Як пишеться «позавчора»
1. Прислівники, утворені за допомогою приставок від прислівників, напр.: зовні, донельзя, досі, задарма, заздалегідь, ззовні, назавжди, назавтра, навпіл, геть-чисто, назовні, відтепер, позавчора, донині, завчасно, раніше, післязавтра.
Примітка. Наречия, що злито пишуться, утворені за допомогою приставок від прислівників, слід відрізняти від поєднань прийменників на і до з незмінними словами, що вживаються в значенні іменників, напр. до завтра, на завтра (пор.: назавтра вони розлучилися і відкласти роботу на завтра), на вчора, на сьогодні, на після, на потім, на добре, на добре; на авось, нанівець, на ура.
2. Прислівники, утворені від прикметників і які включають до свого складу або (а) повні форми, або (б) короткі форми прикметників (у тому числі старі і тепер невживані), напр.:
а) наживо, круто, нахабно, вперше, впритул, прямо, врозсипну, врукопашну, вручну, тишком, вхолосту, начисто, заздалегідь, найчастіше, надарову, безпосередньо, наудалу, підчисту;
Примітка 1. Окремо пишуться назвові поєднання на бічну, світову, назад, на рівних, загалом; роздільне написання наречних поєднань відкрито і загалом визначається правилом § 137, п. 3.
Примітка 2. Дефісне написання прислівників із приставкою по-, утворених від прикметників (типу по-новому), визначається правилом § 138, п. 2.
б) подвійно ( пор. подвійний), коротко ( пор. короткий), цілком, праворуч, взагалі, дотемна (але: від темна до темна, див. § 137, п. 4), насухо, заодно, запросто, здавна, без нічого , начисто, подовгу, марно, згаряча, ліворуч, праворуч, сослепу, сповна, сп'яну, знову, знову.
3. Прислівники, утворені від займенникових слів, напр.: на повну, зовсім, зовсім, зовсім, потім, навіщо, тому, чому, звідти, потім, тому, чому, чому,тому, тому.
Примітка. Про написання слів до того ж, див. § 140, п. 2.
4. Прислівники, утворені за допомогою приставок в, від збірних числівників, напр.: вдвічі, втричі, вчетверо, вдесятеро, надвоє, натріє, вдвох, утрьох, вчотирьох, вдесятьох.
Примітка. Окремо пишуться поєднання прийменника зі збірними числівниками, напр.: по двоє, по троє, по п'ятеро.
5. Прислівники з першою частиною впів-, напр.: впівочі (дивитися), впівголоси, вполнакала, вповноги (грати, кататися, танцювати), напівобороту, напівроста, напівсили, напівслуху, напівхоха (слухати), впівціни; вполоткрита, вполпьяна, вполсита.
Примітка. Окремо пишуться: а) поєднання прийменника і складного слова з першою частиною підлога і другою частиною — назвою одиниці виміру, напр.: зростом у півметра, вагою в півтонни, шириною в піваршина; б) поєднання, що вказують на час, типу в півпершого (зустрітися), в пів-одинадцятого (прийти).
6. Прислівники з просторовим і тимчасовим значеннями, в яких приставка з'єднується з формами іменників верх, низ, перед, зад, бік, висота, глибина, далечінь, близь, ширь, повік, початок, напр.: вгору, вгорі, вгору, вгору , нагору, зверху, поверх, поверху, зверху; вниз, внизу, вниз, знизу, вниз, внизу, знизу; вперед (і попереду, вперед, вперед), вперед, вперед; назад (і назад, назад, позаду, позаду), назад; убік, набік, обок (але: під боком, див. § 137, п. 1; пліч-о-пліч, див. § 137, п. 4), збоку; вгору, підвищись; углиб; вдалину, вдалині, здалеку, оддаля, віддалік; поблизу; вшир; навіки, навіки, навіки, навіки, навіки, навіки, навіки (але: на вічні віки, в вічні вічні; з віку в століття, див. § 137, п. 4); Спочатку, спочатку, спочатку, спочатку.
Деякі з таких прислівників можуть використовуватися в ролі прийменників зформою рід. напр. карниз зверху стіни, виноска внизу сторінки, зверху пагорба добре видно околиці, пікнік поблизу озера, стояти збоку столу.
Примітка до пп. 1, 2, 3, 6. Слід розрізняти прислівники, що злито пишуться і збігаються з ними в літерному складі, але що пишуться окремо поєднання прийменників зі словами інших частин мови (іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками). У такому розрізненні велику роль відіграє контекст. Саме в контексті виявляється реальне значення та типові синтаксичні зв'язки слів різних частин мови. Порівн. наступні пари прикладів: виїхати назовсім (говірка, відповідає питанням «як?») — послався на дуже старі дані (прийменник, що відноситься до іменника дані, + прислівник зовсім, що відноситься до прикметника старі і утворює з ним словосполучення); поговорити з кимось прямо - вийти на пряму дорогу; діяти заодно з кимось - порахувати два відвідування за одне; здивувався, потім розсміявся (говірка, відповідає на запитання «коли?») - За тим будинком вже поля (прийменник за + займенник тем); спочатку (говірка, відповідає на запитання «коли?») всім було цікаво — на початку шляху всі жартовано жартували (прийменник + іменник, що утворює із залежним від нього словом шлях словосполучення); подивитися нагору — з урвища на гору воза посипалося каміння; вдалині видно ліс - у далині, прихованої туманом; дивитися в далечінь - вдивлятися в далечінь степів; поширюватися вглиб і вшир — вникати в глиб, у суть проблеми. Залежно від розуміння тексту друкар може вибрати і злите, і роздільне написання в таких, наприклад, випадках: зануритися вглиб (в глиб) океану, зайти вглиб (в глиб) лісу, гніздо нагорі (на верху) дерева.