Кількість рядів у кварталі визначається за формулою
-Шкв-ширина кварталу, м
-Шм-ширина міжряддя, м
-Шпп – ширина поворотної смуги
Кількість дерев у ряді кварталу визначають за Формулою:
-Дкв – довжина ряду, м
-Д - Відстань між деревами в саду
-Шпп – ширина поворотної смуги
Кількість дерев у кварталі:
Літні (кв.1) сорти яблуні та осінні (кв.3), 250*200
Осінні сорти (кв.2) та зимові (кв.4,5,6,7) 200*350
КВ. №1 Літні сорти 200*250
КВ.№2 осінні сорти 200*350
КВ.№3 зимові сорти 250*200
КВ.№4 зимові сорти 200*350
КВ.№5 зимові сорти 200*350
КВ.№6 зимові сорти 200*350
КВ.№7 зимові сорти 200*350
КВ.№8 обліпиха 100*200
Розміщення рослин обліпихи.
0 Чоловічий сорт-запилювач (Б-2334)
****0*****0***** 16Рядів Розміщення сортів яблуні.
0 сорти-запилювачі (20%)
* Запилюваний сорт (80%)
00*******00********00*******00 30 Рядів Садозахисні насадження.
По межах кожного кварталу висаджують садозахисні насадження, причому їхня потужність має збільшуватися зі зростанням континентальності клімату. Роль їх зводиться до ослаблення або запобігання водній ерозії ґрунту, запорошених бур.
При швидкості вітру більше 3.5 м/с садозахисні насадження та плодові дерева дають можливість накопичувати у 2. 3 рази більше снігу, ніж у полі. І рівномірно розподіляти його по території кварталу, що знижує небезпеку підмерзання кореневих систем та штамбів плодових рослин.
Садозахисні насадження змінюють мікроклімат у садах. Вони сприяють зменшенню витрати вологи на 30 % при швидкості вітру до 3 м/с та на 50 % при швидкості понад 5 м/с, підвищують відноснувологість повітря приблизно 10 %, температуру повітря — на 1. 3С. Це забезпечує кращий ріст та плодоношення плодових рослин.
Знижуючи швидкість вітру, садозахисні насадження покращують умови для роботи бджіл та зав'язування плодів (у зв'язку із зменшенням висихання секреторних виділень рилець маточка).
Плодові дерева, що ростуть у крайніх рядах саду по сусідству із захисною смугою, можуть пригнічуватися через недостатнє освітлення та знижувати врожай. Щоб цього не сталося, плодові дерева садять на відстані не ближче 8. 12 м від рядів садозахисних смуг, підбирають для захисних смуг дерева з компактними кронами. У деяких лісових дерев можуть бути спільні з плодовими рослинами шкідники та хвороби або дерева служать їх проміжними господарями – це необхідно враховувати під час створення садозахисних смуг.
При проектуванні садозахисних насаджень необхідно заздалегідь визначити, які кліматичні чинники можуть негативно впливати на плодові рослини. Для цього потрібно мати у своєму розпорядженні матеріали про кожен фактор, у тому числі і про вітри, причому не в середньому за рік, а ті періоди, коли вони можуть завдати шкоди плодовим деревам.
У садівництві використовують два типи захисних насаджень: садозахисні галявини та вітроломні лінії. Перші представлені посадками за зовнішніми межами саду, що складаються з кількох рядів дерев та чагарників. Садозахисні узлісся приймають на себе основну силу повітряних мас, що рухаються, і одночасно служать огорожею для саду. Посадка галявин по зовнішніх кордонах доцільна у всіх зонах садівництва Укаїни. Для невеликих садових масивів (до 30 га) їхньої дії цілком достатньо. У великих садах на додаток до галявин створюють систему внутрішніх вітроломних ліній (так званіміжквартальні садозахисні смуги). Вітроломні лінії висаджують у вигляді 1. 2 рядів деревних порід усередині садового масиву. Вони служать для ослаблення швидкості вітру, що знову виникає на деякій відстані від захисних галявин, а також для поділу кварталів.
Ефективність садозахисних насаджень залежить від швидкості вітру та його спрямування. Захисний вплив лісосмуг досягає максимуму при вітрах, що дмуть у перпендикулярному напрямку або під кутом не більше 30 по відношенню до захисних смуг. З урахуванням всіх перерахованих факторів відстань між смугами (або вітроломними лініями) не повинна перевищувати 200. 300м. Тільки в районах, де вітри не завдають великої шкоди, ця відстань збільшують до 350. 400 м. На схилах, де передбачено контурне розміщення (посадка вздовж горизонталів схилу) плодових дерев, захисні смуги слід розташовувати по горизонталі. При цьому їх розміщують зближено - на відстані не більше 100. 130 м одну від іншої.
