Проект з української мови
Виконали учні 7-8 класів:
«Гра – справа серйозна»
[Роль гри у розвитку інтересу до уроків української мови]
Визначення проблеми та
висування гіпотези проекту
Поклавши руку на серце, зізнаємося: так, уроки української мови, безумовно, важливі, їхня необхідність ніким не ставиться під сумнів, але чи часто ми приходимо на них з радістю, натхненням, відсутністю страху отримати погану оцінку? Чи є хоч одна людина, якої, м'яко кажучи, не збентежує фраза вчителя: «Сьогодні у нас диктант»? А тести ЄДІ - кого не тремтить одна ця абревіатура? Чи можна зробити так, щоб усі на урок української мови йшли з великим бажанням, а після уроку ще довго обговорювали підняті на ньому проблеми, а словник став би настільною книгою кожного учня? Якщо урок перетворити (наскільки це можливо) на гру – серйозну, яка змушує замислюватися, шукати відповіді, звертатися до довідкової літератури, чи підвищиться інтерес до уроку, чи ми так і сприйматимемо його лише як один із уроків за розкладом?
«Учення з захопленням», чому, безперечно, сприятимуть ігрові моменти на уроках української мови у 6 та 7 класах, підвищить інтерес учнів до української мови
Мета проекту:Проаналізувавши ставлення учнів 6-7 класів до уроків української мови, розробити та провести низку лінгвістичних ігор на уроках, простежуючи динаміку розвитку інтересу до уроку та спостерігаючи за результатами перевірочних робіт.
1.Визначення кола проблем, найбільш значимих учнів. 2.Проведення анкетування з поставленої проблеми.
3. Розробка та проведення лінгвістичних ігор на уроках української мови.
4. Розвиток уміння працюватигрупи, робити самостійні висновки.
5. Проведення підсумкового уроку у формі «Турніру любителів української мови».
У що грали діти? У Чкалова, у Гагаріна.
Була їм спрага подвигу Батьківщиною подарована.
Вони, ніби папанинці, плавали на крижині,
У пісках квіти садили, наче сад у пустелі.
Відбулися країни великі зміни.
Грають наші діти в банкірів, бізнесменів.
І ллється лихослів'я річка з телеекрану –
І нам це не соромно? І нам це не дивно?
У що грають діти, такими вони будуть
Ми випадково натрапили на ці вірші в інтернеті. Але вони нам сподобалися – своїми роздумами про нас, своєю турботою та занепокоєнням. У що ми граємо? Звичайно ж, як і всі діти, здебільшого – у комп'ютерні ігри! Дорослі постійно роблять зауваження: зрозуміло, вони про нас турбуються, хочуть, щоб ми більше читали, грамотно писали, красиво говорили і проводили час на свіжому повітрі. Але разом з тим вони суперечать самі собі: де ж нам взяти час для гри, якщо ми повинні добре вчитися, багато знати, старанно поводитися? Виходить, грати нам просто ніколи! І тоді ми вирішили: будемо вчитися ГРА! Тоді ж ми об'єдналися в творчу групу.
І ось з того моменту пропозицій виникло набагато більше: ми вирішили, що треба зробити так, щоб практично кожен урок був як гра. Елементи гри на уроках української мови в нас і раніше були присутніми. Але нова пропозиція зацікавила всіх, також швидко з'ясувалося: щоб було не тільки цікаво, а й пізнавально, і з користю для справи, потрібно чимало попрацювати! Так народилася тема нашого проекту: «Гра – справа серйозна!» і було визначено два найбільш проблемних на сьогоднішній день для нас шляху – орфоепія тасловникова робота.
Для перевірки висунутої нами гіпотези ми провели анкетування ліцеїстів шостого, сьомого та десятого класів. Дітям ми запропонували такі питання:
З яким настроєм ви ходите на урок української мови?
Чим викликаний ваш поганий настрій?
Коли цікаво буває?
Що, на твою думку, може вплинути на підвищення успішності української мови?
Чи хотів би ти, щоб на кожному уроці був елемент гри?
