Інформація та її характеристики
Наука про систему знань та спосіб їх інформаційної фіксації – логіка – визначає розумові операції індивіда з переробки інформації. Ці операції мають також чітке гносеологічне обґрунтування. Діяльність людини щодо засвоєння інформації зовнішнього світу в теорії пізнання описана з різних позицій:Спостерігаю(ідеаліст),Вивчаю(дуаліст – тут присутня кореляція двох моделей, що по за ознакою суб'єктивне/об'єктивне);Дію(матеріаліст - перевірка теоретичної основи отриманої інформації здійснюється на практиці). Діяльність людини з переробки інформації послідовно відбувається зазначені етапи. Розбіжність з моделлю при цьому є матеріалістичною добавкою до двох перших етапів діяльності.
Схема розумових дій індивіда з переробки інформації передує вихідним положенням, встановленим залежно від напряму епістемології. Еволюційний напрямок як такі вказує такі:
1) виникнення життя збігається з формуванням структур, яким властива здатність отримувати та накопичувати інформацію, «життя є процес отримання інформації» (Лоренц), пізнання є функцією життя;
2) будь-які живі істоти забезпечені системою вроджених «апріорних» когнітивних структур, і формування цих структур здійснюється відповідно до еволюційного вчення: в результаті селекції закріплюються ті з них, які найбільше відповідають навколишнім умовам та сприяють виживанню. Так, за Ж. Піаж, індивід реагує на інформацію, що надходить з навколишнього середовища, виходячи з тієї бази даних, якою він володіє. Нові дані трансформуються таким чином, щобпристосуватися до існуючих інтелектуальних схем. У той самий час ці схеми пристосовуються, щоб забезпечити включення (інкорпорацію) нових даних, і поступово самі трансформуються. Однак у рамках такого підходу не розрізняються типи пізнавальних здібностей, успадковані в ході генетичного становлення, які вживаються в ході індивідуального розвитку, культурно зумовлені, пов'язані, наприклад, з типологічними особливостями мови і т.д.
Інформація може бути представлена в текстовій, графічній, цифровій та звуковій формі. Повідомлення - це одна з форм подання інформації. Під повідомленням зазвичай мають на увазі інформацію, виражену у певній формі та підлягає передачі.
Найважливішим етапом теорії розвитку інформації стала кількісна оцінка інформації. Тільки приймаючи за основу новизну відомостей, можна дати кількісну оцінку інформації, оскільки новизна відомостей є наслідком невизначеності відомостей про об'єкт, процес, явище, а невизначеність піддається виміру. Наприклад, повідомлення імені того, хто переміг на виборах у президенти, якщо було всього два кандидати, несе меншу кількість інформації порівняно з випадком, якби вибори відбувалися в конкурентній боротьбі п'яти кандидатів.
У фізиці існує поняття ентропії, яка характеризує ступінь невпорядкованості (хаотичності) фізичної системи. Неупорядкованість може бути інтерпретована у сенсі того, наскільки мало відомо спостерігачеві про цю систему. Як тільки спостерігач виявив що-небудь у фізичній системі, так ентропія системи знизилася, бо для спостерігача система стала більш упорядкованою. І якщо максимум ентропії відповідає абсолютно випадковому стану системи, максимум інформації характеризує повністюупорядковану (детерміновану) систему. Одним словом, ентропія системи виражає ступінь її невпорядкованості, а інформація дає міру її організації.
Американським ученим М. Вінером зроблено спробу побудувати семантичну теорію інформації. Суть її полягає в тому, що для розуміння та використання інформації її одержувач повинен мати певний запас знань. Дійсно, повне незнання предмета не дозволяє отримати суттєвої наукової інформації з прийнятого повідомлення про цей предмет. У міру зростання наших знань про предмет зростає і кількість наукової інформації, яку витягують з повідомлення.
Якщо назвати наявні в одержувача знання про цей предметтезаурусом(тобто певним зведенням слів, понять, назв об'єктів, пов'язаних смисловими зв'язками), то кількість інформації, що міститься в деякому повідомленні, можна оцінити ступенем зміни індивідуального тезаурусу під впливом цього повідомлення. Іншими словами, кількість семантичної інформації, яку одержувач отримує з повідомлень, що надходять, залежить від ступеня підготовленості його тезаурусу для сприйняття такої інформації. У зв'язку з цим виникло поняття загальнолюдського тезаурусу, щодо якого можна було б вимірювати семантичну цінність наукової інформації. Це зроблено у спробах знайти такий захід цінності інформації, яка б не залежала від стану її індивідуального приймача.
За громадським значенням інформація може бути:
- особистою – це знання, досвід, інтуїція, вміння, емоції, спадковість конкретної людини;
- громадською – суспільно-політична, науково-популярна, тобто те, що ми отримуємо із засобів масової інформації. Крім того, це досвід всього людства, історичні, культурні та національні традиції та ін.;
- повсякденної – якої ми обмінюємося у процесі спілкування;
- естетичної – образотворче мистецтво, музика, театр та ін;
- спеціальною – наукова, виробнича, технічна, управлінська.
Методологічна база, викладена вище, дозволяє перейти до опису самого механізму переробки інформації, що отримується.
Аналіз одержуваної інформації передусім пов'язані з визначенням та оцінкою характеристик інформації: кількісних і якісних.
За кількісною ознакою інформація може характеризуватисьнадмірністю та недостатністю:
Схема 29. Надмірність та недостатність інформації в тексті