Радониця 2018 - дата, традиції, що можна і що не можна робити
Радониця, або Поминальний день, — особливе свято, коли прийнято всі думки та почуття присвячувати померлим близьким. Які традиції існують для цього дня, що можна і що робити не можна – читай у нашій статті.
Чую Радуницю божу - Недаремно я живу, Поклоняюся придорожню, Припадаю на траву.
Між сосен, між ялинок, Між беріз кучерявих намист, Під вінком, у кільці голок, Мені здається Ісус.
Радониця - історія та традиції
Назва свята походить від слів «рід» та «радість» і знаменує данину пам'яті та пошани померлим родичам. У народі Радониця носить різні назви – Радуниця, Радівниця, Батьківський день, Батьківська субота, Проводи, Гробки.
За народними звичаями поминальні дні можуть відзначатися протягом усього великоднього тижня, але за церковним календарем Радоницю справляють на дев'ятий день після Великодня. Цього дня не прийнято вдаватися до туги і смутку за померлим – навпаки, цей день знаменує перемогу над смертю і закликає тих, хто живе, зрадіти за здобуття померлими життя вічного.
Радониця - що можна і потрібно робити
Напередодні Радониці прийнято відвідати цвинтар та прибрати могили близьких — зібрати опале листя, підновити огорожі тощо.
На Радоницю слід згадати померлих у ранковій молитві, відвідати церкву, де подати заупокійну записку та поставити свічку.
На Радоницю відвідують могили близьких. Церква дозволяє упорядковувати могили, але влаштовувати великі прибирання не прийнято: якщо така необхідність є, про це краще подбає заздалегідь, щоб у день поминання не заважати іншим відвідувачам цвинтаря.
На цвинтарі потрібно запалитисвічку і здійснити молитву, потім помовчати, згадуючи рідного померлого.
На Радоницю прийнято прикрашати могили квітами – живими чи штучними. Не забороняється за народним звичаєм заломлювати стебла живих квітів.
Радониця - що не можна робити
Традиція поминати померлих пасхальними паски та яйцями не повинна перетворюватися на рясні застілля біля могил: цвинтар – місце упокою та роздумів.
На цвинтарі не накривають столи і не влаштовують спільних застіль із родичами, що приїхали з інших місць.
Не згадують померлих вином чи горілкою, не кроплять спиртним могили та не залишають на могилах спиртне.
Не можна виставляти на підвіконня частування для померлих родичів, бо їм їжа вже не потрібна, а потрібні наші молитви про їхню душу.
За народними звичаями на могилі залишають шматочок паски або пасхальне яйце, церква ж радить віддавати таку їжу жебракам – з проханням помолитися за померлого.
Як поминати рідних на Радоницю
Декому невідомо, як правильно попросити іншого згадати родича. Все просто: дайте частування незаможним зі словами: «Згадай раба божого…» і вимовте його ім'я. Той, хто поминає вашого близького, споживаючи їжу, повинен вимовити такі слова: «Царство Небесне…» і назвати ім'я людини, яку ми згадуємо.
Якщо ви прийшли на цвинтар з дитиною, допускається дати їй цукерку або печиво. Але утримайте дітей від того, щоб вони ходили між могилами та збирали від незнайомих людей солодощі: відвідування цвинтаря на Радоницю – це не «розвага».
«Постараємося, скільки можливо, допомагати померлим, замість сліз, замість ридання, замість пишних гробниць – нашими про них молитвами, милостинями та приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага».