Ян Амос Коменський

1. Біографія та діяльність

Народився у сім'ї члена громади Чеських братів. Здобув початкову освіту в братській школі, в 1608-10 навчався в латинській школі потім у Херборнській академії, Гейдельберзькому університеті, де приступив до створення своєрідної енциклопедії - "Театр усіх речей" (1614-27) і почав роботу над повним словником чеської мови Скарбниця чеської мови», 1612-56). У 1614 Коменський - вчитель братської школи Пршерова. У 1618—21 жив у Фульнеку, вивчав праці гуманістів епохи Відродження — Т. Кампанелли, Х. Вівеса та ін.

У 1627 р. Коменський приступив до створення праці з дидактики чеською мовою. У зв'язку з гоніннями з боку католиків Коменський емігрував до Польщі (м. Лешно). Тут він викладав у гімназії, закінчив свою «Дидактику» чеською мовою (1632), а потім переробив її і переклав латинською мовою, назвавши «Великою дидактикою» (1633-38), підготував кілька підручників: «Відчинені двері до мов» ( 1631), "Астрономія" (1632), "Фізика" (1633), написав перше в історії керівництво для сімейного виховання - "Материнська школа" (1632). Коменський посилено займався розробкою ідей пансофії (навчання всіх усьому), які викликали великий інтерес європейських вчених.

Прагнучи пожвавити викладання і пробудити в дітях інтерес до знань, Коменський застосував метод драматизації навчального матеріалу і на основі «Відкритих дверей до мов» написав ряд п'єс, що склали книгу «Школа-гра» (1656). В Угорщині Коменський закінчив перший історії ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках» (1658), у якому малюнки були органічною частиною навчальних текстів.

1618 - одружується з падчеркою бургомістра м. Пшерова Магдалині Візовської.
1622 - дружина та двоє дітей померли відчуми.
1624 - у Брандисі Коменський одружується з дочкою єпископа Марії-Доротеї.
1648 - померла друга дружина Коменського.
1649 - Коменський одружується з Яною Гаюсовою.

3. Філософські погляди

За своїми філософськими поглядами Коменський був близьким до матеріалістичного сенсуалізму, котрий самому Коменському представлявся філософією простого народу. Визнаючи три джерела пізнання - почуття, розум і віру, Коменський головне значення надавав органам почуттів. У розвитку пізнання він розрізняв 3 ступені - емпіричну, наукову та практичну. Він вважав, що загальна освіта, створення нової школи допоможуть виховувати дітей у дусі гуманізму.

Разом з тим, у визначенні мети виховання у Коменського виразно відчувається вплив релігійної ідеології: він говорить про підготовку людини до вічного життя.

Виходячи з пізнаваності світу, Коменський вважав пізнаваними і всі явища, пов'язані з педагогічним процесом, роблячи висновок про можливість керувати ним. Оскільки людина є частиною природи, то, на думку Коменського, вона повинна підкорятися загальним її законам і всі педагогічні засоби мають бути природоподібними. Разом з цим принцип природовідповідності виховання, за Коменським, передбачає вивчення законів духовного життя людини та узгодження з ними всіх педагогічних впливів.

4. Педагогічна система Я.А. Коменського

Джерела формування світогляду: антична філософія, Ф. Бекон, Ф. Рабле. Основні педагогічні ідеї: загальне навчання, ідеї дисципліни, поняття шкільного року, дидактичні засади, класно-урочна система. Коменський вважав, що виховання потрібно здійснювати у школі за допомогою: загальношкільного плану, класно-урочної організації, навчання з 6 років, перевірки знань, заборонипропускати уроки, підручники для кожного класу.

Дидактичні принципи: природовідповідність, наочність, послідовність, свідомість, посильність, міцність, систематичність [3].

Питання виховання та навчання Коменський розглядав у нерозривній єдності. Дидактику він трактував як теорію освіти та навчання та як теорію виховання. Коменський закликав давати всій молоді широку універсальну освіту, вважав за необхідне пов'язати всю освітню роботу з навчанням мов — спочатку рідній, потім латинській — мові науки, культури того часу.

