КАЛІЯ ЙОДІД інструкція, застосування, склад, побічні дії, синоніми, протипоказання, зберігання
Антиструмін (Antistruminum), Йодостин (Yodostin), Йодандін (lodandin), Йодбаланс (lodbalance), Йодід (Jodid), Йодомарин (lodomarin), Мікройодид (Microiodidum).
Склад та форма випуску
Калію йодид. Таблетки (130,8 мкг, що відповідає вмісту йоду – 100 мкг; 261,6 мкг, що відповідає вмісту йоду – 200 мкг).
Фармакологічна дія
Препарат неорганічного йоду. При відшкодуванні дефіциту йоду сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів.
При нормальному вмісті йоду у навколишньому середовищі під впливом надлишку йодидів гальмується біосинтез тиреоїдних гормонів, їх вихід із тиреоглобуліну, знижується чутливість щитовидної залози до тиреотропного гормону гіпофіза та блокується його секреція гіпофізом.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо швидко та повністю всмоктується у тонкій кишці. Накопичується, переважно, у щитовидній залозі, а також у слинних та молочних залозах, слизовій оболонці шлунка. Добре проходить через плаценту, надходить у молоко матері.
Виводиться переважно нирками (80% дози – протягом 48 год, решта – протягом 10-20 днів), частково – з секретами слинних, потових, бронхіальних та інших залоз.
Профілактика та лікування ендемічного зоба. Профілактика рецидиву зоба в період проведення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози, захист щитовидної залози від радіації, в офтальмології (катаракта, помутніння рогівки та склоподібного тіла, грибкові ураження ока), у стоматології (запальні захворювання слинних залоз).
Застосування
- застосовують як препарат йоду при гіпертиреозі, ендемічному зобі, для підготовки до операцій при виражених формах тиреотоксикозу; — призапальні захворювання дихальних шляхів, бронхіальну астму; - при очних захворюваннях (катаракта, помутніння рогівки та склоподібного тіла, крововиливу в оболонки ока); - при грибкових ураженнях кон'юнктиви та рогівки.
Важливою властивістю йодиду калію є його здатність попереджати накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі і забезпечувати її захист від дії радіації.
Приймають калію йодид внутрішньо у вигляді таблеток, розчинів та мікстур. Щоб уникнути подразнення шлунково-кишкового тракту, запивають молоком, киселем або солодким чаєм. Розчини калію йодиду у вену не вводять через пригнічуючу дію іонів калію на серці.
При ендемічному зобі призначають внутрішньо по 0,04 г один раз на тиждень. В ендемічних районах користуються також кухонною сіллю, до якої на 100 кг солі додано по 1,0 – 2,5 г калію йодиду.
При дифузному зобі призначають по 0,04 г 3 десь у день, потім по 0,125 р 1 – 2 десь у день курсами по 20 днів із перервами 10 днів.
Як муколітичний засіб призначають 1-3% розчин по 2-3 столові ложки (0,3-1,0 г) 3-4 рази на день.
Як допоміжний засіб калію йодид призначають хворим на сифіліс (переважно в третинному періоді). Препарат сприяє розсмоктуванню інфільтратів, зменшенню болю. Призначають у вигляді 3 - 4% розчину по 1 столовій ложці 3 рази на день після їди.
Відносно великі дози (по 1 столовій ложці 10 – 20 % розчину 4 десь у день) призначають при актиномікозі легких.
В офтальмологічній практиці застосовують як "розсмоктуючий" засіб очні краплі калію йодиду у вигляді 3% розчину. Закопують у кон'юнктивальний мішок по 2 краплі 3-4 рази на день протягом 10-15 днів. За потреби курси лікування повторюють.
Призагрозу надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначають дорослим та дітям віком від 2 років по 0,125 г 1 раз на день; дітям до 2 років – по 0,04 г на добу. Таблетку подрібнюють і дають із невеликою кількістю киселю чи солодкого чаю.
Препарат приймають щодня до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду до організму. Для захисту щитовидної залози від впливу застосовуваних при скануванні радіофармацевтичних препаратів, мічених радіоактивним йодом, дають калію йодид по 0,125 г 1 раз на день протягом 5 – 10 днів.
Побічна дія
Прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив'янка, набряк Квінке, еозинофілія, шок. Можливі також тахікардія, дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення, діарея (у пацієнтів віком понад 40 років).
Протипоказання
Нефрит, нефроз, геморагічний діатез, кропив'янка, шкірні захворювання, синдром Дюрінга – Брока, аденоматозний зоб, автономна аденома щитовидної залози, підвищена чутливість до препаратів йоду. Вагітність, годування груддю.
Взаємодія з іншими ліками
Одночасне призначення калійзберігаючих діуретиків може призвести до розвитку гіперкаліємії. Призначення препаратів йоду у високих дозах та літію сприяє розвитку зобу та гіпертиреозу. Ефективність лікування тиреостатиками знижується.
У сухому, захищеному від світла місці. Довідник ліків