Константа Від душі
"Альбом групи Константа" - це щось із розряду дуже очікуваного та водночас міфічного; здається, що він ніколи не вийде.
Але цього року щось почало змінюватися: з'явився міні-альбом "2 стовбури" та кліп на спільну зі Слімом пісню "Демони". При цьому про саму групу практично нічого не відомо, крім певного набору фактів - "у ньому два учасники", "вони з Америки", "вони записувалися з групою Centr".
Ми виправляємо це непорозуміння. Митя та Валік Слово дали Rap.Ru перше інтерв'ю. І презентували свій новий трек "З Константи (Людям гідним)".
Де ви зараз перебуваєте?
Митя: Я у Філадельфії. У тій самій студії, де в нас все відбувається.
Валік: А я в Москві зараз. Нещодавно тут були два концерти Костянти та один мій, зі Слімом.
Задоволені концертами?
Митя: Так, сподобалося. Нас зустріли дуже добре, особливо в Пітері. У Москві все також цивільно було, дебютні теми пройшли дуже вдало. Серйозний такий перший рух.
У всьому Інтернеті про групу "Константа" чомусь написано три рядки. Розкажіть трохи про себе. Як ви потрапили до Америки?
Зараз як записуєтеся? Інтернетом треки один одному пересилаєте?
Митя: Зараз, звичайно, Інтернетом. А до того славились у мене на хаті. Тут стоїть мікрофон, сиділи разом, якісь пісні вигадували. Кожен пише за себе, Слово у Нью-Йорку, а я у себе тут. Потім на місці вже приспів якийсь добиваємо. Тож остаточне огранювання треки отримували саме тут, у Філадельфії.
Валік: До 2006 або 2007 року я бував у Філадельфії постійно, і, окрім музики, ми просто так рухалися. Відстань тут невелика – година їзди.
Митя: А я часто вибирався до Нью-Йорка, там наші друзі Сторони РА. Ми постійно висіли біля AMC вдома,тоді було записано теми, які тільки зараз доходять до Інтернету.
Валик: Все, щоправда, робилося на ентузіазмі. Нині є інтерес людей, вони це слухають. А раніше чисто для себе робили за приколом. Є мінус — давай над ним приколюємося.
Чи правда, що Нью-Йорк — Мекка для репера, де хіп-хоп мало не в повітрі витає?
Валік: Так, хіп-хоп там у кістці мозку, він частина культури. Приїжджаємо це дуже помітно. А інші не помічають, бо це вже стало повсякденною річчю.
Митя: Коли живеш у якійсь країні, багато чого не помічаєш. Але якщо придивитися збоку, то так – хіп-хоп у всьому. Ти вмикаєш радіо — і там не Пугачова співає, а якийсь 50 Cent чи Lil Wayne. Причому це не лише музика, це культура, це свідомість. Немає примітивних кліше "широкі штани - графіті - брейкданс", просто у людей життя таке.
На якому останньому хіп-хоп-концерті були?
Митя: Ми зі Слово були на своєму виступі у Пітері — це, мабуть, умовно і був останній концерт. А я тут із хлопцями ходив на концерт Ghostface, Raekwon, Sheek Louch та Styles P. Оце було м'ясо — хоча всі, напевно, знають, Wu-Tang же приїжджав в Україну. Було жорстоко, плантації просто горіли на цьому концерті, дуже сподобалося всім. Там усе відточено до кожного слова. Щоправда, кореша загребли, як завжди це у нас буває.
А в нью-йоркській спільноті українців реперів щось відбувається? Концерти якісь, тусовки, релізи?
Валік: Тусовки, звичайно, відбуваються, але сам український реп не потрібний. Може тільки серед приїжджих людей. Хоча саме ком'юніті дуже виросло за останні два-три роки. І багато є сильних та перспективних пацанів. Хоча зараз же реп читає кожен, хто має диктофон.
Митя: Люди, які тутживуть – взяти хоч мене та Слово – український реп особливо не слухають. Якщо ти говориш англійською, завжди є інші варіанти. Ну от ми більш-менш відомі в Україні — і то не дуже часто виступаємо там.
А коли ви зрозуміли, що в Україні вас слухають? Після пісні "На Захід" із Centr?
