Про двоперсне та священиче перстоскладання - відповідь отця Олега Моленка на запитання №813-1
Про двоперсне та священиче перстоскладання
Здрастуйте, шановний о.Олеге! Дякую вам за вашу змістовну відповідь на мого листа. Читаю ваш сайт і знову постають питання різного характеру. Перепрошую, якщо завдаю вам незручності своєю цікавістю. Ось моє запитання: Господь наш Ісус Христос на багатьох старовинних і сучасних іконах зображений хресним знаменням, що осіняє нас. Я звернула увагу на ту обставину, що знамення це двопале, а три інші пальці кисті Спасителя складені разом. Я бачила, що так хрестяться старообрядці. На вашому сайті я читала, що старообрядці не мають рації. Як тоді пояснити двопале Хресне Знамення самого Спасителя на іконах? І чи мають відношення Ніколаїти з Одкровення до Ніконіатів, як нас називають старообрядці?
Відповідь отця Олега Моленка:
Привіт, Юліє! Твоя спостережливість гідна похвали, але вона має бути доповнена правильним веденням.
Справді, на деяких (але не на всіх) старовинних і сучасних (які списувалися з цих старовинних) іконах Спасителя зображується благословляючий персток, що нагадує двоперсне додавання пальців у старообрядців. Насправді це подоба здається. Воно походить від недогляду деяких іконописців та від свідомого зображення таким чином пальців Спасителя старообрядницькими ізографами. Господь є наш вічний Архієрей, ось чому Він не може зображуватись із мирським (та ще з неправильно складеними пальцями) благословенням на руці, але тільки зі священицьким (архієрейським, які за вживання однієї правої руки однакові) іменним перстоскладанням. Це перстосложение, тобто. написання за допомогою буквеного складання пальців, означає наступні букви: прямий вказівний палець - слов'янську букву I,що позначає першу літеру імені Іісус; середній палець зігнутий серпом - літеру С, що позначає останню літеру в імені Іісус (ять опускається, як невимовна літера); з великого і безіменного пальців, схрещених між собою, утворюється буква Х, що позначає першу букву імені Христос; мізинець зігнутий серпом утворює букву С, що означає останню букву імені Христа. Отже, на пальцях Христа, архієрея чи священика, складених для благословення, прочитується ім'я Ісус Христос, записане слов'янськими літерами, ніби під титлами. Це перстосложение у деяких ракурсах справді може бути сприйнято за двоеперстное перстосложение, чому й виникли помилки у деяких іконописних зображеннях. Цьому сприяла певна складність точного зображення іменного персони, і деякі ізографи йшли шляхом спрощення. Але правильні і точні зображення іменних перстолоскладання у Христа і святителів Христових на інших іконах підкреслюють помилковість зображень, що нагадують двоєперстя.
Ніколаїти з Одкровення Іоанна Богослова не мають жодного відношення до членів Греко-Російської церкви, яку старообрядці зневажливо і образливо (за їх розумінням і відношенням до святого патріарха Никона) називають Никоніанами, заради імені ненависного їм святого патріарха Московського і всієї Русі зарахувати до лику святих. У цій церкві просіяли преп.Серафим Саровський, святий праведний Іоанн Кронштадтський та багато інших святих (після розколу). На думку старообрядців їх теж має відібрати до Ніконіанів, "Миколаїтів" та "антихристів".