Ніна Миколаївна Зіміна
Зіміна, Ніна Миколаївна

Лауреат премії «Райдуга над Агіделлю», переможець конкурсу «Найкраща башкирська книга 2007 року».
Почесний громадянин Білорецька [1] .
Зміст
[ред.] Освіта
Школа №15 Білорецька (срібна медаль).
Магнітогорський державний педагогічний інститут, факультет української мови та літератури.
Успішно закінчила школу, але для вступу до Башкирського університету забракло одного бала. Працювала лаборантом у школі. Наступного року вступила до Магнітогорського педінституту,
[ред.] Хвороба
У сім років після того, як пролежала на піску, відвезли до лікарні з високою температурою. Цілий рік була прикута до ліжка. Поставили діагноз – поліомієліт. Довгий період лікування, подорож до Євпаторії.
У 14 років невдало зроблено операцію у Свердловську. Наново вчилася ходити. З цього віку почала писати вірші.
[ред.] Дебют
Перші вірші юної поетеси Ніни Зіміної з'явилися на сторінках «Білорецького робітника» у 1962 році.
Саме тоді вона почала займатися поезією. Основною темою стало кохання.
І як сама поетеса: «У мене є вірний помічник — Бог. Він торує мені дорогу на добро і щастя».
Найсвітліший спогад із дитинства — це мама. Від неї Ніна Миколаївна перейняла дуже цінну якість: ніколи не вішатиме носа. "Я ніколи не бачила, щоб вона лила сльози через мене з якогось приводу. Вона любила життя таким, яке є: і з радощами, і з прикростями, вчила мене жити повно і цікаво, незважаючи ні на що. Я вже у шкільному віці вміла шити, куховарити, багато вишивала... Мама не перечила моїм бажанням.Саме вона підтримала мене в моєму намірі вчитися тільки очно.Сподіваюся, що мені вдалося відтворити і образбабусі, татової мами, в оповіданні «Етюд у бірюзовому світлі».
Перша розповідь теж була надрукована в «Білорецькому робітнику». Він називався «Чи простить Пальма».
Збірники прозових творів: «Етюд у бірюзовому світлі», «На березі Білої», «Білий птах щастя».
У 2010 році у видавництві «Онікс» видано книгу «…І більше снігу відбілюсь, або Читаючи Псалтир».
[ред.] Бібліографія
Білорецька енциклопедія. - Білорецьк: (І. П. Абдуллін Р. К.), 2007. - 260 с.