Було опитано 58 учнів. Ось що ми з'ясували:
Страх перед поганою оцінкою псує настрій 26 учнів. Серед причин, що викликають інтерес до уроку, рівну кількість голосів отримали критерії «Цікава тема» та «Особистість вчителя». На підвищення успішності з української мови, на думку хлопців, впливають усі запропоновані складові: і докладніше пояснення вчителя, і самостійна робота, і приділяння більшої уваги домашнім завданням, і ігрові моменти на уроці. 14 учнів зголосилися щодня на уроках грати, присутності елементів гри на кожному уроці хотіли б 34 особи, про повну байдужість до лінгвістичних ігор заявили 4 учні, а про те, що «урок – річ серйозна, і гри на ньому бути не повинно », думають 6 учнів.
Незважаючи на те, що ми – учні 6-8 класів, ми знаємо: у 1 завданні ЄДІ перевіряється знання правильної постановки наголосів у словах. У наших підручниках єорфоепічний мінімум, який ми повинні засвоїти до кінця навчального року. Неправильна постановка наголосу є дуже поширеною помилкою. Ми попросили своїх однокласників вивчити цей «Мінімум» та провели перевірочну роботу. Звичайно ж, про результати краще було б промовчати, кількість помилок просто, як то кажуть, «зашкалювала»: комусь важко булоЗапам'ятати, хтось і не дуже старався, а для деяких було відкриттям, що слова треба вимовляти саме так, а не інакше. І тоді ми вирішили кожен урок розпочинати з орфоепічного лото. На це зазвичай йде всього кілька хвилин: ми граємо парами, один з одним за партою. З одного боку картки написано слово без наголосу, з іншого – правильна відповідь. Більше того, це лото ми перевіряли на всіх своїх друзів, батьків, знайомих. Зізнаємося чесно: зараз нам дуже ріже слух, коли ми чуємо: «дзвонить», «катАлог» і т.д. «дзвонить». Хлопчаки-футболісти вигадали свою: «Зеніт» дзвонить і каже, що він усіх у матчі переможе».
На «Ютубі» ми знайшли безліч цікавих роликів про правильну постановку наголосу, це допомагає запам'ятати, як правильно вимовляються слова, а й викликає непідробний інтерес: чому саме так? Ці ролики ми переглядаємо і на уроках, і на класному годиннику та й просто обмінюємося один з одним. Але найбільше нас вразили результати перевірочної роботи: практично всі впоралися з тестом з орфоепії!
Звичайно ж, результати роботиз орфографіїу нас не такі хороші, але й тут прогрес в наявності! Для словникового диктанту ми взяли з орфографічного мінімуму по 30 слів у 6 та 7 класах, хлопці навчали їх самостійно. У 360 словах шестикласники припустилися 76 помилок, семикласники у 750 словах -142 помилки.
Після кількох тижнів такої роботи кількість помилок зменшилась на третину!
Дуже подобається нам складати казки на лінгвістичні теми, щоб у них відобразилися правила, які ми в даний момент вивчаємо. Така робота не тільки підвищує інтерес до предмета, дозволяє кращерозібратися в тому чи іншому явищі української мови, розвиває нашу мову, але й вчить працювати до групи А відзмаганьми все ж таки вирішили не відмовлятися! Тепер залікові уроки на тему ми проводимо у вигляді лінгвістичних змагань: на групи розподіляємося заздалегідь, таким чином, кожен з нас розуміє, що, не вивчивши матеріал, він не тільки отримає незадовільну оцінку, а й підведе товаришів у своїй групі, а цього нікому не хочеться. Мало цього, переживаючи за загальний результат, ми намагаємося допомогти хлопцям, які мають якісь прогалини у знаннях та проблемах. А це вже не лише допомагає нам у навчанні, а й робить клас згуртованішим та дружнішим.
Підсумовуючи нашу роботу, ми дійшли таких висновків:
Гра на уроках української мови сприяє розвитку інтересу до предмету. Ось як оцінили свій настрій на уроці 27 учнів 7 класу та учнів 6 класу:
- на запитання «Чи допомагає гра на уроці у засвоєнні теми?» «Так!» відповіли усі учні!