Лікування панкреатиту реферат з медицини
Пошук у прев'ю документа
Лікування п а н к р а а т і т аЛікування гострого панкреатиту є складним
завданням. Незважаючи на низку досягнень у цій галузі, летальність досі залишається високою. Порівняльна оцінка консервативного та оперативного методів лікування вказує на те, що більшість хірургів віддають перевагу консервативним методам лікування. Тільки 20 - 25% хворих на гострий панкреатит оперуються, а 70 - 75% лікуються консервативно. При загальній летальності у 9 – 10 % оперативне лікування супроводжується 26 % смертельних наслідків, а консервативне – лише 3 %. Однак ці дані не дискредитують оперативний метод лікування, оскільки операції піддаються найбільш важкі хворі, які страждають на гнійно-некротичні форми гострого панкреатиту.
Консервативне лікуваннягострого панкреатиту повинне включатиелементи патогенетичної та симптоматичної терапії.Вона повинна бути спрямована за такими шляхами: 1) боротьба з болем; 2) пригнічення секреції підшлункової залози; 3) інактивація ферментів, що надійшли в кров та навколишні тканини; 4) зменшення спазму сфінктера Одді; 5) боротьба з порушеннями гемодинаміки; 6) корекція гідроіонних порушень; 7) попередження та боротьба з інфекцією.
Всі хворі на гострий панкреатит потребуютьтермінової госпіталізації.Встановлюється суворийпостільний режим, виключається ротове харчування.Для боротьби з болем призначаються анальгетики (промедол, фентаніл); морфій, що є потужним вагоміметиком, не слід вводити, оскільки він викликає спазм сфінктера Одді. Рекомендується внутрішньовенне вливання новокаїну (0,25% розчин 200 - 250 ml краплинним шляхом) та паранефральна новокаїнова блокада по Вишневському(0,25% новокаїн по 100 - 120 мл на кожну сторону), антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин). Призначаються ін'єкції атропіну (0,1% розчин по 1мл 2 - 3 рази на день) і папаверину (2% 1 - 2мл підшкірно). За сильних
болях, що іррадіюють в ділянку серця, позитивний ефект дає застосування нітрогліцерину (1% 2 - 3 краплі під язик на шматок цукру), як при стенокардії.
Враховуючи значні порушення кислотно-лужного, білкового та гідроіонного стану, показано парентеральне введення плазмозамінників, плазми та електролітів. З цією метою вводиться внутрішньовенно краплинним шляхом від 3-х до 5 літрів розчинів (фізіологічний розчин кухонної солі, реополіглюкін, 5% глюкоза з інсуліном, вітаміни С і В1). При вираженому ацидозі показано вливання 5% розчину натрію бікарбонату, або трис-буфера. Для корекції електролітних порушень вводиться внутрішньовенний хлористий калій (5% 10 - 20 ml на фізіологічному розчині) та хлористий кальцій (10% 5 - 10 ml). Введення рідини повинне проводитися під ретельним контролем функції нирок. Позитивний ефект отримано від застосування форсованого діурезу за допомогою діуретиків (манітол, лазікс).
Лікування гострого панкреатиту стероїдними гормонами потребує обережності. Відомі випадки розвитку стероїдного панкреатиту, ефективність препаратів кори надниркових залоз доведена недостатньо.
Для запобігання інфекційним ускладненням показано застосування антибіотиків широкого спектра дії. Необхідний також контроль за системою згортання крові. Схильність до тромбоутворення часто супроводжує гострий панкреатит. У цих випадках показано призначення антикоагулянтів.
Істотним зрушенням у консервативному лікуванні гострого панкреатиту стало синтезування інгібіторів ферментів підшлункової залози.
У 1953 році Фрейсинтезував трасилол, який є потужним інгібітором трипсину та калікреїну. Видобувається трасилол з привушних залоз рогатої худоби. Крім цього, Аструп синтезував інгібітор трипсину – контрикал. Трасилол гальмує дію трипсину, калікреїну, хімотрипсину (1 ОД інактивує 0,8 мкг кристалічного трипсину). Випускається для внутрішньовенного та місцевого застосування.
Антиферментна терапія знижує інтоксикацію, зменшує явища судинної недостатності та у комплексі лікувальних заходів відіграє істотну роль. Найкращі результати антиферментна терапія дає при набряку підшлункової залози, дещо гірші – при геморагічних формах та мало ефективна при некротичних та гнійних формах гострого панкреатиту.
Показаннями для оперативного лікування гострого панкреатиту є відсутність ефекту від консервативної терапії, наростання явищ інтоксикації, прогресуюче збільшення вмісту амілази сечі та крові або, навпаки, різке падіння цих показників при наростанні лейкоцитозу, нейтрофілозу, гіпокаліємії (ознаки некрозу), ознаки некрозу). залози). Поява виражених ознак подразнення очеревини свідчить про вихід процесу межі сальниковой сумки.
Операція проводиться під ендотрахеальним наркозом із міорелаксантами. Середня верхня лапаротомія, розтин сальникової сумки (найчастіше через шлунково-ободову зв'язку), введення новокаїну з антибіотиками та трасилолом під парієтальну очеревину навколо всієї підшлункової залози. При виявленні ділянок некрозу - розтин очеревини над залозою по її довгій осі, підведення тампонів та мікроіригаторів для введення інгібіторів та антибіотиків. Доцільно також ввести в сальникову сумку 1 - 2 флакони сухої плазми, яка частково прийме на себе перетравлюючедія ферментів. З метою
обмеження вогнища ураження від решти порожнини очеревини доцільно краю сальникової сумки фіксувати до парієтальної очеревини у країв рани (марсупіалізація).
Під час операції слід оглянути і жовчний міхур, так як панкреатит нерідко поєднується з холециститом, а в ряді випадків є наслідком його. Якщо жовчний міхур напружений, збільшений, містить конкременти, або виражені явища гострого холециститу, показано розвантажувальну холецистотомію і дренування жовчного міхура через окремий розріз у правому підребер'ї. Видалення жовчного міхура на тлі гострого панкреатиту слід уникати.
У післяопераційному періоді проводиться весь комплекс консервативних лікувальних заходів, викладений вище. Через дренаж 2 – 3 рази на добу вводяться антибіотики та інгібітори.
Якщо під час операції виявлено виражені явища перитоніту, показано застосування перітонеальної перфузії. З цією метою через окремі невеликі розрізи вводяться поліетиленові трубки і через них проводиться зрошення очеревини порожнини розчином Рінгера з додаванням антибіотиків і трасилолу.
У зв'язку з тим, що операція при гострому панкреатиті повинна мати максимально щадний характер, а у багатьох хворих є супутня патологія з боку жовчовивідних шляхів, бажано в гострому періоді уникнути оперативного втручання, а оперувати хворих у холодному періоді, коли з'являється можливість усунути порушення дренажної функції жовчовивідних шляхів та підшлункової залози.