Як зберегти трудовий колектив під час кризи та знайти рецепт виживання
Перший цьогорічний масштабний захід Вітебська обласна спілка наймачів (ВЗН) вирішила провести у форматі «круглого столу» для неформального обговорення поточної економічної ситуації, пошуку рецептів виживання, збереження трудових колективів. Діяти доведеться розумніше, більше знати, розуміти, вчитися, адже однозначно програють ті, хто за нових умов спробує прожити зі старим багажем.
— Ми бачимо проблеми національної економіки, вирішення частини з них лежить за межами наших можливостей, але є потенціал, який і має сформувати позитивну динаміку розвитку, — наголосив заступник голови Комітету економіки облвиконкому Костянтин Чорний.
Агресивний маркетинг на далеких рубежах
Для Вітебщини основним та найважливішим критерієм ефективності роботи визначено експорт. За оцінкою Костянтина Чорного, до 70% обсягів продукції, що виробляється в галузі, необхідно реалізовувати на зарубіжних ринках для отримання ресурсів на забезпечення життєдіяльності та розвиток регіону.
— Сьогодні не варто розраховувати на пом'якшення умов у зовнішньому середовищі, треба чітко уявляти, що рік буде важким, ситуація може бути ще складнішою, ніж 2015-го. Важливо об'єктивно оцінювати обстановку, що сприятиме оперативному ухваленню грамотних управлінських рішень, зазначив чиновник.
На його думку, реальному сектору економіки доцільно сконцентрувати наявний потенціал на вирішенні двох тактичних завдань. По-перше, необхідно активізувати зусилля з диверсифікації експортних поставок, що в обставинах набуває особливої актуальності. Йдеться, зокрема, про активне освоєння найбільш платоспроможних ринків країн пострадянського простору. Треба напрацьовувати досвід присутності в азійськійрегіоні, де своя специфіка та відмінні від європейського ринку умови, хоч і щодо останнього не варто опускати руки. Як показують результати 2015 року, низка експортерів успішно справляється із цим. Тут одним із доданків успіху є агресивне просування товару на нових ринках, ефективна робота безпосередньо зі споживачем.
Другим злободенним завданням можна вважати пошук грошей на розвиток, активізацію взаємодії із зовнішніми інвесторами. У цьому напрямку для підвищення ефективності варто, на переконання Костянтина Чорного, переосмислити принцип роботи з потенційними партнерами, підвищити культуру презентацій проектів, що пропонуються для співпраці.
— З експорту та інвестицій потрібно серйозно попрацювати протягом усього року. Чудес ми не чекаємо, завдання-мінімум — спрацювати не гірше, ніж 2015-го, — резюмував він.
Нові можливості на старому ринку
У сучасних умовах для вітчизняних підприємств поряд із необхідністю диверсифікації експорту зберігає актуальність тема утримання позицій та розширення присутності на українському ринку. Саме тому ВОСН наголошує на сприянні місцевим виробникам у розвитку кооперації з українськими партнерами, у тому числі спираючись на потенціал білоукраїнського посольства в Україні. Як повідомив керівник відділення посольства у Смоленську Чеслав Шульга, до зони відповідальності цього структурного підрозділу входять 10 областей, на які сумарно припадає найзначніша питома вага у загальному обсязі товарообігу України та Білорусі. За його словами, сьогодні для того, щоб залишитися на плаву, багато білоукраїнських компаній активно вивчають можливості створення там спільних підприємств або вже реалізували подібні проекти. Наприклад, «Могилівліфтмаш» працює за такоюбізнес-моделі у Воронезькій області, «Білкомунмаш» - у Калузькій, «Бобруйскагромаш» - у Брянську. До того ж, зараз у сусідній державі масштабно дотуються імпортозамінні проекти, на бюджетну підтримку можна розраховувати при локалізації виробу понад 30%.
— Ми готові допомогти у пошуку партнера, який зацікавлений у співпраці з білоукраїнськими компаніями. Як це вийшло, наприклад, із «Горизонтом», який створює у Смоленську спільне підприємство з випуску обладнання для стоматології. Наші технології «сідають» на місцевий майданчик із відповідними тарифами та іншими економічними складовими, а в результаті виходять конкурентоспроможніші вироби, — зазначив Чеслав Шульга.
Ще одним ефективним шляхом посилення позицій на українському ринку, на його думку, є будівництво власної торгової мережі в регіонах. Наприклад, ряд областей активно будує житло, а отже, гарантовано попит на меблі та інші супутні товари. Впевнено почуваються там наші виробники молочної, плодоовочевої продукції, хлібобулочних виробів. За м'ясними виробами білоруси поки що програють і необхідно аналізувати ситуацію для подолання відставання, констатував дипломат.
— Треба ґрунтовно вивчати тенденції на українському ринку та бути гнучкішими у плані застосування інструментів стимулювання попиту. До речі, продукція вітебських виробників широко представлена в мережі Смоленська, але з'являється і контрафакт, тож створення фірмової торговельної мережі допоможе мінімізувати й подібні ризики, — вважає Чеслав Шульга, наголосивши при цьому, що українці готові йти на будь-які види кооперації, головне – співпраця. має бути економічно вигідним.
В Україні дуже добре ставляться до білорусів, має попит і довіру вітчизнянапродукція, що також може бути додатковим аргументом посилення роботи на сусідньому ринку. А відділення білоукраїнського посольства у Смоленську може надати переговорний майданчик та підставити плече у потрібний момент.