Прислів’я про брехню
Брехня не суперечка: сплутає скоро.
Хто не бреше, той спокійно мешкає.
Брехня не введе в добро.
Брехню коротке століття.
Бреше, себе не пам'ятає.
Брехнею і небилиць короткий вік.
Бреше - і оком не моргне.
Бреше, що млинці пече: тільки шипить.
Так бреше, що вуха в'януть.
Добре тому брехати, хто за морем бував.
Так забивається, що вдома не ночує.
Брехня - що дрань: того й дивись, руку занозиш.
Бреше і не поперхнеться.
Бреше так, що ні пішому, ні кінному не наздогнати.
Хто бреше, тому камінь у рот.
Так бреше, що ні собі, ні людям перепочинку не дає.
Збрешеш - не помреш, та вперед не повірять.
Стій, не хитайся; ходи, не спотикайся; кажи, не заїкайся; бреши, не завертайся!
Молодому брехати шкідливо, а старому не треба.
Так збрехають, що не перелізеш.
Хорошій брехні погана похвала.
Він бреше і не кашляне.
Були б брехали, а що брехати – відшукають.
Брехни тому, хто не знає Фому, а я рідний брат йому.
Тзк бреше, що збоку слухати нудно.
Не з вітру говориться, що брехати не годиться.
З брехні мит не беруть.
Брехав багато, а перебрехати не вміє.
Не брехаючи, дорогий, нині рік нз такий.
Коли не бреше, то правду каже.
Йому сімох посади - всіх до смерті зав per.
Бреше, як водою бреде.
Говорити все можна: мова без кісток.
Бреше, що шепоче шиє.
Люди брешуть - тільки сутичка бере, а ми брешемо, що й не перелізеш.