Псування майна

Псуванням майна називають дії, що спричинили заподіяння шкоди цьому майну (погіршення стану, втрата корисних властивостей, приведення в непридатність). У КК існує кілька статей, які розглядають такі дії. Найчастіше це статті 167, 168, 214. Розглянемо докладніше.

Згідно зі статтею 167 КК, псування майна зі значною шкодою буде покарано штрафом 50-100 мінімальних зарплат або виправними роботами (до двох років). Якщо діяння спричинило загибель людини (та інші тяжкі наслідки), винуватцю загрожує позбавлення волі (максимум п'ять років).

Об'єктом злочину може бути будь-яке майно, що має матеріальну цінність. До значного пошкодження відноситься і знищення майна (приведення в непридатність, або припинення фізичного існування - розчинення в кислоті, спалення та ін), коли зіпсоване майно реставрації (або ремонту) не підлягає, а також можливі подальші збитки.

Між діянням та наслідком обов'язково має бути зв'язок. Псування майна може бути як випадковою, так і зробленою з наміром. При прямому намірі винний ушкоджує (знищує) майно навмисно (навмисне псування майна).

Діяння кваліфікується за зазначеною статтею, якщо пошкоджений (знищений) предмет не поставлений під захист інших кримінально-правових норм (статті 243, 244, 267) та за відсутності більш тяжких злочинів (статті 205, 213). Крім того, враховується, наскільки загальнонебезпечним був злочин (підпали, вибухи, використання хімічних та радіоактивних речовин).

Навіть непрямий умисел, що спричинив загибель людей, кваліфікується вже за 105 статтею КК (ч.2). До кримінальної відповідальності притягуються з 14 років.

Відповідно до 168-ї статті, псування майна (як і повне його знищення) такожкарається штрафами (але вже більшими – до 200 мінімальних зарплат) або позбавленням волі (до двох років), або виправними роботами (до року).

Якщо тяжкі наслідки спричинили неакуратне поводження з джерелами високої небезпеки, призначається штраф до 500 мінімальних оплат праці або позбавлення волі (максимум 2 роки). До джерел особливої небезпеки відносять транспортні засоби, газове обладнання, електрообладнання, вогнепальну зброю, вибухові речовини та ін.

Стаття 214 КК розглядає:

осквернення споруд (нанесення різноманітних зображень і написів; наклеювання плакатів або фотографій; бруднення фарбами, нечистотами; спотворення; пошкодження цілісності;
псування майна у громадському місці (в т.ч. та у транспорті).

Вандалізм, спрямований на умисне пошкодження (знищення) особливо цінного майна (за значної шкоди), має кваліфікацію статті, а також 167-ї статті КК.

Деліктоздатність настає після досягнення чотирнадцяти років. Мотиви вандалізму, як правило, хуліганські: нехтування громадськими нормами, неповага до цінностей культури та ін. Тут можуть простежуватися також і корисливі мотиви: незаконне заволодіння частиною майна.

Одним із головних документів, що надаються в суді, є акт псування майна, зразок якого можна знайти на спеціалізованих юридичних сайтах в Інтернеті.