Митя: Та й до "Заходу" були теми. Є така людина Саша Пуно з "1000 Слов", ми з ним дуже щільно спілкувалися, обмінювалися музлом, він розповідав, що відбувається у Москві. І якось він скинув нам пісню Гуфа. Тоді ніхто не знав, хто такий Гуф, він ще Rolex-X був. Я приколовся з цього Гуфа і спробував вийти на нього. Хтось порадив мені вийти на Сліма, мовляв, Слім зараз його прописує. Я знайшов Сліма, кажу йому: ось, Слово записав трек, давай я скину демо, ти поставиш Гуфу і він щось пропише. Він сказав: "Лішу важко знайти, а змусити його щось записати взагалі неможливо, але ми зараз пишемо альбом Димової Завіси, давайте краще із Завісою спільну річ зробимо". Так народився трек "На районі". Потім уже з'явився Centr, і Слім запропонував взяти участь у їхньому другому альбомі. На цьому ж треку опинився Гуф — тобто через стільки років ми з ним записалися. Розіграли таку емігрантську тему. Не знаю, чи це нам дало якийсь поштовх в Україні — у нас і до цього була своя база, віддана, але нечисленна.
Валік: Я вважаю, що поштовх був. Нас із підземелля винесло на простори Укаїни.
Зі Слімом ви ще й два кліпи зняли.
Валик: Так, обидва кліпи було знято за день, просто так, на райончику. На чистому ентузіазмі. Над "Демонами" тільки ми трохи більше заморочилися Митя: Камеру іншим віддали (сміється). Коли знімали "Біг", ми самі камеру тримали, а тут люди нам допомогли. Пабло Прекраті ось нас зняв — поважуха йому.
Пісня "Демони - вонаж про те, як незатишно жити в Україні, там і про політику, і про якусь соціалку говориться. Звідки таке знання реалій? Слідкуйте за тим, що відбувається у країні? За українським хіп-хопом, зокрема?
Валик: Ми читаємо новини, ми знаємо, що відбувається. В Америці це дуже розвинуте — є, наприклад, багато українських каналів. А не помічати і не бути в темі, отже, просто забувати, звідки ти. Україна як була для нас батьківщиною, так і залишилася. І те, що тут відбувається, стосується нас. Ми хочемо, щоб і люди замислювалися про це, вникали у соціалечку. А не просто курили, убивалися та хитали головою.
Митя: За хіп-хопом ми теж стежимо. Я коли є можливість, прослуховую різних персонажів. З метою ознайомлення взагалі, як уже сказав, український реп ми не слухаємо. У машині, звичайно, я б поставив своїх пацанів - "1000 слів", наприклад. Або ось є чувак шалений, його звуть Дрім. Він із Самари, із групи "Трупа трупів". Радію, коли чую.
Що впадає у вічі, коли з Америки в Україну приїжджаєш?
Валік: Напевно, відсутність манер у людей. Усі штовхаються, всі пруть, як востаннє. Тобі на голову наступлять, затопчуть і не помітять.
Митя: Ми просто дуже привітними тут стали (сміється). Валік: У Штатах просто все поступово йде, всі такі вершкові. Ось ви кажете, що американці – роботи, а я не знаю, кого можна зараз роботами назвати. Просто американці ввічливі роботи, а тут суто механізми.
Митя: Я не так часто в Україну їжджу. Був у своєму місті Саранську, там все залишилося таким самим, як раніше — ось тут різниця справді відчувається. А Москва схожа на Нью-Йорк: той самий мегаполіс, та сама постійна движуха. Виглядає все, ніби два потяги зіткнулися і сталася аварія. Відмінностей мало, нанасправді.
Питання, яке хвилює всіх: коли у Костянти нарешті вийде повноцінний реліз? І що й досі зупиняло випуск?
Митя: Звичайна лінощі людська.
Валик: Не стільки ліньки, скільки якісь побутові речі. Це не поставлено на широку ногу, ми пишемося "в шафі", відразу це зводимо, скидаємо комусь. У нас не налагоджено виробництво репу. Багато чого губиться. Ось тільки останні два роки ми зайнялися ідеєю відібрати хороший матеріал і зробити з цього альбом.
Митя: Хочеться цукерку зарядити якусь, але постійно все відкладаєш. Записано гори матеріалу, треба просто розкидати все грамотно. Не даватимемо жодних термінів — зараз альбоми нікому не потрібні. Чуваки просто кидають в iTunes якийсь трек і він розходиться мільйонним тиражем. В Україні iTunes немає, тому кидають трек у vkontakte, і люди слухають. Ми теж завжди треки скинемо, і завжди буде кому послухати та порадіти.
Валик: Нехай люди знають: ми не заснули десь. Ми свою справу робимо.