Консультація з логопедії на тему Майстер-клас для вихователів на quot; Формування навичок

У статті розкриваються такі поняття, як фонематичний слух, фонематичне сприйняття. Розкривається роль фонематичних процесів у корекції звуковимови та підготовки до навчання грамоти. Дано ігри щодо формування навичок звукового аналізу та синтезу.

Майстер-клас для вихователів на тему:

«Формування навичок звукового аналізу та синтезу у дошкільнят через гру»

  • З'ясувати, що таке фонематичний слух, фонематичне сприйняття.
  • Розкрити роль фонематичних процесів у корекції звуковимови та підготовки до навчання грамоти.
  • Ознайомити вихователів з іграми формування навичок звукового аналізу та синтезу.

У дітей з порушеннями мови через об'єктивні причини до 6 років виявляється несформованим усвідомлене ставлення до звукової сторони мови. Тому корекційна робота з переміщення уваги дитини з сенсу промови її звуковий склад має значення.

Нас оточує світ, сповнений різних дивовижних звуків. Все, що ми чуємо, і все, що ми вимовляємо, це звуки. Дуже важливо, щоб дитина орієнтувалася в звуковому ладі мови.

Це необхідно для:

  • Навчання читання
  • Грамотний лист у школі
  • Вивчення рідної мови

Звуковий аналіз – це:

  • Послідовне виділення окремих звуків у слові;
  • Визначення порядку звуків у слові;
  • Розрізнення звуків за їх якісними характеристиками

(Голосний-згодний, твердий - м'який).

Порушення звукового аналізу виявляється у тому, що дитина сприймає слово глобально,орієнтуючись лише з його смислову бік, і сприймає бік фонетичну, тобто послідовність звуків його складових.

Етапи формування навичок звукового аналізу:

Формування звукового аналізу з опорою на допоміжні засоби (картинки, схеми, фішки)

Формування звукового аналізу у мовному плані (спочатку з використанням картинки, потім без пред'явлення її)

Формування звукового аналізу у розумовому плані (не називаючи слова)

Навіщо нам потрібен звуковий аналіз? Ми із Вами використовуємо його щодня, т.к. звуковий аналіз є основою процесу письма.

При навчанні, як письма, і читання, вихідним процесом є звуковий аналіз мовлення, тобто уявне розчленування слова складові його елементи (звуки), встановлення їх кількості і послідовності.

Перед початком листа дитині необхідно провести аналіз слова, проте вже під час записування відбувається синтез, тобто уявне поєднання звукових елементів у єдине ціле.

Таким чином, навчання письма неможливе без формування звукового аналізу. Якщо звуковий аналіз не сформовано або сформовано не до кінця, то діти будуть писати з помилками, наприклад: замість країна – сану, тану або ін.

Як навчають дітей звукового аналізу слів?

Навчання дітей звуковому аналізу у дитсадку здійснюється аналітико-синтетичним методом. Це означає, що дітей знайомлять спочатку зі звуками рідної мови, а потім із літерами.

При навчанні, як письма, так і читання, вихідним процесом є звуковий аналіз усного мовлення, тобто уявне розчленування слова на складові його звуки, визначення кількості звуків у слові, фонетичну характеристику звуків (уміння диференціювати голосні та приголосні звуки,дзвінкі та глухі, тверді та м'які), визначення місця звуку в слові (звукову послідовність).

Це те, що стосується звукового аналізу. Тепер про звуковий синтез. Синтез – це з'єднання елементів у ціле, а звуковий синтез – з'єднання звуків у слова. Звуковий синтез є основою процесу читання.

Прочитати слово – означає за поєднанням окремих букв, що відображають порядок звуків у слові, синтезувати їх так, щоб вони склали реальне, «живе» слово. Повноцінний синтез можливий лише з аналізу звукової структури слів.

При порушенні синтезу дитина неспроможна з низки звуків скласти слово. Наприклад, питанням дорослого: - Яке слово вийде, якщо з'єднати звуки До, Про, Р, М? Дитина відповідає РОМА.

Діти з проблемами у мовному розвитку, які мають порушення вимова фонем та його сприйняття, тим більше відчувають труднощі звукового аналізу та синтезу. Вони можуть бути виражені різною мірою: від змішування порядку окремих звуків до повної нездатності визначити кількість, послідовність чи позицію звуків у слові.

Для читання дітей, у яких збереглося (навіть у неяскраво вираженому варіанті) мовні порушення, характерні:

-проблеми злиття звуків у склади і слова, взаємні заміни фонетично або артикуляційно-близьких приголосних звуків: свистячих - шиплячих, твердих - м'яких, дзвінких - глухих (каска-кашка, допомога-допомогти, жувати-зівати);

-Спотворення складової структури слів (поправився замість переправився, операція замість операційна, вийняла замість витягнула),

-граматичні помилки (човен перекинувся, з двома друзям),

-літерне читання (К,А,Ш,А),

-надто повільний темп читання,

Для листа дітей, які мають загальний недорозвинення мови (з різних причин)збереглося, характерні:

-Зміни - звуків: свистячих - шиплячих, дзвінких - глухих, м'яких - твердих, та ін;

- Спотворення складової структури слів - перестановки, пропуски, додавання складів, роздільне написання частин слова і злите двох слів, що вказує на несформованість звукового аналізу;

- граматичні помилки – недоліки, пов'язані з перенесенням аграматизмів в письмову мову (неправильне вживання прийменників і приставок, відмінкових закінчень, погоджень різних частин промови та інших.).

Підготовка до навчання грамоти - це формування фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу.

Фонематичне сприйняття – здатність розрізняти особливості та порядок звуків, щоб відтворювати їх у мовленні, а звуковий аналіз – здатність розрізняти те саме, але щоб відтворювати їх у листі.

Чому ми використовуємо символи, а не одразу літери? Літери - це абстрактний знак, він ні як не пов'язаний зі звуком. Деяким дітям із порушеннями мови важко їх запам'ятати. А символ пов'язаний із звуком. Символи голосних звуків відповідають положенню губ під час їх вимовлення, символи приголосних звуків є зоровий образ предмета чи об'єкта, здатного видавати відповідний звук.

Формування навичок звукового аналізу та синтезу здійснюється у прийнятій у сучасній логопедії послідовності:

♣ виділення у словах першого голосного звуку;

♣ аналіз та синтез поєднань з двох голосних звуків;

♣ визначення останнього голосного звуку у словах;

♣ визначення першого та останнього голосного звуку в словах;

♣ визначення наявності чи відсутності у словах звуку;

♣ визначення першого приголосного звуку в словах;

♣ визначення останнього приголосного звуку всловах;

♣ визначення голосного звуку в середині односкладових слів;

♣ синтез односкладових слів, що складаються із трьох звуків;

♣ визначення позиції приголосного звуку в словах;

♣ визначення кількості складів у словах;

♣ синтез двоскладових слів, що складаються з двох відкритих складів.