Розлучення як порятунок кохання
Лев Толстой говорив, що це щасливі сім'ї схожі друг на друга, а нещасні – нещасливі по-своєму. Але я з ним не зовсім згодна. Щасливі сім'ї теж різні, тому що у кожної з них – своя доля, своя історія… Хтось з першого дня спільного життя купається в коханні, а хтось іде на своє щастя через роки випробувань… Мій подруга Катерина вийшла заміж у 19 років. Начебто й жили непогано, обидва цікавилися езотерикою та альпінізмом, ходили у походи, співали під гітару біля багаття, разом їздили на всякі езотеричні заходи. А потім їм стало нудно. Об'їлися духовністю, наситилися спілкуванням один з одним і розбіглися. Ніхто нікого не кидав, не було сліз та страждань. Просто розійшлися, як у морі, кораблі. Оревуар!
Років десять вони не бачилися, у кожного було своє життя, своє коло спілкування, нові стосунки та розставання. І, можливо, так і жили б вони далі один без одного, якби одного разу не зустрілися випадково на езотеричній тусовці.
— Ой, привіт, не впізнала тебе — багатим будеш!
— Я не відмовився б. А ти така ж красива.
Вони стояли і дивилися один на одного наче вперше. Вона зазначила, що він став краще одягатись, змужнів – може, ходить до спортзалу? Він звернув увагу, що вона злегка округлилася, що додало їй жіночності та м'якості, а була раніше таким худим пташеням, якого можна за схованою сховати.
У них розпочався роман. Новий виток пристрасті, яка раніше їм і не снилася, з усього розмаху підхопив їх і кинув просто на поріг загсу, де вони вже бували двічі – у день весілля та в день розлучення.
Вони знову одружилися. Тепер уже назавжди. Чи досвіду набралися, чи стали мудрішими, але їхні стосунки змінилися. З'явилося більше розуміння, ніжності, турботи – вони ніби надолужуваливтрачене і поспішно дарували одне одному те, що раніше здавалося таким дрібним і непотрібним.
Зараз у них двоє дітей і щасливе життя, яким по-доброму заздрять навіть справжнісінькі та близькі друзі. Заздрять білою заздрістю і водночас радіють за них…
Олена теж раділа життю, зустрівши свого хлопця. Він був старший за неї на 10 років, і вона поруч з ним виглядала маленькою наївною дівчинкою. Ех, як вони жили – весело, легко та безтурботно….
А потім народилися діти, причому відразу двоє – хлопчаки, близнюки, татова гордість та мамина втіха. Ейфорія пройшла швидко, і почалися будні – безсонні ночі, нестача молока, грошей, сил і… кудись зникло кохання. Пішла, розчинилася в небутті чи просто перейшла у невиявлений стан?
Тепер вони просто співмешканці. Вимушені заручники батьківського обов'язку. Мати та батько. Вони лаються про виховання дітей, сперечаються, як вести домашню бухгалтерію, потім разом рятують пральну машину та комп'ютер від дитячої допитливості. І думають про розлучення.
А що? Це вихід. Принаймні вони зрозуміють, що кохають одне одного, або, навпаки, не люблять. Велике бачиться на відстані, а віч-на-віч можна тільки кидати один одному образливі слова, єхидничати, ерничати, а часом і ненавидіти ...
Може, мине час, і він знову зробить їй пропозицію, бо зрозуміє, що не може жити без своєї коханої і двох тямущих пацанів. Потрібно рятувати кохання, треба! Нехай навіть такими хірургічними методами…
Міркування на тему: очікування це божевілля чи нагорода? Існує поняття «психологія очікування». Коли не тільки зміни подій впливають на емоційний стан людини, а й …
Міркування на тему: перші ознаки вмирання почуттів. З часом почуття в парі поступово стаютьспокійніше. І цього не уникнути, адже кохання та пристрасть, …
Із серії: дві історії одних стосунків. Досить часто в жіночих журналах та на інтернет-ресурсах можна зустріти твердження, ніби жінка має будити у чоловікові інтерес…
Міркування на тему: як сказати – ні, якщо заміж не хочеться. Ви можете опинитися в ситуації, коли вам зроблять пропозицію руки і серця, …
Міркування на тему: Чи потрібно шукати кохання, коханого чоловіка і яке значення надавати сексу у стосунках? (Історії подруг) Мій життєвий досвід показує, що Бог мені …