Кон’юнктивальний мішок – що це і де знаходиться

Важливою частиною зовнішньої оболонки ока є простір, обмежений віками та рогівкою. Значимість кон'юнктивального мішка для лікаря-офтальмолога пояснюється просто: саме в це місце вводяться всі місцеві лікарські форми, що використовуються для лікування хвороб очей.

Анатомія кон'юнктивального простору

Зовнішня сполучнотканинна оболонка покриває зверху очне яблуко, поділяючись на 2 частини:

  1. Кон'юнктива століття.
  2. Зовнішня оболонка склери.

Кордоном між ними є перехідні складки чи склепіння. Кон'юнктивальний покрив з боку повік щільно зрощений з хрящовою пластинкою і межує зі шкірою краю вій. В області склепінь сполучнотканинна оболонка рихло і рухомо з'єднується з підшкірною клітковиною, що дозволяє очному яблуку рухатися без будь-яких обмежень. У перехідних складках є велика кількість слізних залоз. Кон'юнктива склер плавно перетворюється на рогівку. В області внутрішнього кута ока слизова оболонка зовнішнього покриву утворює 2 рудиментарні утворення – півмісячну складку та слізне м'ясо. При закритих повіках перед рогівкою утворюється вузька та замкнута порожнина: анатомічно та функціонально виділяють верхній та нижній кон'юнктивальний мішок. Щоб отримати максимальний лікувальний ефект при захворюваннях, призначені лікарем краплі очей треба вводити в цей простір.

Зовнішній кон'юнктивальний покрив складається з 2 шарів:

У першому шарі знаходяться всі слізні та мейбомієві залози, що забезпечують виконання основних захисних функцій.

Основні функції

Головна фізіологічна роль кон'юнктивального простору – захист від зовнішніх впливів. Постороннє тіло, що попало ззовні, дратує зовнішнюоболонку ока, що призводить до наступних змін:

  • збільшується вироблення слізної рідини;
  • наростає частота миготливих рухів;
  • стороннє тіло видаляється з переднього простору ока.

Крім цього, слізна рідина, що виробляється залозами кон'юнктиви забезпечує такі позитивні ефекти:

  • постійне змочування поверхні очного яблука;
  • зменшення тертя між віками та оком;
  • підтримання оптимальної прозорості рогівки.

Порушення нормального функціонування зовнішньої оболонки може стати причиною розвитку очних хвороб.

Симптоми та захворювання

Найчастіший варіант патології кон'юнктиви – запалення. Типовими симптомами будуть такі прояви:

  • значне збільшення виділень з ока, які у деяких випадках можуть бути гнійними;
  • виражена почервоніння з боку внутрішньої поверхні повік та в області склери;
  • світлобоязнь;
  • постійне відчуття печіння та сверблячки в очах;
  • набряклість повік.
Запальний процес у сфері кон'юнктивального мішка

Виділяють 3 групи захворювань кон'юнктивального простору:

  1. Інфекційно-запальні ураження, що спричиняються вірусами або бактеріями;
  2. Алергічні (побутові, рослинні чи лікарські фактори);
  3. Дистрофічні, пов'язані зі зниженням вироблення слізної рідини.

Кон'юнктивальний покрив очного яблука є першим захисним бар'єром, який захищає орган зору зовнішніх негативних факторів. У простір між нижнім краєм століття та зовнішньою оболонкою ока, який називається кон'юнктивальним мішком, треба вводити призначені лікарем лікарські засоби.

">