– Яканацінку прийнято в незалежних магазинах?
– Зазвичай 50%, для дорогих книжок – менше. Тільки московський «Фаланстер», найстаріша незалежна книгарня в Україні з великим щоденним оборотом, може дозволити собі менші націнки.
– Яка кількість книг потрібна для незалежного магазину?
– Існують різні підходи. Одні орієнтуються на невеликий асортимент, але вужчу тематику. Ми пропонуємо до 10 тисяч найменувань, намагаючись подати більше книг з обраних розділів знання.
– Які книги стали у вас бестселерами у 2015 році?
– Наприклад, Томас Пікетті «Капітал у XXI столітті», книга присвячена економічній нерівності. Невелика книжка культуролога Кирила Кобрина «Шерлок Холмс та народження сучасності. Гроші, дівчата, денді вікторіанської доби». Роман петербуржця Сергія Носова «Фігурні дужки», який продовжує традиції української символістської прози на початку ХХ століття.
– Електронні книги не вб'ють папір?
– Поява цих книг дуже насторожила видавців, але вже кілька років, як зростання продажу електронних книг зупинилося. Люди награлися гаджетами.
Очі молоді, що горять, показують відродження інтересу до серйозного читання, немислимого ще кілька років тому. Чули, що спитала мене юна покупниця?
– Книгу архітектора Альдо Россі «Архітектура міста».
– Урбаністика – тема витає у повітрі, соціологія, філософія, психологія – ось що зараз має попит у наших покупців.
– Що вам як книгопродавцю потрібно від влади, щоб спокійно працювати?
– Щоби не вигадували нових податків, малий бізнес це вбиває. Про пільги з оренди я не говорю: формально вони існують, але більшість приміщень, придатнихдля незалежних книгарень, що пропонуються комерційним магазинам або знаходяться у приватній власності.