Реабілітація після операції при вивиху плечового суглоба

У нашій клініці Ви маєте можливість пройти комплексну реабілітацію після лікування нестабільності плечового суглоба.

Вивих плеча – одна з найважчих спортивних травм. При грубому вправленні вивиху, без знеболювання; фіксації плеча бінтовою пов'язкою замість гіпсової іммобілізації; її терміні менше 3 тижнів і, головне, за відсутності професійної реабілітації може розвинутися хронічна нестабільність плечового суглоба у вигляді підвивихів і вивихів, що повторюються. Особливо часто, у 80% випадків, звичний вивих плеча розвивається після первинного вивиху у молодих спортсменів.

Реабілітація під час іммобілізації (до 3 тижнів після операції).

Наші спостереження показують, що низька якість реабілітації чи її відсутність є головними факторами ризику рецидивних післяопераційних підвивихів чи вивихів плеча.

Реабілітація починається негайно після операції та йде паралельно з лікувальними заходами.

Її завданнями є усунення запалення, сприяння регенерації пошкоджених тканин, стимуляція параартикулярних м'язів ПС. Проводиться кріотерапія: холодовий пакет прикладається до операції на 15-20 хвилин 5-7 разів на день. Для прискорення процесів репарації та попередження післяопераційних ускладнень спортсмену даються спеціальні препарати – ензими – у перші два тижні Флогензим, потім – Вобензим.

Кілька разів на день пацієнт виконує ізометричну напругу параартикулярних м'язів тривалістю 5-7 секунд, з паузами для розслаблення в 3-4 секунди. Тривалість вправ для кожної м'язової групи (згиначів, розгиначів, що відводять, приводять іротують плече назовні і досередини) - до втоми, ступінь напруги максимальна, але не викликає болю. Вправи виконуються з використанням упору ліктем або пензлем в руку інструктора ЛФК, пацієнта або будь-яку тверду поверхню. Крім того, виконуються динамічні вправи – обертання надпліч і зведення лопаток, вправи для кисті та пальців.

Реабілітація після припинення іммобілізації (4-8 тижнів після операції).

Завданнями реабілітації є:

Тренування м'язів-стабілізаторів ПС;
Відновлення рухів у ПС у всіх площинах (згинання, розгинання, відведення, приведення, внутрішньої та зовнішньої ротації).

Головним засобом реабілітації є кінезотерапія: лікувальна гімнастика, вправи з використанням тренажерів, фізичні вправи у басейні. Допоміжними засобами - масаж та фізіотерапія (міоелектростимуляція, магнітотерапія).

У перші дні залі ЛФК виконуються полегшені вправи для ПС з поступовим збільшенням амплітуди: хитальні, відведення плеча зі ковзанням по гладкій панелі та ін. Рухи плеча необхідно виконувати в сагітальній, трансверзальній, фронтальній та ротаційній площинах. Для прискорення відновлення рухів поступово додаються вправи з використанням тренажерів: на тренажері «штурвал» виконуються обертальні рухи, що м'яко збільшують згинання плеча; на тренажері «лижні палиці» - відведення у трансверзальній площині; за допомогою гумових амортизаторів - відведення у передній площині. Темп ліквідації контрактури ПС має бути не форсованим. Виключаються вправи розтягування, ривкові вправи. З особливою обережністю виконується зовнішня ротація. т.к. цей рух є стресовим для глиноіда. (див. Малюнок 1 та Малюнок 2)

Слабкі, нетреновані м'язи є фактором ризику рецидивного вивиху плеча, тому важливе їх зміцнення в післяопераційному періоді. Особливо це актуально для спортсменів, особливо у видах спорту зі стресовими навантаженнями на ПС.