Смуги, що не продуваються, складаються з багатьох рядів дерев з підліском і чагарником, їх захисний вплив поширюється на відстань, що перевищує висоту дерев 20-30 разів, потім сила вітру зростає, що означає припинення захисної дії смуги.
Ажурні смуги складаються з високорослих дерев із невисоким чагарником, захисний вплив смуги поширюється на відстань, що перевищує висоту дерев у 40-50 разів. Це найбільш підходяща конструкція для садівництва.
Для більшості районів України рекомендують створювати галявини з 3. 4 рядів високорослих дерев. В ажурнопродуваних смугах із зовнішнього боку саду висаджують додатково ряд чагарників. У північно-східних, південно-східних, а також у посушливих степових районах кількість рядів в узліссях збільшують до п'яти. Вітроломні лініїзакладають з основних деревних порід, розміщуючи їх у 1. 2 ряди.
Відстань між рядами у садозахисних насадженнях 2,5. 3 м, при цьому можна проводити обробіток ґрунту в молодих посадках тракторними агрегатами. У рядах дерева розміщують через 1.1,5 м, чагарники через 0,6. 0,8 м. Садозахисні насадження створюють за 2 ... 5 років до посадки плодових дерев, в крайньому випадку - на рік посадки саду, щоб вже в перші роки захистити його від вітрів.
Породи, що вводяться до складу лісосмуг, повинні відповідати таким вимогам: довговічність та стійкість у місцевих умовах, швидке зростання, високі компактні крони, невибагливість, легкість розмноження. Вони не повинні мати спільних із плодовими культурами шкідників та хвороб, не повинні утворювати кореневу поросль. Бажано, щоб вони давали додаткову продукцію (медоноси, горіхи і т.д.). Порід, що відповідають усім цим вимогам, не існує, тому в захисні смуги водять кілька порід, поділяючи їх на головні, підгін і чагарники.
При закладці плодових насаджень організують мережу доріг, яка має забезпечувати зручний підхід тракторних агрегатів та транспорту до кожного кварталу, а при посадці дерев на терасах до кожної тераси.
У великих садах влаштовують дороги чотирьох типів:
м а г і с т р а ль н я дорога проходить через центральну частину насаджень і забезпечує зв'язок усіх частин саду з основними дорогами господарства та району. Її влаштовують із твердим покриттям (ширина проїжджої частини 8. 10 м);
о к о ржні дороги прокладають по зовнішніх межах саду вздовж садозахисних смуг (з їх внутрішньої сторони). Ці дороги служать для зв'язку периферійних кварталів з магістральною дорогою, а також скорочення проїздів транспорту при вивезенні врожаю. Ширина цихдоріг 4. 5 м, ширина узбіччя 1,5 м;
міжквартальні дороги (ширина 3. 4м, узбіччя 1м) розміщують усередині кварталів уздовж вітроломних ліній; вони призначені для зв'язку між кварталами, окружними та магістральними дорогами та для зручності обслуговування виробничих процесів.
В інтенсивних слаборослих садах і на ягідних плантаціях для вивезення продукції та виконання інших агроприйомів усередині кварталу, особливо при великому загущенні дерев у лавах і при організації краплинного зрошення, через кожні 100. 150 м роблять в н у т р і к в а р т а л ь ні (міжклітинні) додаткові дороги, що проходять упоперек рядів, що поділяють сад на клітини. Ширина таких доріг 5 м. (Потапов В.А. 2000)
Календарний план закладки саду та садозахисних насаджень.
Календарний план закладки садів розробляють з урахуванням агротехнічних можливостей господарства та культурних вимог. Основним принципом проектування календарного плану є швидке отримання продукції з саду.
Насамперед доцільно закласти садозахисні лісосмуги. Спочатку закладають лісосмугу, що проходить вздовж магістральної дороги саду заздалегідь провішеними лініями. Потім приступають до закладки окружних та міжквартальних лісосмуг. Більш раннє закладення лісосмуг надає подвійне впливом геть формування врожаю. З одного боку перші лісосмуги сприяють снігозатриманню, хоч і не мають значної вітрозахисної дії, що створює сприятливі умови для посадки культурних насаджень. З іншого боку, для того, щоб вітрозахисна дія лісосмуги вже почала проявлятися до моменту посадки в саду необхідно забезпечити невеликий забіг для лісосмуги. Виходячи з даних багаторічних спостережень, було підраховано час «забігу» для садозахиснихлісосмуга, вона становить приблизно 2 – 4 роки. Якщо не дати цього «забігу» і відразу приступити до закладення саду безпосередньо, тобто ризик зазнати невдачі внаслідок впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Перевищення цього часу небажане з суто економічних міркувань.
У першу чергу доцільно закладати найбільш скороплідні породи (ягідники та ін) та інтенсивні сади на вегетативно розмножуваних підщепах, що забезпечує більш швидке отримання продукції. Однак черговість закладки значною мірою залежить від конкретних умов.