Ібрагімович – у «Зеніті»
Відразу зазначу, що в перехід Ібрагімовича до «Зеніту» я не вірю ні секунди – і, тим не менш, зараз (2017-го) він уже не виглядає неможливою перспективою, як ще пару-трійку років тому. Ось три причини, з яких у цей шалений трансфер можна було повірити:
1) З недавніх пір в Україну їдуть зірки, причому не пенсіонери з тростинками, а гравці на піку – наприклад, Халк і Вітсель, які відіграли в «Зеніті» по 4 сезони. Від умовного Вальбуена до Ібрагімовича один крок; Недарма свіжі чутки пов'язують з Україною одного з найкращих плеймейкерів попереднього десятиліття (Уеслі Снейдера). У чемпіонат Туреччини, який нічим не сильніший від нашого, охоче їдуть ван Персі та інші – то чому б «Зеніту» (теоретично) не підписати пенсіонера Ібрагімовича?
2) Тандем Сарсанії та Фурсенко – ядерний мікс для прокручування крутих угод. Взимку 2007-го вони перевезли до Санкт-Петербурга Анатолія Тимощука – на той момент капітана одного з двох найстатутніших клубів в Україні. Трансфер Тимощука за 20 мільйонів доларів тоді був такою ж зухвалістю, як сьогоднішня «спроба» підписати Ібрагімовича. Зараз ми не бачимо нічого дивного в тому переході – ну, Тимощук та Тимощук, бачили і крутіше. Цілком реально, що в якомусь 2027-му ми так само подумаємо і про Златана.
3) Найочевидніший пункт: Ібрагімович уже працював із Роберто Манчіні в «Інтері», що завжди є важливим чинником. Залишся на своєму посту Луческу, і ми швидше чекали появи в Пітері нового Жуліано; Манчіні ж здатний підтягнути за собою кілька зіркових прізвищ, знайомих йому по Мілану та Манчестеру.
Загалом італійські ЗМІ можна зрозуміти: перехід Златана до «Зеніту» на перший погляд видається реалістичним.Так, за повторної оцінки чуток починаєш думати, що тобі розповідають казки. Але раптом офіційний твіттер «Зеніту» справді недаремно підписався на сторінку Златана?