У навчальному методі, який Коменський тлумачив розширювально, найістотнішим він вважав порядок та природність. Звідси у Коменського випливали й основні вимоги до навчання: розпочинати навчання треба якомога раніше, навчальний матеріал повинен відповідати віку учнів. Коменський був переконаний у тому, що розум людини здатний охопити все, тільки для цього в навчанні треба дотримуватися послідовного і поступового поступу вперед, слідуючи від близького до далекого, від знайомого до незнайомого, від цілого до приватного, домагаючись того, щоб учні засвоювали систему знань , а не уривчасті відомості. Коменський вважав, що з дитинства необхідно виробляти позитивні моральні якості (справедливість, поміркованість, мужність, причому під останнім він розумів, зокрема, наполегливість у праці та інших.). Важливу роль моральному вихованні він відводив прикладу дорослих, систематичному привчанню дітей до корисної діяльності та до виконання правил поведінки.

У більшості педагогічних робіт Коменського містяться висловлювання про вчителя, а «Пампедії» є спеціальна глава. Вчитель, за Коменським, повинен володіти педагогічною майстерністю та любити свою справу, пробуджуватисамостійну думку учнів, готувати їх діяльних людей, які дбають про загальне благо.

Коменський вплинув на розвиток світової педагогіки та шкільної практики. Багато його дидактичних положень увійшли до сучасної теорії навчання.

5. Велика дидактика

Найвідоміший теоретичний працю Коменського з педагогіки «Дідактіка», тобто. загальна теорія навчання. Спочатку він був написаний чеською мовою, а потім у переробленому вигляді переведений латинською мовою, міжнародною мовою науки, під назвою «Велика дидактика» [4] .

Глава 16. Загальні вимоги навчання та навчання тобто. як вчити та вчитися.

Освіта людини треба розпочинати навесні життя, тобто. в дитинстві.
Ранковий годинник для занять найбільш зручний.
Все, що підлягає вивченню, має бути розподілено за ступенями віку – так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що є сприйняттям у цьому віці.

Підготовка матеріалу: книг та інших навчальних посібників – заздалегідь.
Розвивати розум раніше мови.
Реальні навчальні предмети передбачають формальні.
Приклади передбачають правила.

У школах повинен бути встановлений порядок, при якому учні одночасно займалися б тільки одним предметом.

З самого початку юнакам, яким потрібно дати освіти, слід дати основи загальної освіти (розподілити навчальний матеріал так, щоб наступні заняття не вносили нічого нового, а представляли лише деякий розвиток отриманих знань).
Будь-яка мова, будь-які науки повинні бути спершу викладені в найпростіших елементах, щоб учні склали спільні поняття їх як цілого.

Вся сукупність навчальних занять маєбути ретельно розділена на класи – так, щоб попереднє завжди відкривало дорогу наступному та висвітлювало йому шлях.
Час має бути розподілено з найбільшою точністю – так, щоб кожен рік, місяць, день і годину припадала своя особлива робота.

Глава 17. Основи легкості навчання та вчення

Освіта юнацтва має починатися рано.
У одного й того ж учня по тому самому предмету повинен бути лише один учитель.
З волі вихователя насамперед мають бути приведені в гармонію вдачі.

Всіма можливими способами потрібно стверджувати в дітях гаряче прагнення знання та вчення.
Метод навчання повинен зменшувати труднощі вчення, щоб воно не збуджувало в учнях невдоволення та не відвертало їх від подальших занять.

Кожна наука має бути поміщена в найстисліші, але точні правила.
Кожне правило потрібно викладати небагатьма, але найяскравішими словами.
Кожне правило має супроводжуватися численними прикладами, щоб стало очевидним, наскільки різноманітне його застосування.

Глава 18 Основи міцності навчання та вчення

Ґрунтовно повинні розглядатися тільки ті речі, які можуть принести користь.
Все подальше має спиратися на попереднє.
Все має закріплюватися постійними вправами.
Все потрібно вивчати послідовно, зосереджуючи увагу на чомусь одному.
На кожному предметі потрібно зупинятися, поки він не буде зрозумілий.

Глава 27 Про шкільну дисципліну

«Школа без дисципліни є млин без води»
Для підтримки дисципліни керуватися:
Постійними прикладами, вихователь, сам має показувати приклад.
Настановами, умовляннями, іноді і доганами [5] .