Активними стабілізаторами плечового суглоба є параартикулярні м'язи. Головні стабілізатори плечового суглоба - підостна, велика і мала кругла, і підлопатковий м'язи, сухожилля яких, вплітаючись в капсулу ПС, утворюють так звану ротаторну манжету. Беруть участь у стабілізації плечового суглоба також дельтовидний, двоголовий і триголовий м'язи плеча. Для тренування силової витривалості м'язів виконуються динамічні вправи. Їхня робоча амплітуда має бути меншою максимально можливою на 5-100, щоб не пошкодити хрящову губу, капсулу та зв'язки. Цей принцип дотримується протягом усіх подальших етапів реабілітації спортсмена. Вже перші дні після припинення іммобілізації виконуються вправи для м'язів ротаторів з малою амплітудою з еластичним гумовим бруском. Найбільш полегшений варіант зовнішньої ротації з обтяженням (гантель вагою 1-2 кг) виконується в п.п. сидячи, в упорі ліктем у стегно або поверхню столу при мінімальній амплітуді згинання плеча. У міру збільшення амплітуди активних рухів ПС ротація плеча виконується при його згинанні або відведенні під кутом 80-900, при цьому плече спирається на спеціальний валик. Зростає також величина обтяження та опору. (див. Малюнок 3 та Малюнок 4)

9-11 тижнів після операції.

До 9-10 тижнів амплітуда рухів у ПС значно збільшується, що дозволяє використовувати складніші та ефективніші вправи для тренування м'язів. З цією метою використовують такі тренажери як «трапеція», «вертикальний жим руками» та ін.тренування м'язів вправи ротаторної манжети виконуються не тільки при згинанні і відведенні, але також при розгинанні плеча Вправи роблять з обтяженням або з гумовим амортизатором.

Такі рухи як кидок м'яча через голову в гандболі, або удар ракеткою по м'ячу в тенісі і бадмінтоні неможливо виконувати при ослаблених м'язах лопаткової кістки, тому необхідно тренувати передню зубчасту, велику і малу ромбоподібні і трапецеподібні м'язи, які стабілізують її лопатку і контролюють рухи з м'язами плечового пояса. (Див. Малюнок 5)

Важливу роль грають вправи у розвиток пропріорецепції , яка «керує» збалансованими діями всього м'язового ансамблю. Це особливо важливо для стабільності ПС при виконанні складних координації рухів. При виконанні подібних вправ стимулюються пропріорецептори закладені в ротаторній манжеті. Прикладом такої вправи є віджимання опори руками на поверхню, що дестабілізує, наприклад за допомогою міні-тренажера БÓсу. (Див. Малюнок 6)

Триває тренування м'язів плечового пояса за допомогою аналітичного методу (роздільно для кожного м'яза або м'язової групи), а також для всього м'язового ансамблю плечового пояса та міжлопаткових м'язів (наприклад, підтягування на перекладині). Спочатку близько 7-10 днів виконується підтягування в змішаному висі, потім - в чистому висі.

12-15 тижнів після операції.

Це – заключний період реабілітації, після завершення якого пацієнт чи спортсмен може розпочати початковий етап тренування під керівництвом тренера. У програму реабілітації вводяться імітаційні та допоміжні вправи, що відповідають спеціалізації спортсмена.

Велику роль відіграє пропріоцептивний тренінг у реабілітаціїпацієнтів особливо у тих видах спорту, де ПС зазнає стресових навантажень, наприклад у тенісі, бадмінтоні, волейболі, єдиноборствах. Використовуються вправи, що покращують координацію м'язів плечового пояса та лопатки. Ці спортивно-орієнтовані, що імітують основні вправи у тому чи іншому виді спорту. Вони виконуються в повільному або середньому темпі, з помірною напругою м'язів, з неповною амплітудою рухів у ПС, тому вони безпечні. Водночас вони забезпечують узгоджену роботу всього м'язового ансамблю та сприяють психологічній реабілітації спортсменів.

Критеріями допуску спортсмена до початкового етапу тренування є:

Відсутність клінічної симптоматики у спокої та при виконанні спеціальних вправ;
Відновлення повного обсягу рухів у ПС у всіх площинах;
відсутність атрофії м'язів плечового пояса;
Термін не менше 3-4 місяців після операції для видів спорту, що не пред'являють до ПС підвищені вимоги, таких як плавання, бігові види легкої атлетики, велоспорт, лижні гонки тощо);
Термін не менше 5-6 місяців після операції для спортсменів віком до 25 років і для видів спорту зі стресовими навантаженнями на ПС (єдиноборства, спорт «верхнього удару або кидка» - теніс, волейбол, гандбол, бадмінтон тощо).

Допуск спортсмена до змагань повинен передувати період повноцінного тренування під керівництвом тренера терміном не менше 1-2 місяців.

Ціни на реабілітацію.

У цьому розділі наведено частковий перелік цін на послуги відділення реабілітації.