Нсована крововтрата
При крововтраті 500-700 мл включаються захисно-пристосувальні механізми, що підтримують гемодинаміку та гемостаз. Крововтрата викликає зниження ОЦК, що загрожує невідповідністю між загальною масою крові та ємністю судинного русла.
Компенсація крововтрати в організмі відбувається за рахунок чотирьох основних фізіологічних механізмів: 1) гемодинамічний; 2) дихального; 3) кров'яного; 4) репаративного припливу рідини. Крововтрата викликає активне скорочення артеріол та дрібних вен, що призводить до зменшення ємності судин та підтримує артеріальний тиск. Відбувається мобілізація крові з «депо», головним чином із селезінки, печінки, кишківника. Одночасно виникає задишка посилює легеневу вентиляцію, покращуючи умови газообміну та насичення крові киснем. Спостерігається збільшення кількості еритроцитів у крові внаслідок підвищення активності функції кісткового мозку. Нарешті, посилений приплив до крові тканинної рідини викликає розрідження крові, що сприяє швидкому відновленню об'єму циркулюючої крові.
При крововтраті обов'язковому контролю підлягають такі загальноклінічні показники, як артеріальний тиск, пульс, забарвлення та температура шкірних покривів, частота дихання, погодинний діурез, оцінюють рівень гемоглобіну, гематокритне число, кількість еритроцитів та тромбоцитів, рівень білка у крові, фібриногену.
Основними завданнями лікувальних заходів на цьому етапі є: зупинити кровотечу;
стабілізувати гемодинаміку; запобігти розвитку гіповолемії; забезпечити збереження судинного русла, сприяти гемодилюції (зниження в'язкості крові, покращення кровотоку та мікроциркуляції). Завдяки співдружньому включенню всіхзазначених вище компенсаторних механізмів та проведення адекватного лікування повільна крововтрата (в межах 10-14%) проходить без помітних змін дихання та кровообігу.
11 Різка (декомпенсована)крововтрата.Механізми, клініка, діагностика, лікування. Гостра крововтрата характеризується вираженими порушеннями кровообігу, до розвитку геморагічного колапсу. У постраждалих різка блідість шкіри та слизових оболонок; вони мляві, адинамічні, реакція на навколишнє знижена. Пульс малий, частий, тони серця глухі, артеріальний тиск знижений. Дихання прискорене, поверхневе.
За відсутності своєчасної медичної допомоги артеріальний тиск знижується до критичних цифр (нижче 50 мм рт. ст.), свідомість сплутана, або відсутня, шкіра набуває воскової блідості, периферичний пульс не визначається, тони серця майже не чути. Розвивається геморагічний колапс із циркуляторною анемічною гіпоксією. За відсутності заходів для реанімації хворого фінал буде несприятливим.
Величину крововтрати можна визначити шляхом зважування серветок під час операції - крововтрата при цьому дорівнює половині маси закривавлених серветок, а також за питомою вагою крові.
Для визначення питомої ваги крові готують серію пробірок з розчином мідного купоросу з питомою вагою від 1044 до 1060. Якщо крапля крові важча від питомої ваги розчину, то вона падає на дно, а якщо легше - спливає, при однаковій щільності повисає. Потім по 1 краплі цієї крові опускають у пробірки з підготовленим розчином мідного купоросу. Там, де крапля "повисає", а потім повільно опуститься і буде результат. За таблицею можна визначити величину крововтрати.