PHENOMENON BUBBLES IN FINANCIAL MARKETS - Modern problems of science and education (scientific
Будь-яку сучасну економіку, що динамічно розвивається, в наш час неможливо уявити без настільки ж динамічно розвивається фондового ринку, який, по своїй суті, об'єднує в собі капітали різних інститутів і впливає на розвиток практично всіх сфер життя суспільства.
Кризи починаються з рецесії на фондових ринках. Тому людство вже багато років прагне розгадати закономірності розвитку фондових ринків, однією з головних особливостей яких є глобалізація, тобто стирання кордонів між основними фінансовими майданчиками світу.
Об'єктом дослідження у роботі є бульбашки на фондовому ринку, під якими розуміється падіння курсів цінних паперів, зменшення попиту та збільшення їх пропозиції, зниження ліквідності ринку, зменшення обсягу операцій, зростання транзакційних витрат, банкрутство компаній-учасників ринку, збільшення спреду процентних ставок. Результатом фондової кризи є зниження ділової активності, споживчих витрат та добробуту населення (або його частини).
Відомо, що фінансові ринки розвиваються в коливальному режимі. Коли фаза зростання триває більше, ніж характерна амплітуда коливань, виникає питання подальшому розвитку відхилення від типової динаміки. При аномальному зростанні фінансових показників часто розвивається тимчасова переоцінка фінансових інструментів, що самопідсилюється. Цей феномен називають спекулятивним міхурцем або просто міхурцем. Оскільки бульбашки часто закінчуються крахами, вивчення причин їхнього зародження та шляхів їхнього зникнення важливо.
Феномен бульбашок на фінансових ринках широко обговорюється в економічній літературі протягом останніх десятиліть. Інтерес до цього феномену став ще значнішим, коли фінансові бульбашки, луснувшивлітку 2008 року запустили механізм світової фінансової кризи. У центрі уваги постали питання: чому виникають бульбашки, і як вони пов'язані з фінансовими кризами?
Своєчасне виявлення таких явищ є дуже актуальним. Воно дозволяє не лише ухвалити правильні інвестиційні рішення учасникам ринку, а й допомогти державним фінансовим регуляторам внести зміни до економічної політики та вжити заходів, які можуть пом'якшити негативні наслідки криз. Таким чином, найважливішою стає проблема ідентифікації пухирів.
Існує два природні підходи до аналізу феномена бульбашок. Перший полягає у виявленні факторів, що забезпечують появу пухирів, на рівні моделювання. Другий підхід передбачає побудову чисельних алгоритмів, що виділяють бульбашки. У цьому випадку ідентифікація, що проводиться, з одного боку, статистично обґрунтована, з іншого боку, узгоджується з експертними оцінками. Проведемо порівняльний аналіз економетричних моделей фінансових бульбашок (таблиця 1).
Таблиця 1. Порівняльний аналіз економетричних моделей фінансових бульбашок