Нейромедіатори та нейромодулятори Нейромедіашор це речовина, яка синтезується в нейроні.

В даний час серед нейромедіаторів, що забезпечують хімічну передачу, виділяють ацетилхолін, моноаміни (норадреналін, дофамін, гістамін, 5-окситриптамін, або серотонін), амінокислоти (L-глутамат, L-аспартат, гліцин, у-аміномасляна кислота - ГАМ) нуклеотиди та нейропептиди, які є не тільки нейромедіаторами, а й нейромодуляторами. Виділяючись із пресинаптичної мембрани, нейромедіатор може зв'язуватися з рецептором постсинаптичної мембрани, інактивуватися в синаптичній щілині і частково знову захоплюватися пресинаптичною мембраною (процес зворотного, або нейронального захоплення — reuptake) за допомогою активного високоселективного транспортного механізму, локалізованого. Якщо рецептор постсинаптичної мембрани заблокований, то можливі обидва останні процеси, а також надмірне накопичення медіатора і пов'язане з цим зниження чутливості рецепторів. Виконавши свою функцію, медіатор, а також його надлишки повинні бути видалені із синаптичної щілини. У синаптичній ділянці є спеціалізовані системи інактивації секретованого медіатора, що дозволяють завершити його ефект: певні ферменти, що руйнують медіатор, механізм зворотного захоплення медіатора в пресинаптичну терміналь або швидке поглинання його з синапсової ділянки гліальними клітинами. Наприклад, механізм інактивації ацетилхоліну пов'язаний переважно з дією ферменту ацетилхолінестерази, який розташовується на постси- 12

наптичній мембрані та швидко руйнує медіатор після його взаємодії з рецептором. Ферментами, що інактивують медіатори в галузі адренергічних синапсів, виступають моноаміноксидази (МАО) та катехол-О-метилтрансфераза (КОМТ). Виділяють два типимоноаміноксидаз: МАОд і МАОв. У норадренергічних нейронах виявлена ​​оксидаза типу МАОа, тоді як у дофамінергічних нейронах та їх аксонах переважає моноаміноксидаза МАО-типу. У глутаматергічному синапсі видалення нейромедіатора із синаптичної щілини відбувається в основному внаслідок поглинання L-глутамату оточуючими гліальними клітинами. У ГАМК-ергічному синапсі переважає система зворотного захоплення медіатора. Медіаторні речовини можуть виступати в ролі медіатора та (або) модулятора синаптичної передачі. Нейромодулятори не мають самостійної фізіологічної дії, а лише модифікують ефект медіатора. У цьому вплив нейромодулятора має тонічний характер, тобто. розвивається повільно і відрізняється певною тривалістю, не пов'язано з ефектом нейромедіатора і не обов'язково ініціюється нервовими імпульсами.