Пристави не діють, як розшукати аліментника
Існує кілька варіантів на неплатників аліментів. Можна впливати цивільно-правовими методами, адміністративними і закріплені в Кримінальному кодексі РФ.
Ось моменти, які особливо корисні.
За несплату аліментів передбачено виплату неустойки в розмірі 0,5% на день за день прострочення від суми аліментів. Причому ця сума не підлягає зменшенню чи списанню. Спочатку треба подати заяву до служби судових приставів, щоби там зробили розрахунок неустойки. Потім із цим розрахунком звертаємось до суду. Потім – новий виконавчий лист.
Інфляція не страшна. Суму аліментів можна індексувати у порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом. Алгоритм дій той самий, що й у попередньому варіанті.
Несплата аліментів протягом шести місяців спричиняє право на звернення до суду з позовом про позбавлення неплатника батьківських прав. Позбавлення батьківських прав не звільняє від сплати аліментів.
Судовий пристав має право обмежити виїзд боржника за аліментами за кордон. Для цього слід написати приставам відповідну заяву.
Борги з аліментів стягуються у першочерговому порядку. Якщо судові пристави не виявляють ініціативу, постарайтеся дізнатися самостійно місце роботи батька дитини чи банк, у якому має рахунки, і домагайтеся, щоб пристави направили туди виконавчий лист. Як правило, пристави перевіряють наявність рахунків в Ощадбанку, інші кредитні організації часто не потрапляють у їхнє поле зору.
Нарешті, передбачено кримінальну відповідальність за злісне ухиляння від сплати аліментів (ст. 157 КК РФ). Ознаками злісного ухилення є невиконання вимог судового пристава-виконавця два і більше разів, умисне приховування чи заниження офіційного доходу, ухилення від сплати понад шість місяців поспіль, крім несплати з поважних причин, розшук неплатника. Зважаючи на все, це якраз випадок Ольги.
За розповіддю Ольги складається враження, що також є підстави написати скаргу на бездіяльність приставів. Її можна направити до суду чи старшого пристава».
Закон про виконавче провадження дозволяє стягувачеві за аліментами подати заяву до підрозділу судових пристав про проведення виконавчого розшуку. На підставі цієї заяви пристав винесе ухвалу про розшук боржника або його майна.
Що й де треба шукати? Закон про виконавче провадження представляє багато інструментів для пошуку. Основними та оптимальними залишаються два:
- Запити у банки. У всі банки. Почати слід із основних банків у регіоні. Останнім часом майже всі фізичні особи мають електронні карти. За рахунок коштів на цих картах можна стягнути аліменти. Залишається їх знайти.
- Запит до податкового органу про участь боржника ворганізаціях. Якщо боржник є учасником будь-якого ТОВ – можна звернути стягнення з його частку.
Наголошую, всі заходи державного примусу є дієвими лише для тих боржників, яким є що втрачати.
Є ще заходи, які, можливо, спонукають боржника до виконання зобов'язань. Це обмеження на виїзд для боржника та обмеження користування спеціальним правом (права керування транспортними засобами).
Всі ці обмеження запроваджуються постановою пристава. Постанови відправляються до відповідних органів: Федеральну митну службу у разі обмеження на виїзд і ДІБДР – при обмеженні права керування транспортними засобами.
Таким чином, боржник не зможе відпочити за кордоном та керувати автомобілем.
Олексій Попов, юрист, партнер агентства «Юридичний офіс»: «Спочатку слід переконатися, що пристави-виконавці лише виїжджали до боржника – треба ознайомитись з виконавчим провадженням у підрозділі приставів.
Якщо це так, пристави-виконавці виконували свої обов'язки формально і не здійснили необхідних виконавчих дій, прямо передбачених Законом "Про виконавче провадження" з розшуку боржника, джерел його доходу, його майна для примусового стягнення аліментів.
У такій ситуації доцільно через канцелярію підрозділу приставів подати приставу-виконавцю письмову заяву (обов'язково з відміткою про отримання на своєму примірнику заяви) з проханням вчинити виконавчі дії щодо виконавчого провадження щодо боржника:
Запитати в органах ПФР та ІФНС інформацію для встановлення місця роботи та інших джерел доходів боржника.
Запросити в органах ДІБДР інформацію про зареєстровані за боржникомтранспортних засобах та виданому посвідченні водія, в Управлінні Росреєстру інформацію про зареєстроване за боржником нерухоме майно, у ФМС України інформацію про місце реєстрації боржника.
Направити в банки та кредитні організації постанову про розшук рахунків боржника та накладення арешту на кошти.
Оголосити розшук боржника та його майна з одночасним встановленням боржнику тимчасової заборони на виїзд із країни та тимчасового обмеження на користування ним спеціальним правом керування транспортними засобами.
Всі ці дії пристав-виконавець зобов'язаний здійснювати і без заяв, але через його бездіяльність немає інформації, де боржник перебуває і що має. У заяві немає потреби перераховувати статті закону – пристав їх повинен знати напам'ять.
Якщо пристав відмовиться вчиняти якісь дії з цього переліку або не винесе ухвалу, тоді доцільно оскаржити таку бездіяльність пристава-виконавця, який не виконує своїх прямих обов'язків навіть за заявою стягувача.
Усно змусити працювати пристава-виконавця складно. Письмова заява приставу-виконавцю буде відправною точкою для того, щоб подальша скарга на її бездіяльність не розглядалася формально.
З урахуванням тривалої бездіяльності скаргу краще подавати до суду, який має право зобов'язати пристава-виконавця вчинити виконавчі дії з розшуку боржника, його майна та джерел доходу».